Село Жежелів – бомба сповільненої дії

Розташоване біля самого кордону з Житомирщиною, село Жежелів Козятинського району завжди славилось своїми покладами високоякісного граніту.

  Останні 20 років цей населений пункт відомий іще й тим, що став осередком хронічних суперечок за право володіння земельною ділянкою під будівництво храму між православними та католиками. Конфлікт «мандрує» із стін місцевої сільської ради в судові інстанції, повертається назад і так по колу… Небажання йти на поступки давно розділило півторатисячне населення Жежелева та може обернутися для селян відкритою «війною за місце» для церкви.

Після заснування у 1540 році Жежелева, тут була збудована православна церква. Її кілька разів перебудовували. Церква пережила масову заборону діяльності культових закладів 1930-х років, Велику вітчизняну… За рішенням Вінницького облвиконкому, місцеву релігійну громаду ліквідували в 1968 році, тоді ж і закрили церкву. З храму зняли купола, а приміщення переобладнали під склад. Своєму демонтажу храм зобов’язаний Олімпіаді 1980 року. Місцеві жителі розповідають, що через Жежелів по дорозі, що з’єднує Вінницю та Житомир, повинні були пронести олімпійський вогонь.

В період «релігійної відлиги», 1994 року, жежелівські православні вирішили відбудувати храм і звернулися до сільської ради із проханням виділити земельну ділянку площею 3,7 сотки. Місцева влада погодилась, оскільки в селі не була створена релігійна громада, сільська рада підписала договір із благочинним Козятинського району.

Три роки по тому, в селі з’явився отець Іван, познайомившись з селянами, головою сільської ради, створює релігійну громаду, а в 2001-му офіційно звертається до сільської ради з приводу отримання земельної ділянки для будівництва храму. Справа в тому, що цей священик був представником Української греко-католицької церкви і у сільської ради просить саме ту ділянку, яку сімома роками раніше була виділена представникам УПЦ.

На початку 2002-го отець Іван отримує із рук сільського голови договір оренди и реєструє його в районному відділі земельних ресурсів. Місцеві жителі зрозуміли, що «батюшка» має приналежність до «іншої церкви», тільки тоді коли побачили подану ним заяву.

В цьому ж році православні реєструють свою громаду, благочинний Козятинського району по договору суборенди передає земельну ділянку віруючим.

Фактично, дві громади мають на руках дозвільні документи на одну і ту ж земельну ділянку. Різниця тільки в тому, що запис щодо виділення ділянки у 1994-му зроблений в сільській Книзі обліку, яка дивним чином до 2002 року зникла.

В той час жежелівські православні звертаються до правоохоронних органів з проханням втрутитись та встановити істину у назріваючому конфлікті. Вивчивши матеріали щодо виділення земельної ділянки греко-католикам у 2004 році, Козятинська міжрайонна прокуратура запідозрила голосу сільської ради в порушенні чинного законодавства та порушила стосовно нього кримінальну справу за статтями 364 та 366 КК України.

Тим часом з подачі нового сільського голови, виконавчий комітет сільської ради приймає рішення щодо припинення дії договору укладеного з греко-католиками, але процедурно воно виконується із порушеннями. Побоюючись можливості виникнення прецеденту, православна громада звертається до Господарського суду Вінницької області із заявою щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Жежелівської сільської ради про передачу у користування земельної ділянки опонентам.

З 2005 року розпочалася судова тяганина. Господарський суд Вінницької області приймає рішення на користь православних, греко-католики звертаються в Житомирський Апеляційних Господарський суд, який, в свою чергу, їх підтримує. Після кількох років перипетії, православні подають скаргу до Вищого Господарського суду, а опоненти іще вище – до Верховного Суду України, де їм відмовляють у задоволенні касаційного провадження, направивши справу до суду першої інстанції. В січні 2009 року Господарський суд Вінницької області знову розглядає справу и визнає договір сільської ради з греко-католицькою громадою не дійсним.

За словами керівника православної громади с.Жежелів, в останні роки сільська рада цілеспрямовано затягувала винесення рішення щодо підтвердження права на земельну ділянку православним, пояснюючи вказане «вивченням питання». А згодом, незважаючи на низку судових рішень, дає згоду на використання земельної ділянки громадою УГКЦ. Усвідомивши який резонанс може бути викликаний вказаним рішенням, сільська рада скасовує його. Однак сам факт наявності першого рішення дозволяє заперечувати друге в суді. Це означає, що з однієї сторони історія судового протистояння, що тривала з 2004-го по 2009 рік, може повторитися, а з іншої – створює передумови до міжконфесійного конфлікту.

В перших числах червня цього року жителів села уже збирали на зібрання та проводили «подворовий обхід», щоб демонстративно виказати прихильність місцевих органів влади до громади УГКЦ. Тоді відкритого протистояння вдалося запобігти. Але конфлікт між односельчанами неминучий, про це кажуть самі жителі Жежелева. Багато хто втомився від багаторічної судової тяганини та готовий силою вирішувати питання. Фізично село перетворюється на бомбу сповільненої дії, причому ніхто не знає, коли вона може «вибухнути».