Як воно починається

Культура. Що воно таке і з чого починається

Культура.

З чого починається культура?

Батьківські збори в школі. Один із батьків:

- Да кому нужны эти ваши науки? К чему их в реальной жизни прилепишь? В реальной жизни главное – деньги. Их количество.

- Дарма ви так. Знання формують світогляд дитини…

- Ой! Тоже мне ученый, в рубашке за три шестьдесят.

Тут, на площадці перед університетським корпусом, в якому ідуть вступні іспити, всі «вирівнялися». Володарі розкішних авто і я, в дешевій китайській сорочці, говоримо однією мовою – турботою про своїх дітей. Розмова про «списки» знервувала світських дам. «Ватра» в моїх тремтячих руках постійно гасне. Роблю висновок, що «Міжнародні відносини» - це банальний клуб мажорів. А що з міжнародними відносинами України в майбутньому?

Прийомна комісія фізичного факультету. Абітурієнти, під наглядом схвильованих мамочок, тремтячими руками заповнюють вступні папери. Практично в центрі аудиторії сидить на стільчику поважний джентльмен з мобілкою. На той час найпростіша мобілка визначала крутизну статусу і з іномарки спочатку з'являлася мобілка, а вже за нею її володар. Нараз двері рвучко відчинились і в аудиторії з'явився декан факультету.

- Медалісти є? Якщо є, то готуйтеся на співбесіду.

Джентльмен підхопився і підійшов до декана. Декан уважно вислухав його.

- Ні, співбесіда тільки з медалістами і за результатами співбесіди вони одразу зачисляються на факультет. Ні, тільки з медалістами… Та зрозумійте ви нарешті, що медалісти – це діти, які каторжно працювали над собою всі роки, а не останній рік у школі! І вони достойні статусу студента без будь-яких екзаменів… Всяке буває, для того й співбесіда.

Третє вересня. Аудиторія уважно слухає лекцію з математики. Один із першокурсників тихо звертається до свого сусіда:

- Я шо-то не понял. Где я?

- Як де? На лекції.

- Да нет. Какой это факультет?

- Фізичний.

Якусь мить новоспечений студент ошелешено дивиться на свого сусіда.

- Ну старик и учудил. – рвучко підвівся і назавжди зник з аудиторії.