Міжнародний день музеїв: місце зустрічі змінити не можна..

P.S. …Тихі зали музеїв знову і знову передають сиву історію буття, гамір емпірії трансформувався у мистецькі шедеври, минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього…

… Травневий календар квітує святковими днями… Сьогодні 18 травня, а це означає, що урочисто відчинилися двері всіх музеїв світу… Щорічне свято музейництва призначає зустріч. І сьогодні «місце зустрічі змінити не можна»… Тож усі ті, хто є апологетом вивчення, збереження, використання пам'яток природи, матеріальної та духовної культури, чи адептом прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини, зустрічаються на полях музеїв…
… У фокусі моєї уваги сьогодні історія, культура, музеї…люди… Сьогодення актуалізувало питання збереження історико-культурної спадщини українського народу, і це питання є вагомою складовою частиною політики сучасної України, бо збереження історико-культурних пам’яток має надважливе значення для українського народу, сприяє формуванню патріотичної парадигми, та, власне, почуття гордості, самоусвідомлення у кожного українця, дає змогу об’єктивно дати оцінку історії країни. Ще у дитинстві нам інспірували філософську тезу про те, що без знання власної історії ми не можемо стати дієвими конструкторами майбутнього. Так, культурна життєздатність нації – аксіологічна домінанта на карті буття. Культура, духовність, моральність – три кити онтологічно-екзистенційної системи координат особистості. Не є таємницею, що історико-культурні об’єкти складають вагому частину історико-культурної спадщини українського народу завдяки тому, що є не окремими пам’ятками, а комплексом пам'яток з усією сукупністю компонентів, що становлять культурну, історичну та наукову цінність. Сучасна пам’яткоохоронна робота задля збільшення своєї ефективності повинна використовувати нові ідеї та технології, нове інформаційне забезпечення, одним словом, оновити свій інструментарій. Звісно, що за таких умов для реалізації завдань треба, щоб було забезпечене якісне управління профільними установами, а рушійною силою був стратегічний менеджмент. 
… Як брендолог і експерт у сфері територіального брендингу маю всі підстави стверджувати, що національна культурна спадщина, у тому числі сакральна, виступає своєрідною візитною карткою України у світі і одним із питомих активів національного брендингу. Водночас, констатую, що умови, в яких знаходиться увесь комплекс духовно-релігійних цінностей, створених впродовж багатьох століть, є серйозним викликом для їхнього подальшого існування та збереження.
Сьогодні, на жаль, ми стаємо свідками втрати культурних цінностей, рухомої та нерухомої спадщини, історичного, автентичного вигляду наших міст, і цей процес стає все більш незворотнім. Будь-які втрати культурної спадщини неминуче відображаються на нинішньому та прийдешніх поколіннях, приводячи до духовного банкрутства, жебрацтва, випадків фальсифікації самої історії, історичної амнезії, елімінування інтелектуального та творчого потенціалу суспільства в цілому. Прикро, що держава не надає інвесторам стимулів для дбайливого відношення до збереження пам’яток або регенерації середовища. І, здебільшого, ентузіасти та апологети історії беруть на себе відповідальність та докладають неабияких зусиль, аби повернути історичні цінності в культурний простір країни... 
… Культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, посприяти суспільному розвиткові. У цьому контексті особливу роль покликані відіграти музеї, виконуючи свою соціальну функцію. Зрозуміло, що музеї — це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Але, жоден музей не зможе на 100% забезпечити свою діяльність без прегнантного комплектування музейними зібраннями та експонатами… 
… Сьогодні у високих владних коридорах актуалізують питання створення позитивного іміджу нашої країни і свідченням того є Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», розроблена з ініціативи Президента України, яка була представлена ним 25 вересня 2014 року. Так ось, там чітко вказано розділ «Вектор руху «Гордість за Україну в Європі та світі», який передбачає 13 реформ і програм. Перші дві: «Програма популяризації України в світі», «Програма створення бренду «Україна». Як автор бренд-стратегії «Брендування міст – імідж та репутація України» можу зі 100% впевненістю стверджувати, що історико-культурна спадщина є однією з базисних складових у процесі територіального та національного брендингу. На практиці провідною має стати культурно-історична точка зору, яка акцентує увагу на проблемі збереження вітчизняної культурної та історичної спадщини. Робота над брендингом територій є важливим політичним завданням, оскільки культура в цілому та історико-культурна спадщина завжди поряд з економікою та оборонною промисловістю країни. Сучасна політика брендингу пов'язана з нетрадиційним підходом до збереження історико-культурної спадщини території. Вже сьогодні має відбутися трансформація: перехід від «захисту від» до «захисту для», бо елементи історико-культурної спадщини активно використовуються в теперішньому часі. Ця парадигма культурної політики щодо спадщини обумовлена особливостями соціалізації особистості в інформаційному суспільстві. Минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього. Створення адекватних, гідних, сильних територіальних брендів на основі використання аксіологій історико-культурної спадщини та є видом пріоритетною діяльності в рамках постіндустріальних цивілізаційних стратегій. Сучасній економіці потрібні нові моделі бізнесу, тож «економіка вражень» повинна стати новою економічною пропозицією. Бренд пропонує, забезпечує реплікацію та продаж «вражень». В контексті дня сьогоднішнього можу лише констатувати: музеї – це враження…

P.S. …Тихі зали музеїв знову і знову передають сиву історію буття, гамір емпірії трансформувався у мистецькі шедеври, минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього… 
… Із пієтетом і вдячністю вітаю з професійним святом-Міжнародним днем музеїв – усіх музейних працівників! Нехай у любові до справи примножується віра, а надія завжди залишається дороговказом …

©Vilena V Voronova