Моя поезiя.
Лист до брата.
Мiй
любий брате! Дякую тобi,
За те що поруч в цю
важку годину,
Несеш кохання завжди
ти в собi,
Ти сам в ярмi,
та вiриш у Родину.
Ти вiриш,
що прийде той свiтлий час,
Розiрвемо
з тобою ми кайдани,
З зап'ястя
пута розiрвемо
в раз,
На ноги ми пiднiмемо Майдани.
За щире слово, що об' єднує всiх нас,
За тi корiння,
що в'їдалися вiками,
За кров братiв, що розповiв менi Тарас,
Зiйдемося в дiлах! Зiйдемося
думками!
Пишу цього листа, бо дякую тобi,
Що сина народив ти у неволi,
Нехай кохання носить у собi,
Нехай зростає й не боїться болi.
Нехай вiн душу загортовує в пiчах,
Нехай кулак вiн вiдлива зi
сталi,
Стає в ряди вiн з автоматом на плечах,
Бо свiтлi
вже часи отi настали.
Автор: Лапiков Павло
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.