Привет из тридцать седьмого

15 лютого 2012, 13:05
Власник сторінки
0
439

Как в глубинке по надуманным поводам расправляются с политически активными инакомыслящими фермерами. Методами сталинских времен.

Таким пахнуло на днях из Бобринецкого района Кировоградщины, таким пахнуло… Уж 75 лет прошло с тех пор, а 1937-й все еще живет во многих душах. Вероятно, коллективная психотравма того года была настолько велика, что и спустя десятилетия и поколения мрачная тень его иногда маячит на горизонте. 

Нет, сегодня японских и финских шпионов уже никто не выискивает, врачей-отравителей тоже. Но вот жажда кое-кого раскулачить да засадить живет в головах. А еще (таких историй множество было в 37-м) под шумок классовой борьбы и поиска вредителей уничтожить недруга, просто более успешного соседа, просто соседа, у которого жена красивее. И вот уже потные руки в полночной тиши стряпают на компьютере донос, и тройка готова заседать, а приговор вынесен загодя…

К чему все эти пафосные слова? К делу. D прошлом году фермер Виктор Чмиленко встретил на своем поле охотников, машиной давивших будущий урожай. Бросился защищать свое, прогонять чужаков. После написал заявление в милицию. А охотники написали на него. Что все, мол, все по-другому было. Цитируем:

«…11 грудня 2011 року Чміленко В. зупинив легковий автомобіль на дорозі біля села Борисівка, змусив вийти з машини та без пояснень почав наносити побої водію громадянину Ж., збив з ніг і продовжував бити лежачого до тих пір, доки не поламав кістки на кінцівках рук. Коли ми, пасажири, відштовхнули його від Ж., то фермер Чміленко В. почав ногами та камінням бити автомобіль, при цьому погрожуючи і принижуючи присутніх людей фразами “на коліна су…”, “я всіх посаджу…”, “повбиваю…”, “мені все пох…” та інше, перегородив дорогу з каменюкою в руці, після чого водій швидко розвернув автомобіль в інший бік від неадекватного гр. Чміленко В., щоб уникнути сутички та подальшого пошкодження власного автомобіля».

В общем, обычная история, да? Безоружный человек бросается на машину, в которой сидят пять мужчин, и, кроме положенной монтировки, в машине еще и заряженные ружья. Беспощадный фермер «строит» этих «аленьких цветочков», да еще и калечит одного. Вот сразу искренне верится, что так и было. Один только момент сомнителен. У водителя Ж. поломан большой палец. Обычно в драке его избиваемому не ломают. Гораздо чаще большой палец ломается, когда ты сам бьешь и кулак «до кучи» сложить не умеешь…

А теперь добро пожаловать в 37-й! По различным влиятельным инстанциям Бобринецкого района ходит письмо, и даже подшито к уголовному делу, открытому против Чмиленко, а не против тех охотников. Не официальный, но – документ. И где-то подобное, как ни странно, мы уже читали…

В 37-м году родного деда Виктора Чмиленко Григория Сахно арестовали в том же Бобринецком районе. Дело этого раскулаченного сельчанина сохранилось. Сохранились и доносы на Григория Артемовича. А теперь сравните эти две цитаты:

«Сахно систематически проводил контрреволюционную агитацию среди колхозников пораженческого настроения, соболезновал расстрелянным врагам народа, заявлял, что эти люди болели за нас и хотели принести для нас пользу. Срывал подписку на заем “Оборона страны”. Клеветал на партию и правительство и восхвалял царский строй».

«…громадянин Чміленко В. публічно називає себе опозиціонером, борцем за справедливість. Разом зі своїм спільником у переконаннях Цокаловим Олексієм організовує різні акції, мітинги, на публіці, перед телекамерами розповідає, що він відстоює права людини та інше. Але ми, мешканці району, вважаємо, що це фарс з боку Чміленко, другими словами, він як “вовк в овечій шкурі”». Движемся дальше. Снова цитаты.

«Як відомо багатьом жителям району, такі випадки нападів з боку громадянина Чміленко В. є регулярними. Будучи впевненим у своїй безнаказаності та маючи грошовий капітал, громадянин Чміленко В кидається в бійку до всіх людей, які проходять або проїжджають біля с. Борисівка.

Крім випадків насильства до перехожих біля с. Борисівка, громадянин Чміленко В. проводить фізичні розправи і з мешканцями села Сугокліївка на території Сугокліївської сільської ради. Люди, які там проживають, залякані громадянином Чміленко В., постійно перебуваючи під шантажем фізичної розправи. Люди в селі бояться навіть звернутися до правоохоронних органів. Правоохоронці про це знають, але без заяв потерпілих дій не проводять. У нашому районі, на нашій землі у лиці фермера Чміленко В. з’явився іще один “пан Лозінський”!»

«Сахно Грицько Артемович по сільраді лічиться кулак розкуркулений. Мав власної землі 15 га, і орендував 10 га, мав трьох коней, корів 2 шт. Мав найману людську робочу силу постійний 1 робітник і сезонних 5 осіб. З найманцями поводився жорстоко, на кабальних зделках. (Мы сохраняем орфографию. – Авт.) В колгосп вступив в 1929 році, а в 1930 вибув, забрав своїх коней і весь реманент. Вів агітаційну роботу проти колгоспу і господарював одноосібно. Злосно невиполняв планів, які надавались Радвладою. В 1933 його майно було окончательно розпродано, чому він чинив фізичний опір».

Ну и еще цитата из доноса образца-2012. Тут комментарии просто излишни.

«Оцінюючи нездорову, жорстоку до людей поведінку фермера Чміленко В., виникають сумніви щодо виконання ним зобов’язань перед пайовиками, перед своїми працівниками та перед державою, бо люди в селі настільки залякані, що бояться навіть заговорити з гр. Чміленко В, щоб не отримати “…каліцтва”.

Шановний Леонід Григоровичу, якщо земля, яку дала держава в оренду фермерам Чміленко В, Цокалову О., дає змогу і такі значні доходи, за які, за слів Цокалова Олексія, можна “…купити суддів, правоохоронців…”, відкрито можна калічити, принижувати людей, шкодити чуже майно, шикувати у дорогих автомобілях кожному члену сімї, насміхатися над людьми, іншими словами, “жирувати” перед мешканцями села та району і почувати себе впевненими у своїй безнаказаності, то, можливо, цим фермерам вже досить довіряти землю, доходи від якої дурманять розум та негативно впливають на поведінку, вчинки та відношення до своїх оточуючих громадян?

Ми, громадяни району, вважаємо, що так звані опозиціонери Чміленко В. та його однодумець Цокалов не є опозицією до влади, а навпаки – є опозицією до власного народу!»

Честно говоря, для полноты картины мне в этой бумаге не хватает разве что только обвинений, что Чмиленко содержит гарем и хранит дома портрет Троцкого. Кстати, исходя из документа, и подельник у Чмиленко есть, в лице Цокалова, а это уже группа, как группа врачей-убийц. А тут группа фермеров-садистов. Да еще митинги проводят, понимаешь!

Письмецо это было направлено главе Бобринецкой райгосадминистрации Леониду Григорьевичу Кравченко, почему – непонятно. С такими письмами да с такими обвинениями надобно в милицию, прокуратуру, СБУ, к омбудсмену, наконец! Хотя как знать, и по этим адресам уже тоже могли рассылать.

И все это не смешно. Чмиленко по обвинению в таком терроре районного масштаба уже находится на подписке о невыезде. И вскоре будет суд, а в материалы дела цитируемое нами письмо уже подшито. А вдруг судья поверит? И получит Чмиленко, как минимум, два года условно за поломанный пальчик охотника. И уже не будет митингов и акций устраивать, в депутаты никакие не удумает баллотироваться…

В 1937 году деда Чмиленко Сахно Григория Артемовича расстреляли уже через несколько дней после ареста. Собственных кировоградских сил тогда не хватало, видимо, потому следствие по его делу вело управление НКВД Николаевской области. Интересно, как долго прожили после этого авторы доносов на Сахно и ему подобных? Не факт, что очень долго. Машина уничтожения требовала все новых жертв, и то, что ты доносчик, не было смягчающим обстоятельством.

В селе Борисовка в 37-м году из 60 дворов в 24-х забрали хозяев. Расстреляли не всех, слава Богу, – кого в Сибирь, кого в другие места. Но удар был силен. И сегодня еще не восстановилось достаточное количество нормальных хозяев на земле. Да и как тут восстанавливаться с такими подходами? Сотни людей знают Виктора Чмиленко как порядочного, работящего, семейного, непьющего человека. А вот авторы доноса знают о нем другое. И неужто власть, суд поверят именно им? Не хотелось бы в это верить.

У Чмиленко с Цокаловым давно существует стойкое мнение, что все происходящее сегодня связано только с одним – землей. Что есть тайная доктрина, скажем так, по уничтожению как класса мелких фермеров. Чтобы вся земля в итоге попала в собственность крупных аграрных корпораций, а то и иностранцев. И нынешнее дело против фермера вполне укладывается в логику процесса. От поломанного пальца охотника до судов, а там и разрыва существующих договоров на аренду земли не такая уж и большая дистанция. Это в тридцатые годы все было просто – пришел отряд красноармейцев, выгнали семью из дома, все добро отняли, а в хате устроили клуб. Спасибо, если не расстреляли. Ну а сегодня схемы уже потоньше.

Но отбросим в сторону все эти теории заговора. Имеют они место быть или нет, в данном конкретном случае не суть важно. Важнее другое. Что ж это происходит с нами, земляки? Неужели после каждой потасовки из мести нужно закручивать целую судебную машину и сажать соседа? Из глупой мести марать руки, унижать свою бессмертную душу неправдой, доносом, гнусным поступком? Зачем? НКВД уже не принуждает к этому, его давно нет. Мне стыдно за вас, люди,,,
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.