ЗНО

28 июня 2012, 12:21
0
3604

ЗНО. За цією абревіатурою стоїть так багато...


ЗНО. За цією абревіатурою стоїть так багато. Великі гроші, великі результати, великі зусилля та старання, велика самопожертва. Автору даної розвідки довелось наприкінці травня самому складати ЗНО, і він тепер особисто знайомий з цією системою. Він розуміє, яких величезних зусилль треба докладати, скільки треба змарнувати нервів, щоб пройти крізь оцінювання, результати якого потім окреслять його подальший шлях у житті.

Отже, постають питання: чи дійсно необхідне оте ЗНО? Чим воно краще за ДПА у школі та іспити в університетах? Чи справді ЗНО дає об’єктивну оцінку знанням абітурієнтів? Та й що, в решті решт, вигідніше складати абітурієнтам – ЗНО у вигляді тестів, які потім перевіряє комп’ютер, або ж іспити та співбесіди у ВУЗах. Але точно відомо одне – комп’ютеру не можливо дати хабаря, на відміну від тих, хто приймає іспити й ДПА та «співбесідників». Це вже непогано, погодьтесь. А от з «об’єктивністю» тут на жаль не склалось…

Я складав ЗНО з німецької мови, української мови та літератури й історії України. Частина моїх бувших однокласників здавала такі ж самі предмети. Для мене було честю, що серед них були два призери всеукраїнської олімпіади з німецької мови, які зайняли перше та третє місця. Приблизно третина моїх однокласників у школі склали іспит DSD (Deutsches Sprachdiplom) та отримали дипломи, які засвідчували про їхнє знання німецької мови (всі ми навчались у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням німецької мови). «Найоб’єктивніше» оцінили нас в УЦОЯО (Український центр оцінювання якості освіти) якраз з німецької. Наголошу одразу, що тести з німецької складались з двох частин. Перша власне з тестів у кількості 42, а друга частина була завданням з написання листа на запропоновану тему  і оцінювалась миксимум у 20 балів. Зараховану кількість балів потім переводили у 200-бальну шкалу (найсмішніше те, що мінімальна оцінка у тій шкалі була 100 балів – питається, навіщо?). Продовжую. Мій приятель-однокласник, що зайняв перше місце на олімпіади, отримав 184 бали. І якщо мене це просто здивувало, то мого приятеля це не те що б розчарувало, а вбило. Далі. Другий мій однокласник, що навчався зі мною в одній групі, яка не йшла на диплом з німецької, примудрився отримати стільки ж, як і призер всеукраїнської олімпіади – 184. Зазначу, що сам автор даної розвідки отримав 177,5 балів. Але це ще нічого – цікавіше попереду… Два інші мої однокласники, які отримали DSD, теж були вбиті своїми результатами від УЦОЯО – 176 та 173. Гаразд з тією частиною, де тести, там більш-менш. Скинули нам бали за помилки у листах. Але ж  хто нам покаже ті помилки? Чистовики забрали, і де там оті помилки, де ми не там поставили кому чи крапку, де поставили неправильно закінчення, де не зробили абзаци ніхто нам не покаже. Не заперечую, на чорновиках, які в нас залишись, були помилки – але чомусь кількість балів в чернетках й на сайті, де на персональних сторінках була написана кількість отриманих балів, не завжди збігалась… Та й справа, у решті решт, тут не у балах, а в принципі – скажіть, будь ласка, якого дідька я, котрий навчався у групі, яка не здає DSD, обігнав двох дипломантів, котрі краще за мене розмовляють німецькою, а товариш  мій по групі отримав стількі ж, як і призер олімпіади, що зайняв перше місце, а от ще один мій однокласник, котрий зайняв те саме третє місце, заробив 191,5 бал. І що ж виходить – хтось інший міг обігнати моїх однокласників й здати на 200? Маячня. Тому не смішіть нас славнозвісною «об’єктивністю» ЗНО. Прийнамні з німецької мови.

З історією України склалось дещо інакше. Автор, як людина, що дуже цікавиться історією і планує у майбутньому пов'язати з історичною наукою свою роботу, був дуже здивован разом зі своїм вчителем історії тим, що однією з причин розпаду Київської Русі була так звана «етнічна неоднорідність». Це тільки один з небагатьох прикладів. Що ж, слів нема, нема питань. Неоднорідність так неоднорідність. От нажаль, як не перечитував я підручник за сьомий клас з історії України, рекомендований міністерством освіти, я не знайшов отієї «етнічної неоднорідності» як причини, що прирекли Київську Русь. Добре, цю незначну помилку можна пробачити авторові підручника і міністерству, що рекомендувало цей підручник. Мабуть в УЦОЯО просто подумали, що нормальний, обізнаний абітурієнт вибере три з шести варіантів причин розпаду Київської Русі, серед яких буде один найбезглуздіший. Напевно абітурієнт має керуватись не своїми знаннями і здоровим глуздом, а відповідати так, як хочеться УЦОЯО. Чому б і ні? Хоча під дурістю насправді тут може ховатись хитрий розрахунок. «Своїм» абітурієнтам можуть заздалегідь даватись правильні відповіді, і там, де нормальні абітурієнти роблять помилку на нечітко сформульованому питанні з дурними варіантами, «свої» відповідають «правильно» й заробляють бали. Звісно це все не безкоштовно, за це треба платити потрібним людям. Отак.

З українською мовою та літературою було,  дякувати Богу, не так складно. Тільки знов був текст. На тексті якраз найбільше гублять балів. Проблемою було запропонована тема. А тема така: «Добро завжди має перемагати – це ми знаємо з дитинства. Але ж відомо, що будь-яка перемога повязана з певним насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?». По-перше, запропонована тема не має чіткого і ясного формюлювання, вона малозрозуміла. По-друге, я не згоден з твердженням, що перемога повязана з насильством. Хіба у перемозі Махатми Ганді та його прибічників було насильство? Хіба перемога Помаранчевої революції була насильницькою? І чи можна перемогти насильством і примусом, вбиваючи і плюндруючи? Як на мене, така тема для твору з української мови більш ніж дивна і незрозуміла. Що мають писати абітурієнти, які в них думки щодо цього і як їх чітко сформулювати й викласти? Я б з великим інтересом подивився, що б написали ті люди, що придумали тему. І на кінець ще одне питання: а що як перевіряючим не сподобається твір, не сподобаються думки, викладені у ньому? Як тоді вони оцінять?

ЗНО було в нашому уявленні тим, що може дійсно об’єктивно, неупередженно оцінити знання майбутніх студентів, тим, що дасть змогу без хабарів і знайомств потрапити у ВУЗи. Але замість того, аби дати правильну, відповідаючій дійсності оцінку, система ЗНО навпаки спотворює результат, заплутує незрозумілими й розмитими питаннями, дає такі варіанти відповідей, де легко заплутатись й помилитись. Саме на ЗНО дурня можуть оцінити як відмінника, і навпаки. ЗНО не дало того, на що ми сподівались – неупередженності та об‘єктивності.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.