Скажімо ні вандалізму!

Нехай вандали зададуться питанням: «А чи вартує ризикувати однією із найбільших цінностей – свободою, за гроші чи певну т.зв. націоналістичну ідею?!»

Останнім часом, зважаючи на активізацію радикальних структур, що часом є наслідком впливу проросійських сил, часто зустрічаємо в мережі Інтернет новини про те, що той чи інший пам’ятник пошкоджено, десь залили фасад фарбою. Так,  19 червня п.р. у м. Львові було пошкоджено пам’ятник королю Данилу, у м. Києві в ніч з 23 на 24 червня особа із психічними розладами розтрощила меморіал герою Небесної сотні Сергію Нігояну. Ще більше подиву викликали дії вандалів, які у м. Львові пошкодили бронзовий макет собору Святого Юра, встановлений за ініціативи Української Спілки Інвалідів призначений для незрячих з метою кращого ознайомлення з пам’ятками міста.

Крім цього, окремі особи, з метою «гарної картинки» для російських каналів, не бояться залити фарбою пам’ятники чи будівлі національних меншин – залитий червонною фарбою пам’яник жертвам Львівського гетто, нецензурні написи на заборі синагоги на вул. Братів Міхновських, що мало місце протягом минулих років.

Якби там не було, не слід забувати, що окрім моральної відповідальності, за вчинення протиправних дій по відношенню до пам’ятників чи культових споруд, а тим паче національних меншин, що розцінюється як розпалювання міжнаціональної ворожнечі, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальності.

Тож нехай вандали зададуться питанням: «А чи вартує ризикувати однією із найбільших цінностей – свободою, за гроші чи певну т.зв. націоналістичну ідею?!».