«Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації»

Особливості трипільської культури.

  На теренах Правобережної України III тисячолітті до н.е. була поширена культура, яку в 1893 р. відкрив відомий український археолог Вікентій Хвойко. Ця культура мала назву «Трипілля». Ареал її охоплював достатньо велику територію : від Дністра на захід і до Середнього Придністров’я на схід.

  Трипілля мало дуже багате духовне та матеріальне життя. Цьому налічується безліч доказів, проте найголовнішими джерелами інформації є археологічні розкопки. У розкопаному селищі на Коломийщині були знайдені великі житла. Внаслідок археологічних досліджень дізнаємось, що особливістю трипільців було те, що вони будували свої будинки по колу. Таким чином, посередині залишалось вільне місце. Історики вважають, що цю площу трипільці використовували як майдан-загон для худоби або ж для народних зборів мешканців селища. Згодом були знайдені набагато більші поселення пізнього етапу розвитку, які налічували близько 2700 споруд. 

  Багато фактів свідчать про те, що культура трипільців не стояла на місці, вона розвивалась і залишала по собі великий слід на сторінках української історії. Монументальні архітектурні будови прикрашали трипільські поселення, храми і церкви возвеличувались над великими селами. Трипільці володіли писемністю. Звісно, вищого ступеня розвитку письма вони не досягли, проте мали свої знаки. На цей час нам відомо понад 100 знаків, що прикрашали керамічний посуд трипільців. Духовна культура трипільців вражає нас своєю загадковістю і деколи своєю незрозумілістю, таємницею, яку складно розгадати. Наприклад, однією з цікавих традицій трипільців було спалення дерев’яних хат. Археологи знаходили на цих місцях  розписні посудини, якими славилась культура, різноманітні статуетки, спалене зерно, кістки тварин. Деякі вчені заявляють, що поховані споруди слугували як «будинки мертвих», проте досі ніхто не може пояснити цей дивний звичай. Крім цього, археологи зазначили, що хати трипільської культури були розмальовані як зовні, так і всередині.

  Трипільці славились своєю любов’ю до праці, вони були в гарних стосунках із землею. На полях вирощували тверді сорти пшениці, ячмінь, горох, просо тощо. Вони досягли значного розвитку землеробства : застосовували знаряддя праці з каменю, кісток, рогів. Поки чоловіки працювали в полі, жінки займались ткацтвом, через що і були широко розповсюджені ткацькі верстати. Але найголовнішим матеріальним здобутком тих часів було винаходження першого механічного пристрою в Україні – свердла для пророблювання отворів у камені та дереві, який змайстрували трипільці.

  Я вважаю, що серце трипільської культури знаходиться в її мистецтві. Що притаманно йому? Які головні риси мистецтва ми можемо підкреслити? На ці питання намагаємося знайти гідні відповіді. Особисто мене вражає орнаментна кераміка дивовижної краси. Яскраві кольори, що прикрашають кожну хату, посуд справляють враження, що це була казкова місцевість, на якій жили творчі люди. Вони вкладали свою душу у різноманітні малюнки. Існувало 2 види посуду : столовий та припасовий. Крім яскравих фарб на кераміці, мені сподобались невеликі фігурки. З їх різноманіття я обрала один вид - жіночі фігурки, що являли собою культ родючості, шанування духів предків.

  Український народ зберіг спорідненість зі своїми предками. Ми вдячні їм за багату духовну культуру, за нові технології. Трипільська культура назавжди залишиться для мене чимось загадковим, тим, що хочеться пізнавати глибше. Українці гордо називають себе предками трипільців, бо цим можна пишатися.