Бородьба карпатської України за незалежність

13 января 2011, 08:50
журналіст
0
562

Сергій Резніков

Український народ всю свою історію боровся за незалежність. Коли не виходило об'єднати всю країну, то створювалися окремі частини Української незалежності. Так яскравою, славною і водночас трагічною сторінкою нашої визвольної боротьби є Карпатська Україна.

Історія цієї держави є мало відомою. Сподіваюся, що це дослідження зацікавить Вас. Отож, переносимося до Закарпаття.

Карпатська Україна 1938-1939 років - це одна зі світлих сторінок історії Закарпаття, мешканці якого після століть поневолення нарешті здобули свою державність. Радісною була ця подія і тому, що сталося це не через заколот чи переворот, а без пролиття крові, конституційним шляхом.

Вперше — 22 листопада 1938 року, коли чехословацький парламент законом № 328 розмежував владу між Прагою та Хустом, Чехословаччина стала федеративною державою чехів, словаків і карпатських українців — з власним урядом, законодавчим Соймом, судочинством і внутрішньою адміністрацією з українською мовою урядування.

Вдруге це відбулося 15 березня 1939 року, коли перший Сойм Карпатської України, обраний 12 лютого 1939 року, урочисто проголосив Закарпаття державою. Це була чергова спроба створити українську державність після української революції 1917-1920 років. Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938-1939 років справді була прологом Української держави 1991 року.

Але Карпатська Україна 1938-1939 років - це і та рана, яка ще довго болітиме не лише закарпатським українцям. Ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено.

Трагізм подій 1939 року не тільки в тому, що пролилося багато української крові на фронтах, в тюрмах і концтаборах, а й у тому, що в Карпатській Україні почалася глобальна трагедія: знищення її інтелігенції, майже 6-річна окупація краю. Трагізм березневих подій у Карпатській Україні - і в тому. що Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав.

Створення Карпатської України в 1938-1939 роках. Збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі, яка перебувала напередодні другої світової війни. Тому закономірним було й те, що міжнародний фактор наклав свій відбиток на суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині зокрема, складовою частиною якої з 1919 року було Закарпаття.

Його доля розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи, які диктували свою волю Чехословаччині. Безпосередньо ця проблема розглядалася і на Віденському арбітражі, коли від Закарпаття було відірвано його південну частину з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп і передано гортистській Угорщині.

Проблема Закарпаття стала всеукраїнською. Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку Західної України, європейських країн, українців США та Канади, які вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України.

Виникнення Карпатоукраїнської держави було закономірним наслідком тієї боротьби усіх українців краю, яка розпочалася ще наприкінці першої світової війни. Досить згадати Гуцульську республіку 1918-1919 років, з'їзд у Хусті 21 січня 1919 року та навіть те, що вже з 1918 року. Закарпаття входило до складу Західно-Української Народної Республіки.

Про це свідчать і статті тимчасового основного закону ЗУНР з 13 грудня 1918 року, де про територію ЗУНР написано: "Простір Західно-Української Народної Республіки покривається з українською суспільноетнографічною областю в межах бувшої австро-угорської монархії — є з українською частиною бувших австрійських коронних країн Галичини з Владимирією і Буковиною та з українськими частинами бувших угорських столиць (комітатів) Спиш, Шариш, Земплин, Унг, Берег, Угоча і Мараморош як вони означені на етнографічній карті австрійської монархії Карла барона Черніга".

Отже, бажання закарпатців жити в українській державі було продемонстровано ще в 1918-1919 роках, зокрема на Хустському з'їзді, який прийняв рішення про приєднання Закарпаття до України. Однак захоплення ЗУНР Польщею перешкодило здійснити віковічні мрії закарпатських українців

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.