Петро Мельник, як дзеркало української влади.

Хто стоїть за його зникненням?

    Цікаве дзеркало, чи не так?! І досить добре вмонтоване у владу (було), обіймаючи багато років посаду ректора  ВУЗу державної податкової служби, яка зараз входить до Міністерства доходів і зборів України. Тільки у чиїх же кишенях опиняються ті доходи, зароблені тяжкою працею українського народу? Чи не в тих витріщальників, які постійно в ньому любуються самими собою?! Адже ж дивляться в те дзеркало нинішні можновладці, не надивляться. Вірніше, дивилися… Бо ж воно кудись зникло. Було, було і загуло.

    Хоча й сам суд український наказав йому не ховатися від своїх споглядачів, бо дуже вже їм любо в нього дивитися, а воно таки не послухалося. І сигнального браслета на те дзеркало кріпили недолугі міліціонери (МВС), щоб бува чого не сталося, та все одно не допомогло. А прикордонники (ДПС) як його пильнували! Казали, що суд їм теж заповів берегти те дзеркало (на кордоні, щоб часом не прошмигнуло), а вони взяли та й прогавили, куди воно попрямувало, успішно перетнувши священні й недоторкані українські державні рубежі. А СБУ як «славно» спрацювала! Дзеркало наплювало на «всесильну» українську спецслужбу, бо її «тайняки», виявляється, можуть тільки успішно боротися з громадськими активістами перед святкуванням 1025 – ліття хрещення Київської Русі, а від високопоставлених бандитів, хабарників і злодіїв вони самі ховаються. Звісно, що московські накази від самодержця всія Росії В. Путіна (офіцера КГБ, на основі якого постала і СБУ) та Патріарха Кірілла (агента КГБ «Міхайлова»), які диктували правила гри в Києві під час ювілейних заходів з нагоди запровадження християнства на наших землях, «чекісти» (СБУ) виконували справно. Та й міліція від них не відставала. Хоча є в згаданих вище структурах і чесні професіонали – державники, але вони, мабуть, знаходяться в меншості, тому й прогавили українські (?) «правоохоронці» разом з судом те дзеркало, а тепер від нього відхрещуються: не перетинало рубежів, не чули, не бачили, не знаємо, не причетні...

    Чи може й не збиралися його пильнувати, виконуючи високі накази? Бо як тоді зрозуміти, що таких дзеркал і дзеркалець в освіті та в інших сферах українського суспільного буття, хоч греблю гати. Адже багато ректорів, деканів, завкафедрами, викладачів ВУЗів, стражів правопорядку та кордону, податківців, митників, чиновників та депутатів різних рангів (всіх «праведників» з різних структур і не перелічиш) на «одні свої зарплати» працівників бюджетної сфери вибудовують при нинішніх високих цінах на будматеріали та інші речі домашнього вжитку палаци, їздять на супердорогих автомобілях і нікого не бояться. Діляться чи що? Чи дивляться у такі дзеркала, як згадуване дзеркало української влади, і думають, що їм нічого не буде, коли будуть справно служити режиму? Але ж може статися збій, як у даному випадку…

    А якщо згори не було наказу не пильнувати дзеркало? О, то тоді це свідчить про те, що наш суд є «найгуманнішим і найнезалежнішим» судом у світі щодо хабарників, злодіїв, казнокрадів різного калібру, бандитів і «брудних правоохоронців», відпускаючи їх із зали суду під домашній арешт. Ну а міліціонери, прикордонники, «чекісти» теж не хочуть в очах суддів виглядати білими воронами, тому й не пильнували за тим дзеркалом. Але якщо все – таки пильнували? Ну, то тоді це вже говорить про їхній «височенний» професіоналізм. Адже і сигнальний браслет був на дзеркалі, якого воно без проблем позбулося, а міліція й не поворушилася, і чужим паспортом дзеркало прикривалося, перетинаючи український державний кордон, але «пильні» прикордонники цього не помітили та кажуть, що нічого подібного не було й близько. А про «всевидяче» око СБУ я взагалі мовчу… Воно все бачить, але якось вибірково, не чіпаючи дзеркало української влади, вірніше – дзеркал, бо ці дзеркала громадськості відомі, тільки «правоохоронні» органи нічого не знають і не бачать, бо ж самі в них дивляться… І Генеральна прокуратура України (ГПУ) туди ж подивляється. Тому й виходить, що всі ці «органи» плюють на боротьбу з корупцією та іншими злочинами, особливо серед можновладців,

наближених до них блюдолизів, олігархів та різноманітних пристосуванців.

    Ось так і живе зараз Україна, з кожним днем все «краще і краще». Але  «покращення життя вже сьогодні» реально відчувають, в основному, влада та її дзеркала, хоча таких дзеркал, починаючи з 1991 року (при різних владах) назбиралося більше, ніж треба, того й люд український, на жаль, живе набагато гірше за ці дзеркала. Може пора вже нашому народу братися жорсткіше за такі люстерка та за тих, хто в них постійно задивляється, і всією українською громадою покласти край їхній вакханалії, раз і назавжди?! Щоб не плодилися більше!

    А взагалі від такого безладу і чиновницько – правоохоронної вседозволеності стає сумно! Це ж якими невігласами треба бути всій «правоохоронній» братії, щоб, у разі

відсутності команди згори, дати можливість дзеркалу української влади сховатися, проявивши  в даному випадку з боку суду, МВС, ДПС, СБУ, ГПУ повну безпорадність і суцільний непрофесіоналізм у такій досить простій справі.

    Та коли після цієї ганьби Президент України В. Янукович не застосує жорстких санкцій до керівництва всіх правоохоронних органів, а не до окремих дрібних цапів – відбувайлів, то значить вони (керівництво) діяли за його наказом та навмисно дозволили дзеркалу їхньої влади втекти з – під так званого домашнього арешту і заховатися, бо ж воно може у суді багато чого розповісти про своїх високопоставлених споглядачів – покровителів. Але якщо це дійсно так, то дзеркалу загрожує велика небезпека, бо ж його, начебто, оголошено у всеукраїнський та міжнародний розшук, який рано чи пізно його виявить, але українській владі це дзеркало вже буде непотрібним. Вона його може розбити, щоб не бачити зайвий раз у ньому саму себе…