В новому навчальному році на педагогів мистецьких шкіл чекають нові правила атестації. Для кого вони можуть бути вигідними?
У липні 2018 року Мінкультури
затвердили нові правила атестації педагогів мистецьких шкіл, окремі норми якого
вступають в силу цьогоріч. Отже, на викладачів очікує атестація по-новому. Саме
Положення після його затвердження вже рік було опублікованим та доступним на
офіційному сайті Міністерства, в тому числі був доступний текст цих норм, про
які йдеться у матеріалі. А саме – критерії та показники результатів роботи
педагогів.
Але в квітні-травні 2019 року, саме в
час набрання обертів передвиборчих перегонів (співпадіння?), здійнялася масова
хвиля протестів проти нових правил атестації і, і поміж тим проти діючого на
той момент міністра. Але не все так погано, як намагаються певні «ляльководи»
висвітити новий навчальний рік для педагогів.
Спробуємо без емоцій розібратися чому
нові критерії для педагогів насправді вигідніші та кращі за старі.
Щоразу, йдучи на атестацію,
педагогічний працівник мав зважати на стосунки з керівництвом школи, де він
працює, бо саме від керівництва залежало, чи атестують і як атестують
педагогічного працівника, оскільки показники та критерії були розмиті та
нечіткі.
Наприклад, у старому положенні було
зазначено, що педагоги, які проходять атестацію, повинні:
- володіти знаннями теоретичних основ,
сучасними методиками з предмета, який викладається, та вміти їх застосувати у практичній
роботі.
Тобто фактично не застосовувати, а просто вміти.- бути обізнаними щодо сучасних досягнень
науки з предмета, який викладається.
Супер, але жодних конкретизацій, яким
чином це має визначатися- володіти методикою викладання предмета.
В новому положенні це також є основним критерієм.- мати результативність педагогічної
роботи (участь учнів, студентів у творчих змаганнях і культурно-просвітницьких
заходах: концертах, конкурсах, оглядах, фестивалях, виставках, виставах тощо).
Але ж мистецька школа не гурток, де ключовим результатом мають бути виступи. В
мистецькій школі одним із пріоритетів для педагога мають бути досягнення
навчальних результатів. І, до речі, критерій щодо участі в конкурсах і публічні
виступи також є в новому положенні.- мати педагогічну культуру (вміння
володіти собою, створювати атмосферу співтворчості, співробітництва тощо).
Дуже
гарний критерій! Але в старому Положенні невимірюваний, а в новому - аналізом
конфліктів та опитуванням батьків/учнів можна його виміряти.- володіти державною мовою в обсязі,
необхідному для виконання професійних обов'язків.
Незмінний критерій і в новому
Положенні.
Також для отримання кваліфікаційних
категорій чи звань за результатом атестації, за старим положенням, педагог мав виявити
високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіти ефективними
формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечувати високу
результативність, якість своєї праці тощо.
Беззаперечно чудові вимоги, визначення
та критерії. Але, чи був механізм їх застосування насправді? Чи зазначалося в
атестаційних листах, в характеристиці педагога, яку писав йому директор чи
заступник, ступінь або факт виконання цих критеріїв? Відповідь очевидна – ні.
Що ж можуть дати педагогу більш чіткі
критерії? Саме педагогу, який атестується, а не директору школи, який
зацікавлений в тому числі й через атестацію мати вплив на педагога?
Нові критерії атестації, в першу чергу, надають багато можливостей саме педагогу. Можливість
самостійно проаналізувати свою роботу. Можливість самостійно оцінити досягнення
результатів своєї педагогічної діяльності. Можливість самостійно побачити на
отримання якої кваліфікаційної категорії, або звання педагог має право претендувати,
не залежно від його особистісних стосунків з керівником школи. Нова атестація - це в першу чергу вигода для викладача!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.