Мов багато, світ - один?

Або мультилінгвізм не за горами.

Мови вимирають. Всюди. Згідно з існуючими оцінками, кожні два тижні зникає одна мова - і це незважаючи на те, що число підтримуваних інтернетом способів комунікації зростає. Природнім буде питання, чи прискорює цю загибель відсутність мовного різноманіття в інтернеті, чи це просто відображення тих процесів, що закономірно і цілком очікувано протікають в реальному світі?

На сьогодні існує приблизно 7 100 живих мов, але 90% з них використовує менше 100 тисяч населення. Деякі застосовують тільки жителі віддалених сіл, а іншими володіє всього одна людина - скажімо, перуанською мовою таушіро.

Історія говорить про те, що втрата мов, як частина мовних змін, неминуча. Але зрозуміти причини такого процесу складно. Відповідно до каталогу всіх відомих живих мов Ethnologue, 1 519 живих мов сьогодні наближаються до ризику вимирання, а ще 915 реально зникають. З такими темпами ми щорічно втрачаємо по шість мов.

Тим часом, інтернет, багато в чому подібно письмовому слову, не в змозі повною мірою відобразити лінгвістичне різноманіття. За даними ООН, в онлайні використовується всього 500 мов, пошук Google підтримує 348, Вікіпедія - 290, Facebook - 80, Twitter - 28, а LinkedIn - 24. В останні роки ці цифри збільшуються, але схоже, що вони вже досягли максимуму і зростання сповільнюється. Що стосується кількості мов, то інтернет виходить на рівень перенасичення.

Незважаючи на розширення мовного розмаїття в інтернеті, англійська там як і раніше домінує. З 10 млн найпопулярніших веб-сайтів - 55,2% мовою Сполученого Королівства. До таких показників наближаються тільки французська, німецька, японська, російська та іспанська мови - на їх частку припадає від 4% до 5,8% веб-сайтів.

Західний ухил інтернету стає зрозумілий, якщо поглянути на хінді, на якому в світі говорять приблизно 310 млн чоловік. Хоча хінді займає четверте місце по світу за кількістю носіїв, на ньому існує менше 0,1% з 10 млн найпопулярніших веб-сайтів. Проблема хінді не унікальна: китайську мову в усіх її різновидах використовуєть лише на 2,4-2,8% веб-сайтів, хоча вона є рідною для 1,2 млрд осіб.

І справа не тільки в словах. Символи, які використовуються для написання слів онлайн, теж створюють проблеми. Абсолютна більшість користувачів інтернету не вміють читати на латиниці, а тому сайт www.facebook.com для них не має сенсу і важкий для запам'ятовування. Створення системи інтернаціоналізованих доменних імен, що дозволила показувати інтернет-адреси на арабській, китайській, кирилиці, тамільською та івриті, робить інтернет зрозумілішим у для кожного.

Безперечно важливо, щоб вимираючі мови і мови меншин зберігалися, але зробити їх всіх до єдиної постійними атрибутами інтернету нереально. Тому, скоріш за все, варто очікувати не надто нового, але масивного і змінюючого всесвітню комунікацію явища – мультилінгвізму.

У соціальних мережах кордони між різними мовами стираються. Носії відходять від мовних стандартів і традицій, від правил граматики і написання, і в зв'язку з цим соціальні мережі можуть сприяти розвитку як мультилінгвізму, так і лінгвістичної різноманітності.

Це може стати моделлю майбутнього. Але в стурбованості з приводу мовного різноманіття в онлайні без відповіді залишається одне дуже важливе питання: доступність. В таких районах як Західна Африка люди не виходять в інтернет, не тому що не можуть читати на тамтешній мові, а тому що там слабо розвинена інфраструктура і дорогі тарифи.

Тобто, реальна проблема полягає в тому, що величезна більшість людей в світі як і раніше позбавлені доступу до інтернету. Технології мобільного зв'язку стануть вирішальним фактором для більш справедливого поширення інтернету, але вони аж ніяк не закриють цю вельми тривожну проблему.

Одже, мови вимирають. Однак з’являються нові лінгвістичні явища, такі, як мультилінгвізм. Тому перед тим, як братися за вивчення "абсолютно точно всім відомої англійської" варто задуматися, чи буде в затягнутому у лангвістичну трансформацію світі для цього потреба.