Потрібно любити і шанувати українську мову
Моя мати народилася на хуторі Гончарево, що поблизу
Миргорода, станції Гоголево та близького серцю кожного українця такого
містечка, як Диканька. Ці міста були яскраво і щиро оспівані у творах нашого
улюбленого письменника Миколи Васильовича Гоголя. Моє дитинство з ранніх років
пройшло в невеликій хаті-мазанці, де прожили все своє життя мої дідусь і
бабуся, яких я любив і люблю по сьогоднішній день, хоча їх немає поруч зі мною
вже більше трьох десятиліть.
Саме завдяки цій щирій і великій
любові до своїх рідних, які були
істинними українцями і, найголовніше, вони були людяними, доброзичливими, а
головне, справжніми людьми з великої
літери. Вони були хліборобами. Любов до
рідної мови, до рідної землі і нашого українського народу зростала в мені,
починаючи з дитинства.
Мій батько теж народився на хуторі Гаптари, що
поблизу Овруча на Житомирщині, в сім’ї лікарів. Разом з прізвищем свого батька
я отримав любов до рідного поліського краю. Мій батько навчив мене бути не
тільки лікарем, але й, перш за все, бути справжньою людиною.
Українська
мова для мене – це наша рідна земля, безкрайні родючі лани, на яких колоситься
дозріваюче зерно, це ліси, в яких росте смачна суниця, чорниця, найсмачніші
гриби, багато різної дичини і різної птиці. Завдяки моєму батькові , я став не
тільки лікарем, але й завзятим мисливцем і рибалкою.
Отож,
українська мова для мене це, передусім, найкращі спогади життя, пов’язані з прекрасною природою и прекрасними людьми,
що живуть в країні, що зветься Україною.
Любов до своїх батьків, дідів і пращурів,
любов до історії і традицій українського
народу передається із покоління в покоління завдяки українській мові. Тому
українська мова – це не просто засіб спілкування, це мова, яка передає емоції, відчуття, любов , життя , історію
українського народу. Повага до українського народу і української нації
починається з любові до української мови.
Але
важливо не тільки щоб ми мали змогу розмовляти українською мовою , важливо, щоб
кожен українець залишався справжньою людиною в будь-якій ситуації.
Українська
мова вчить нас бути не тільки людяними,
відвертими, доброзичливими, вона вчить нас поважати всіх інших людей різних
націй, що проживають поруч з нами в нашій країні. Тому, ні в якому разі, не
можна допускати, щоб розвиваючи українську мову ми притискали інші мови , на
яких розмовляють наші співвітчизники, будь-то російська, чи єврейська, чи
угорська, чи будь-яка інша мова.
Любіть
, перш за все, свою країну, любіть свій народ і , безпосередньо, кожного
громадянина України, захищайте їх, створюйте для них умови гідного життя,
гідної старості, гідної освіти. І нехай українська мова допомагає Вам в кращому
розумінні один одного і у створенні
сприятливих умов для розвитку і процвітання української нації в цілому світі !
З повагою, громадський
діяч,
Академік, Віце-президент
Академії
Економічних наук
України,
Член національної спілки
журналістів України
А.В. Пешко
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.