Три роки «проффесійного» уряду: що не день, то «пакращення»

12 апреля 2013, 15:33
Народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності
0
323

11-го березня виповнилося три роки відтоді, як регіонально-комуністична парламентська більшість (242 депутати із 450-ти) проголосувала за призначення Миколи Азарова на посаду Прем’єр-міністра України.

Уряд, сформований ним, без зайвої скромності назвав себе командою «проффесіоналів» і пообіцяв державі світле майбутнє, а простому люду – достойне життя. Не дочекалися...

Заздалегідь знаючи, що «пакращення» буде лише на словах, Микола Азаров підстрахувався. Одразу після обрання він піддав нищівній критиці «паперєдніків». Мовляв, країна розграбована, державна скарбниця порожня, економіка у занепаді, а державний борг збільшився утричі. Тож його команді «доведеться відновлювати Україну: кожну галузь, кожен регіон і систему управління в цілому». Крок на випередження, зроблений прем’єр-міністром, виявився недаремним. Економічного дива не сталося. Реальний ВВП минулого року зріс усього на 0,2% у порівнянні із 2011-м, у січні-лютому вже цього року знизилися індекси промислової (на 4,8%) та будівельної (на 11,3%) продукції. Обсяги перевезення вантажів транспортними підприємствами зменшилися на 6,3%. За усіма цими показниками Україна має найгірший результат навіть серед країн СНД.

Не краща ситуація і у фінансовій сфері. Золотовалютні резерви Нацбанку України скоротилися за минулий рік на $6,7 млрд. – до $24,7 млрд. Дефіцит торгового балансу за останні 12 місяців склав майже $ 20 млрд. На Єдиному казначейському рахунку держави залишилось всього 500 млн. грн. Пенсійний фонд України фактично опинився на межі банкрутства. Не врятувала його навіть так звана реформа, яка підняла жінкам вікову планку для виходу на заслужений відпочинок до 60-ти років. Прямі іноземні інвестиції становили усього $6 млрд. - на 7,7% менше, ніж у 2011-му році. Та й то це переважно українські капітали, які повернулися у державу з офшорних відстійників на зразок Кіпру чи Віргінських островів. Реальні іноземні інвестори не йдуть в Україну, а тікають з неї. Зокрема, вже повністю згорнули свою діяльність або ж суттєво скоротили її низка європейських банків. Однією із головних причин, що спонукала їх ретируватися, надвисокі «апетити» тутешнього корумпованого чиновництва.  

Тепер стосовно боргів України, на зростання яких при «помаранчевій» владі нарікав глава уряду Микола Азаров. Так от. За його правління прямий і гарантований борг України збільшився у 5,7 разів - із 88,7 млрд. грн. до 501,4 млрд. грн. А державні запозичення – зросли аж у 16,5 разів. Правда, скаржитися вже ні на кого, бо корпорація «Азаров і Кº» тепер сама собі «паперєднік»…

Що принесли три роки урядування уславленої «команди професіоналів» населенню країни? Цілковите свавілля судової системи та силових структур. Злочинці розгулюють на волі, а невинні люди опиняються за гратами. Соціально-економічне становище населення взагалі не витримує жодної критики. Лише за перший місяць цього року сума невиплаченої заробітної плати збільшилася на 12,5% і сягнула 1,005 млрд. грн. Рівень офіційного безробіття серед населення працездатного віку становить приблизно 8,0%.

За три роки діяльності уряду Азарова згорнута низка виробництв у переробних галузях, прийняття Податкового кодексу призвело до того, що мільйони українських підприємців згорнули свій бізнес і поповнили лави безробітних. На початок 2013-го держава заборгувала 16 млрд. грн. соціальних виплат найбільш незахищених верствам населення – дітям війни, чорнобильцям та афганцям.

Банкрутують не лише представники малого та середнього бізнесу. На межі дефолту сьогодні знаходяться сотні українських міст. Борги Києва становлять 13,5 млрд. грн., Львова - 476 млн. грн., Харкова - 395 млн. грн. Багатьом населеним пунктам не під силу виконати дохідну частину бюджету.

Ініційована урядом медична реформа тільки погіршила ситуацію у галузі охорони здоров’я, де і без того процвітає тотальна корупція. Якщо людина потребує операції, то це справжня катастрофа для родини. Бо «віддячувати» доводиться геть усім: хірургу, анестезіологу, медсестрам… Суттєво підвищилися ціни на житлово-комунальні і транспортні послуги, на основні продукти харчування. Більшості населення вже доводиться зменшувати споживання таких потрібних людині «делікатесів», як м’ясо, сир, молоко, натуральні соки тощо. 

І це ще тільки початок... На початку 2013 року уряд Азарова прийняв Державну програму активізації розвитку економіки на майбутні два роки, яку прем’єр назвав «локомотивом зростання». Мабуть що з огляду на неї Мінінфраструктури знову почав лобіювати підвищення акцизів на бензин і дизпаливо. У міністерстві переконані, що для поліпшення якості українських доріг необхідно підняти акцизи до мінімального в Європі рівня (з 198 євро за тонну бензину приблизно до 466 євро). Якщо це станеться, то автоматично зростуть ціни геть в усіх сферах життя, де так чи інакше використовуються нафтопродукти. А якість автошляхів навряд чи покращиться, бо залежить вона від кількості вкрадених коштів, виділених на її будівництво, ремонт чи реконструкцію. Переконатися в цьому можна, глянувши тільки на ті траси, які доводилися до ладу напередодні Євро-2012. До першого капремонту вони мали служити мінімум 9-12 років. Натомість вже зараз нагадують польові дороги часів Другої світової.

На початку 90-х років минулого століття Україна мала значно кращі стартові умови, ніж сусідня Польща. Зовнішній борг у неї був $7 млрд., у нас – нуль. ВВП Польщі був у півтора рази нижчим, ніж в України. Сьогодні при не такій уже й великій різниці у кількості населення (Польща - 38,6 млн. чол., Україна - 45 млн. чол..) ВВП Речі Посполитої становить $480 млрд., а України - $180 млрд. Її валютні резерви обчислюються у $85 млрд., України – $24,7 млрд.

Природа таких відмінностей, мабуть, у тому, що ми маємо «покращення» по-азаровськи, а вони – по-польськи. Сусідам у цьому допомогли європейські можливості, європейська інтеграція і кооперація. На противагу нам пропонують «Тайожний Союз» з притаманною йому системою обдирання партнерів. У Польщі при владі дійсно команда професіоналів, а в Україні – купка ненаситних злодіїв, без належної освіти та досвіду.

Розуміючи усе це, ми з колегами спочатку серйозно попрацювали над передвиборною програмою ВО «Батьківщина», котра має назву «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя». А тепер, всупереч прогнозам скептиків, що нібито це лише передвиборча риторика, наша фракція діє послідовно, реєструючи найактуальніші законопроекти соціально-економічного спрямування. Тільки я (з колегами-представниками фракції «Батьківщина») вже підготував та зареєстрував (за де-юре 4 місяці діяльності Верховної Ради 7 скликання) 11 законопроектів. Вірю, хоча б частина із них будуть прийняті!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: золотовалютні резерви
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.