Пийте, люди, Абсолют!

перепост

Після загадкового жовтневого візиту Януковича в Сочі 9 листопада без оголошення причин він знову несподівано й віроломно поїхав до Путіна.

Ні краплинки інформації, про що в Сочі говорили, так і не просочилося. Ні слова напередодні другого візиту. Тиша навкруги…

Услід літака Ґаранта його вірна АП скромно написала про карколомний "робочий візит": "Сторони обговорять питання торгівельно-економічних відносин України та Росії напередодні Саміту "Східного партнерства", який відбудеться наприкінці листопада у Вільнюсі". Ось воно що, Міхалич. Це ж напевно і є реалізація стратегії "розумного льотчика". Регіоналка Герман вже пояснила: "Мудрий політик завжди має запасний варіант. Мудрий політик завжди має, як хороший льотчик, кілька запасних аеродромів, як мінімум два, щоб не бути залежним від одного аеродрому". Ось тому, без офіційного протоколу з невідомого летовища в Україні, наш Льотчик №1 полетів на російський аеродром №2 домовлятися про злітно-посадочну смугу та власний ангар.

На сайті вседержителя всіх федеральних земель російських Путіна навіть слова, навіть півслова, про цю зустріч не видко. Так, чергові істерики штатного запорізького "професійного хохла"Глазьєва, що на царській службі все ще числиться: не буде ніякої євроасоціації. Вам і так "кирдик", а наш цар у вашій (нашій?) Малоросії, як в якомусь "галімому" Ірані, зробить свій повний атомний цикл, забере усякі там "Південмаші" та інші ракетно-літакові промислові центри - і буде всім добре.

Ось і вся інформація про другий візит. Цікава вона, хіба що, ескулапам-аналітикам із центральної ПНЛ на Павловці.

Пересічний громадянин, який за звичкою усе ще ходить на вибори в середньому раз у 5 років, вже давно усвідомив, що фактично не може вплинути ні на кого: ні на місцевого прокурора чи суддю, начальника податкової чи депутата, голову облдержадміністрації чи якогось Табачника в уряді. Поточний аналіз, навіть під святкову чарку, приводить його до несподіваних висновків: влада це – перш за все конкретні люди і на них неможливо вплинути. Ніяк! Усі вони ходять під "вертикаллю влади", а громадяни можуть лише оглядати висоту цієї нової Вавилонської вежі. Задирати голови. І все.

Та що там посполитим громадянам дивуватися. Навіть увесь колективний виконавчий орган, який все ще називають урядом, чи уся обрана (й недообрана) Верховна Рада, яка любить величати себе законотворчим парламентом, не можуть вплинути ні на кого з вертикалі влади.

Ні уряд, ні парламент навіть не здогадуються, а що ж держава Україна буде робити вже завтра: куди рухатиметься, що заявлятиме, кому буде дарувати землі чи збагачений уран, у кого проситиме гроші, з ким і про що домовлятиметься. Яка перспектива?! Навіть "завтра" вже непідконтрольне ні виконавчій, ні законодавчій, ні судовій гілкам влади. За три роки покращеного абсолютизму усі ці "недоторканні", що є політично-бюрократичним класом (який любить себе в телевізорі величати чиєюсь "елітою"), вже змирилися, що лягають спати москвофілами, вірними заповітам Лєніна-Сталіна-Путіна, а прокидаються євро-реформаторами, які розділяють демократичні цінності. А вже через день вони можуть знову змінити свою принципову позицію на протилежну і верещати про це ввечері в телевізорах. І усі ці "сильні світу нашого" вже навіть не хитаються разом "з курсом партії", як якісь ветхі більшовики-комуністи. Вони тепер хитаються виключно згідно курсу рішень однієї голови, що бовваніє десь там понад хмарами на вершині української вертикалі влади.

Ніхто ні на що не впливає. Вже декілька років. Сьогодні ти російський фашист і бандит, який фривольно гуляє Одесою і засідає у найкращій фракції Ради в столицях, а завтра вже - "уркаган позорний", учора ти "смотрящий" за всім запорізьким краєм козацьким, велична частина сімейної системи господарювання, а завтра вже - "зек-анісим". Ще учора був ти тричі генпрокурором – а нині політичний утікач з французьким обличчям alamonsieur Піскун, ще вчора ти був генералом (генералом армії!) і головним гебешником країни, а нині вже - гламурний емігрант-олігарх, що нагадує портрети Хорошковського на стінах коридорів уряду. Усе. Покращення завершено.

Геть недолугі сторінки якоїсь пошарпаної конституції! "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Кожне слово – брехня.

Абсолют, возведений в абсолют, має й бути відповідно виписаним у законах: "Малоросія, включно з Новоросією та Галицькою Руссю, є абсолютною монархією спадкового типу". І все – далі лише зміна малого герба і гімну на "Боже Царя храни" з приспівом "Батя, я стараюсь".

Роман Чайка