Постать Миколи Міхновського в історії України

Микола Іванович Міхновський – відомий політичний та громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.

Серед борців за незалежність України на початку XX ст. важливе місце посідає постать Миколи Івановича Міхновського – відомого політичного та громадського діяча, адвоката, публіциста, першого ідеолога українського націоналізму та організатора війська. У вітчизняній  історії він насамперед запам`ятався як ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник УНП(1902), один із лідерів УДХП, член Братства самостійників та автор брошури «Самостійна Україна» (1900).

Нащадок  старовинного козацького роду, корені якого простежуються ще з XVII століття, Микола Міхновський народився у сім`ї сільського священника  у селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії 19(31) березня 1873 року. Його дитинство пройшло серед української природи, народних пісень, оповідань і дум. Його батько – Іван – свято беріг національні традиції і сміливо правив богослужіння українською. Освіту Микола Міхновський здобув у Прилуцькій гімназії. Закінчивши гімназію, у серпні 1891 року вступив на юридичний факультет Київського університету.

Уже будучи першокурсником Університету Святого Володимира, Міхновський долучився до українського національного руху і став членом «Молодої громади». У 1892 році він приєднується до таємної студентської організації «Братство тарасівців»,  стає її ідеологом і провідником.  Саме Микола Міхновський, студент-правник, займався розробкою ідеологічної платформи, відомої під назвою «Credo молодого українця». Тарасівці проголосили своєю метою боротьбу за «самостійну суверенну Україну, соборну, цілу і неподільну, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільну між вільними, без пана і хама, без класової боротьби, федеративну всередині». 1893 року частину тарасівців було кинуто за грати або вислано у села. Миколі Міхновському пощастило уникнути арешту. Він закінчив навчання у 1895 році  і почав працювати в одній з адвокатських контор Києва, водночас не полишав громадської діяльності.

1898 року Міхновський переїхав до Харкова, швидко завоювавши авторитет серед української громадськості міста. Вже на початку1899 року студентська громада під його проводом влаштувала у Харкові святковий концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського. У січні 1900 року громадський діяч взяв участь у становленні РУП – першої самостійницької партії у Наддніпрянській Україні. Того ж року у Львові вийшла брошура «Самостійна Україна»,  в якій автор узагальнив свої політичні ідеї.

1902 року, коли в РУП почали перемагати соціалістичні та автономістські тенденції, Микола Іванович заснував Українську народну партію(УНП), що проголосила своєю метою боротьбу за незалежність України. Міхновський став її провідником і головним ідеологом, автором програми УНП та інших партійних видань,що на тривалий час стали наріжними для багатьох поколінь українських націоналістів.

З початком Першої світової війни Микола Міхновський перебував на фронті, хоча сам, будучи давнім ворогом Росії, з ідейних міркувань не воював і зовсім скоро перевівся до Києва, де згодом служив у чині поручика у Київському воєнному окружному суді. За нових обставин у нього з`явилася ідея закласти підвалини майбутньої української армії. Він вважав, що кожен солдат російської армії, який є українцем, мусить вважати себе вояком майбутньої української армії. Знаючи, якого розмаху і впливу набрав легіон Українських січових стрільців(УСС) по той бік фронту, Міхновський намагався розвинути ідею  створення українських частин у царській армії, але на той час цей задум не знайшов належної підтримки.

За його  ініціативи у Києві в березні 1917 року було організовано військове віче, яке ухвалило рішення про формування Першого українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Українське вояцтво з ентузіазмом відгукнулося на ідеї Міхновського: воно виявило готовність зі зброєю в руках здобути незалежність України – автономістів серед них майже не було.

16 березня 1917 року було створено товариство «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка» на чолі з Миколою Міхновським. Того самого дня військова нарада Київського гарнізону після його доповіді обрала Український військовий організаційний комітет і ухвалили негайно приступити до організації власної національної армії. Своїм завданням комітет проголосив українізацію російської армії, тобто формування у її складі українських частин, створення у частинах армії українських громадських організацій, негайну організацію першого українського полку. Про це у своїй промові під час української маніфестації 19 березня у Києві говорив Микола Міхновський.

1924 року знову повертається до Києва, де був заарештований ДПУ. Відомо, що після кількох днів допитів він опинився на волі. Проте вже наступного дня, 3травня1924 року, Миколу Міхновського було знайдено повішеним у садку у садибі Володимира Шемета, де він квартирував. Так і закінчилось земний шлях українського патріота…

Загалом, роль Миколи Міхновського, який віддав понад 30 років свого п`ятдесятилітнього  життя боротьбі за незалежність України, у вітчизняній історії неоціненна. Саме він одним із перших виступав за самостійність української держави, проголошуючи гасло: «Самостійна Україна – від Сяну по Кавказ.» Ми, нащадки цього славетного борця за нашу свободу, маємо поважати його життєвий шлях і не забувати про значний вплив даного громадського та політичного діяча на формування проукраїнських організацій, члени яких в майбутньому зуміли вибороти незалежність неньки України.