Прокляття роду Ґалаґанів

Народ проклинає теперішню владу...і дуже хотілося б щоб сьогоднішня влада згадала прокляття роду Ґалаґанів...

З родом Ґалаґанів зв'язанна містична історія.
  Ґалаґани - російський дворянський рід, записаний в I частку родовідної книги Чернігівської губернії, нині згаслий. Родоначальник їх, Ігнатій Іванович  Ґалаґан(помер в 1748 р.), був полковником чигирінським і прілукським. У 1706 запорізький полковник, діяв із загоном козаків на стороні російських військ проти шведів. Пізніше служив полковником у Мазепи, разом з ним перейшов на сторону Карла XII, але незабаром повернувся. В цілому був політичною повією. Брав участь в руйнуванні Січі Запорізькою, в дербентськом поході 1722 і польському 1733. У 1739 звільнений у відставку 

 В 1709 році Російські війська опинилися в скрутному положенні і вже збиралися відступити. Але 14 травня берегом до них підійшла підмога - великий загін кінноти, який очолював полковник Гнат  Ґалаґан, сам у минулому козак. Запоріжці здалека побачили відповідну кінноту і вирішили, що їм на виручку йде кошовий із запоріжцями і татарами. Запоріжці пішли на вилазку, але були відбиті. На плечах відступаючих росіяни увірвалися в Сікти. На острові зав'язався наполегливий бій. Але тут вискочив вперед  Ґалаґан і закричав козакам: "Кладіть зброю! Задавайтеся, бо всім буде помилування!" Запоріжці спочатку не повірили словам   Ґалаґана і продовжували відбиватися, але  Ґалаґан присягнувся перед ними у вірності своїх слів, і тоді козаки кинули зброю. 


 Але це був обман. Над козаками, що здалися, була влаштована дика розправа. Яковлєв, і особливо Ґалаґан , діяли при цьому з нечуваною лютістю. 

 "Чинилося у нас в Січі те, що по   Ґалаґанової і московській присязі, товаріству нашому голову лупили, шию на плахах рубали, вішали і іния тіранськия смерті задавали, і робили те, чого і в поганстве, за древніх мучителів не водилося: мертвих з трун багато не лише з товаріства, але і ченців відкопували, голови їм відсікали, шкури лупили і вішали" 

 Запорізькі козаки прокляли рід   Ґалаґанів в сьомому коліні. 

 Що характерно урвався цей рід (при Петрі що розбагатів) в 19 столітті, останній нащадок цього роду Павло Григорович (1853 - 69), був сьомим нащадком і помер ще в дитинстві.