Реквієм понеділку і вівторку теж

6 августа 2011, 20:22
0
812

Ми здобумо!

   Пішла брехня по селі. Хвилю, тобто, гнати почали. Нє, не офіційно на гербововому папері, а в інтернеті. Всі начальники, тьху, - очільники-демократи, враз почали заяви писати на блогах. Та так широко та з викрутасами, що й не доженеш, стільки букв. І всі, якось, одночасно прозріли.

Раніше - боролися. А тепер вже воюють. Жаль, Шустер у відпустці. Ото б навоювалися досхочу. А так, то, в інтернеті воюють, віртуально. В понеділок на Майдан кличуть. Революшн дєлайт. Вставай, піднімайся, буржуйський народ! Дайош! От тільки десь головний ревулюцьонер Юра пропав. Ніяк знайти не можуть. Десь загорає. Славно поработали - славно отдохнем! А може десь в Ленглі на губі сидить за провал операції по ощасливленню його нації.

А ми.., о, ми - дадим стране угля! Слава! Слава! Слава! Україні, вєстімо, кому ж. КПСС вже ж, ніби, того, відкричали. А може й не того, бо все майже так. Але мантри на пам"ять залишились. І Кармазін і Тягнибок і Королевська, всі застовбичують своє "хву". Ну, Королевська знає, чому. А ті все б"ють себе в груди, захищають завоювання миздобулої "демократії". Ще не вмерла, запевняють.

А інтелігенція що. А, вона чолобитні строчить Президенту, вірнопідданство йому своє доводять, дякують за те, що він такий.., на них схожий. Вона тепер постмодернова, тіліхенція.  Їй тепер не до революцій. Її тепер і домкратом не підняти. Ніяк  не розберуться зі своєю свідомістю. Чи то писали щось, чи то їм тільки уві сні привиділось після фуршетів. Їм би хто праску подарував, хай би обличчя хоч пригладили, бо вже дивитися гидко.

 А ці, - поводирі сліпих, "фронтовики" калібровані, то, - Ми..., та ми..., тьху...,задовбали своєю душевною простотою і триманням нас за ідіотів. А може й ні? Може, ми й дійсно того варті?

Бо, скільки ж можна кричати - пожежа. А що, вже горить? Ні, не горить, навіть не зайнялося чомусь, навіть і не тліє. Смердить тільки. В понеділок побачимо, що не брешу. Бо на безідейному просторі революцій не буває. А що буває? Звісно що. Як завжди. Або говно, або багно. Це я трохи основоположника перекрутив, Володимира Ульянова. Той знав, як народ піднімати.

Погано, що не можна його до Шустера запросити, він би розказав, хто і де крав і куди повивозив і тези підвів би, і що кому робити розтлумачив би, і як і коли. Та ні, не думайте, якщо Ленін вам не до вподоби, Бандеру візьміть, той теж знав, що робити, або інших, тих, хто не рахував зірок на небі. Тут головне - ідея. А без ідеї, то й борщу не звариш, не те, що революцію.

Потрібно визначити мету, тобто, - результат, який потрібно одержати, потім знайти інструмент, який би цьому допоміг і докласти працю. Зараз же все навпаки виходить. Щось хочемо, а точно не знаємо, чого саме, яку картину малювати будемо. Натюрморт чи портрет. Олією чи олівцем. І до праці, ніби, не ледачі, а ніяк інструмент не підберемо. Нових апостолів шукаємо, може підкажуть та знову за собою поведуть.

Та й чого, власне, добиваються, чого народ баламутять. А чого, - влади хочуть. Думають, що цю виженуть та самі запануюють. Тільки в чому народ виграє, от питання. Про це мовчать, як морські окуні. Тільки надуваюся, авторитет собі накручують, все обіцяють.

Вже ж 20 років панують, і ті були і ці були, а світла в кінці тунелю, все щось, як і раніше, не проглядається. Та й звідки йому взятися, коли там лампочку ще в 1991-му викрутили. То чому ж вимикачем клацати, скажіть будь ласка. Давно вже Україна умикнута, скоро і віко заб"ють і землею присиплять. Та на тій землі нові межигір"я собі змурують.

Що ж робити, питаєте? А це, - що кому, і хто як розуміє. Якщо прикинути хвоста до носа, то й виходить, що ці вже своє нам сказали. Все, що могли. І накрали теж, скільки змогли і ще більше. Обчистили народ, тебе, як липку і шкіру зідрали. І на барабан натягнули. І тепер ще й роги тобі наставляють.

То, чи вірити їм, та чи сподіватися на те, що вони про тебе подбають, а не про своє м"якеньке благополуччя, як думаєш? Отож бо. Значить, не друзі вони нам. А вороги. А ворога завжди били. Ворога завжди виганяли та знищували, народе. Чи ти вже може забув? А ми ще їм віримо.

То хто дурніший, вони, чи ми? Бо вони нам втирають з року в рік одне і те ж, все б"ють в той барабан з нашої шкіри зроблений, а самі торби грішми набивають. А ми роти повідкривали, очі вирячили, чекаємо та віримо. Змагаємось між собою, хто з них кращий та достойніший, нас, в світле майбутнє вести своє, хто ліпше горло нам перегризе.

От і думай, люде, чи буде воно, те мабутнє, в тебе, поки в хаті з вовками жити будеш.

===============
Вы только посмотрите, кто пришел:
http://www.epravda.com.ua/publications/2011/07/8/291227/
Uatumbai _ 12.08.2011 12:32
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.