Коли нема чого робити...

18 апреля 2013, 20:36
0
213

... зателефоную у 102

І знову замінування вокзалу, щоправда цього разу вже не Центрального, а Дарницького.

Ну і все як завжди: вибухотехніки, правоохоронні органи... І нічого не знайшли.

Ну звичайно ж, нащастя:)

Ото вже комусь немає чого робити, так він влаштовує "навчання" нашим правоохоронцям, а то ж сидять без діла. А страждають люди, які не можуть вчасно дістатися місця призначення, ще й перенервують. Хоча, чесно кажучи, мені  здається, що вже ніхто у серйозність цих замінувань не вірить.

Майже в усіх випадках телефонних "терористів" знаходять. І що саме цікаве - це дорослі люди! У яких, лише трішки, не вистачає клепки. 

Мені "сподобались" слова розкаяння злоумисника, затриманого у Харкові (інцедент 5 квітня 2013 року, коли невідомий зателефонував з інформацію про замінування одного з харківських вокзалів, та навмисне не сказав якого саме, мовляв "нехай пошукають").

"Я був трохи напідпитку, я не тямив що робив". 

Ну все! Це ж суттєво змінює ситуацію, і заслуговує на виправдання. 

Це просто жах...  Наше суспільство настільки вже здичавіло, що просто не вистачає слів. У цих ситуаціях радує одне, що винних знаходять і карають. Хоча з іншого боку, інших, на жаль, це нічому не вчить.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.