Аполлон

Моя поезiя.

Потрапив хлопець у полон,

Дiвочiй був вiн Аполлон,

Кремезный, мужнiй був хлопак,

Вiн в клубi танцював Гопак.

У школi друзiв захищав,

Дiвчаток кривдить не давав,

В кiшеню слово не ховав,

Хто кривдив, тумакiв давав.

Але прийшов той час лихий,

Росiйський чобiт став тяжкий,

На землю рiдну вiн ступив,

Бо вже усе своє пропив.

Зiбравсь тодi Хлопак в АТО,

Збирало речi все село,

Хто автомат АК принiс,

Хто грошi дав, хто не донiс.

Отак потрапив вiн в АТО,

Чи то було, чи не було,

Не може зараз вiн згадать,

Поранений разiв був п'ять.

Лежав собi, в степу, в травi,

Iз кулею у головi,

Ледь дихав, алеж воював,

Думками Катiв проклинав.

Отак взяли його в полон,

Хоч був Хлопак i Аполлон,

Замордували Кати клятi,

Помер вiн, з думкою про матiр.

               Автор: Лапiков Павло