Про право на спротив

12 июля 2013, 22:51
юрист
0
196

Природні права людини і держава

Здається, у країні народ починає використовувати спонтанно захист від свавілля носіїв владних повноважень.
Майже повна відсутність справедливого судочинства і належної кримінальної юстиції змушує людей використовувати самозахист...
І тут доречна цитата із Декларації незалежності Америки 1776 р.:

"Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними; що Творець обдарував їх певними невідчужуваними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя; що уряди встановлюються між людьми на те, щоб забезпечувати ці права, а влада урядів походить із згоди тих, ким вони управляють; що в кожному випадку, коли якась форма правління стає згубною для такої мети, народ має право змінити або скасувати її і встановити новий уряд, спираючись на такі принципи та організовуючи його владу в такі способи, які видаються народу найдоцільнішими для осягнення своєї безпеки і щастя. Розважність, звичайно, підказує не змінювати здавна встановлені уряди з дрібних і минущих причин; згідно з цим цілий досвід свідчить, що людство воліє радше терпіти, поки лихо стерпне, ніж виправляти лихо скасуванням звичних форм. Проте, коли довга низка правопорушень і зловживань владою, незмінно спрямована на досягнення тієї мети, виявляє намір підпорядкувати народ абсолютному деспотизму, тоді народ має право та обов’язок повалити такий уряд і встановити нову форму убезпечення народу в майбутньому. Таке було довготривале страждання наших колоній, і така тепер є конечність, що примушує їх змінити усталені форми правління".

Конституція є соціальним контрактом у суспільстві, відповідно до якого правителі наділяються повноваженнями забезпечувати безпеку і добробут населення, що засновано на повазі гідності людини і рівності її у правах. 

Джерело легітимності влади -- отже, повага гідності людини і виконання певних обов'язків стосовно захисту прав людини.

В інакшій системі координат влада втрачає сенс свого буття.

Водночас, радянська спадщина правління, чи то події у Врадіївці, а тепер -- у Святошинському районі міста Києва наглядно демонструють, що влада -- найбільш потенційний порушник прав людини (це до речі, аксіома будь-якого німецького підручника з конституційного права).

Per se найбільший злочинець не є найпотенційнішим порушником прав людини, бо у такому випадку неналежне розслідування правопорушення чи злочину все рівно ставить саме державу як найбільш злісного порушника прав людини. Бо саме держава покликана забезпечити правопорядок і захист людей від злочинців.

Держава має пам'ятати, оскільки ми -- громадяни, -- ділимося з нею частиною своєї свободи, саме вона несе всю повноту відповідальності за стан речей.

Інші випадки можна розглядати у двох площинах:

1. Якщо індивід не відстоює свої права, то він стає просто живою істотою, невільною людиною, рабом, а звідси  

2. Держава перетворюється не в носія повноважень, а на джерело сваволі і інституалізовним засобом гноблення, 

про що і власне говорили ще автори американської Декларації незалежності.

Dixi!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.