Створена з нагоди проведення референдуму за українську незалежність ініціатива «Перше грудня», попри зазначені в установчій декларації наміри, все частіше переходить у політичну площину, намагаючись впливати на її розвиток і корегувати в залежності від власного бачення проблем України і її потреб.
Для досягнення мети і підняття власного рейтингу засновники Ініціативи та координатори руху активно намагаються залучити до його діяльності авторитетних релігійних діячів провідних конфесій, хоча попри особисту позицію екс-Митрополита УГКЦ Любомира Гузара, жодна із конфесій, представлених в українському церковному житті, групу «Перше грудня» або не підтримує, або ігнорує через втручання останньої у політику.
Натомість, представники і лідери опозиції ретельно пропрацьовують старців з Ініціативи задля залучення їх на свою сторону. Як зазначив після створення Групи народний депутат від фракції «Батьківщина» І.Гринів, ініціатива створення згаданого громадського руху належить І.Васюнику, який вважає за доцільне поступово переорієнтувати діяльність руху в політичну площину, таким чином створити свого роду «рух опору владі на базі інтелігенції». І тут, однозначно, не обійшлось без Турчинова з Яценюком, рівень авторитету яких серед вітчизняної інтелігенції катастрофічно впав за останній період.
Окрім вітчизняних політиків-невдах, до роботи новоствореної Ініціативи одразу ж після установчих зборів почали проявляти увагу представники Фонду Дж.Сороса (США), Фонду «Відродження», «Благодійного фонду Богдана Гаврилишина», інших заокеанських благодійників.
Мабуть під впливом іноземних спонсорів один із засновників Ініціативи «Перше грудня» Б.Гаврилишин заявив нещодавно, що «на діалог з діючою владою йти недоцільно, а її намагання започаткувати конструктивну співпрацю потрібно відтерміновувати».
Натомість, самі ініціатори і засновники «Першого грудня» регулярно у своїх виступах намагаються дискредитувати владу і керівництво держави через ніби то відсутність ініціатив з боку Президента України у питаннях відродження української нації та вирішення проблем інтелігенції. Цікаво тільки, які ж то проблеми у інтелігенції на фоні інших громадян? Відсутність ікри на хлібі чи мізків у голові?
Справжньою лебединою піснею для «першогруднівців» є систематична критика дій Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Д.Табачника, «спрямованих на «викривлення» української історії, що вводить в оману суспільство». Бачте, не подобається старцям, що їх прізвища не фігурують у нових підручниках з історії, не шанують їх і не оспівують за ратні подвиги. Погодьтесь, вибірковий і меркантильний інтерес. А тим з них, у кого присутні нереалізовані амбіції, варто все ж замислитись, чи варто перекладати власні психологічні проблеми на голови українських громадян, при цьому у всьому звинувачуючи владу.