Результати приїзду Вселенського Патріарха Варфоломія до України

Результати візиту

20 серпня в Київ прибув Вселенський патріарх Варфоломій. За час візиту патріарх провів зустрічі з представниками усіх гілок влади (президентом Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром, спікером), міністром культури та інформації, профільними чиновниками, зустрівся із Петром Порошенком, провів окремі зустрічі з духовенством, велику літургію із вірними на території Софії, провів теплу зустріч із Всеукраїнською Радою Церков, взяв участь у святкуванні урочистостей на Хрещатику, одним словом – відчув пульс Церкви та й пульс України.

Довгоочікуваним візитом був задоволений як сам Вселенський патріарх, так і представники влади та ПЦУ.

Слід зазначити, що не лише з добрими почуттями чекали на візит його Всесвятості. РПЦ через УПЦ МП намагалася максимально вкластися у те, щоб дискредитувати візит, шукала (безуспішно) лобістів у владі, створювала ініціативні групи начебто мирян, які не задоволені візитом. І які у день зустрічі Варфоломія зі спікером Верховної Ради вивели людей під парламент.

Це була не перша публічна акція УПЦ МП, але перша, в якій використано людей, що не мають найменшого уявлення ані про церковне життя, ані про предмет протесту. Діалоги з учасниками дають підстави стверджувати, що більшість із них залучали традиційними для українських партій стимулами. При цьому присутні на акції священники УПЦ МП явно соромилися своєї участі, а люди, які тримали протестні транспаранти грецькою та англійською мовами, не знали – що на них написано.

Якщо кілька років тому існувало поняття “професійних росіян”, які освоюють федеральні бюджети РФ задля підтримки “русских соотечествеников”, то тепер з’явилося поняття «професійних православних”, які виходять на церковну тему в інтересах Моспатріархії.

Позиція митрополії ПЦУ була така – ні від кого бігати не будемо. Але зустрічі з протестувальниками вдалося уникнути. “Ми вирішили покластися на волю Божу, – поділилися з нами в апараті митрополита, – просто поїхали на зустріч із головою Верховної Ради, і, на наше щастя, протест оголосили завершеним за кілька хвилин до приїзду кортежу”. Віруючі люди бачать у цьому Промисел, невіруючі кажуть – поталанило, зіпсуті політикою – вважають, що у протестувальників все було домовлено із ПЦУ. (Митрополит, читаючи цю версію, щиро розсміявся). До речі, коли писався матеріал, а патріарх уже повернувся додому, очільники УПЦ МП продовжують давати інтерв’ю офіційним російським ресурсам зі зневажливими епітетами та пропозиціями на адресу Його Всесвятості та автокефальної Церкви.

Візит патріарха був візитом миру, в кількох проповідях Його Всесвятості звучали запрошення Моспатріархату до діалогу.

До речі, священники, які приєдналися до ПЦУ з Моспатріархату й які брали участь у прийнятті патріарха Кирила 2009 року, порівнюючи два візити, казали, що це небо і земля. Якщо до Кирила на аудієнцію запрошувалися лише люди, які “гривнею” добилися участі у його візиті – багаті, знамениті та впливові, то до Його Всесвятості міг підійти кожен, організатори візиту намагалися охопити програмою всіх – вірян, клір, було прийняття для світських осіб, учених, політиків, журналістів, друзів автокефалії. “Два візити, як два світи, – розповів мені один з учасників зустрічі. – Я сказав Його Всесвятості, який запам’ятав мене з часів набуття Томосу, що він став для нас добрим самарянином. І що ми отримали саме ту Православну Церкву, про яку мріяли”.