Росіє, віддай вкрадені тобою українські гроші!

31 октября 2013, 10:44
Народний депутат України 2-4 скликань
0
214

Факти та зразки документів.

                                                                                                        Свою Україну любіть.

                                                                                                        Любіть її… Во время люте,

                                                                                                        В останню тяжкую минуту

                                                                                                        За неї Господа моліть!

                                                                                                                               Тарас Шевченко

    Будь – які поступки «старшому брату», імперському агресору нічого не дають, а тільки розпалюють його апетит і провокують на нові зазіхання та агресію. Сирна, мясна, молочна, трубна, інформаційна, газова, кондитерська війна Росії проти України… Яка ще війна чекає на нас з боку цієї «братньої» держави? Та й інші країни Європи потерпають від торгових воєн проти них з боку Москви. Але Україну Росія «ощасливила» найбільшою «любовю», що добре видно на цій схемі.



   Росія винна Україні 52 млрд. американських доларів за зарубіжне майно! Ця болюча проблема пов’язана з розподілом закордонної власності СССР, адже Україна не відмовилася від своїх активів і пасивів (боргу), а Парламент України не ратифікував недолугу угоду про т. зв. нульовий варіант їхнього розподілу.

   За офіційними документами 1991 р. частка України складає 16, 2% активів і пасивів CССР. В 2010 р. Російське  МЗС повідомило, що Росія погасила всі борги СССР, сплативши при цьому 14 млрд. амер. дол. як частку України у зовнішньому борзі СССР. А вартість закордонної власності колишнього СССР на момент його розпаду Росія оцінила в 110 млрд. амер. дол. Навіть якщо повірити в останню цифру, то доля України в активах складає 19 млрд. амер. дол. Віднявши завищених 14 млрд. пасиву, бачимо, що Росія винна Україні 5 млрд. амер. дол. Але українські дипломати і фінансисти, які мали доступ до офіційних документів СССР, говорять про 400 млрд. амер. дол. активів. Тобто Україна мала б отримати свою частку активів у розмірі 66 млрд. амер. дол. Віднявши від цієї суми частку пасивів, отримаємо 52 млрд. амер. дол. чистого прибутку. Ось чому Росія боїться переговорів на цю тему і не віддала нам жодної будівлі за кордоном!

    Офіційна Москва не хоче будувати з нами рівноправні, партнерські стосунки, а провадить щодо України безцеремонну великодержавну політику, вимагаючи все нових поступок, не даючи нічого взамін. Отаке «братерство»!

    А ще ж треба говорити і про українські гроші в Сбєрбанкє. Станом на 1991 р. в ньому було 116, 1 млрд. рублів – наших з вами вкладів, що складало 166 млрд. амер. дол., оскільки офіційний курс тоді становив приблизно 0, 7 рубля за 1 амер. долар.

   Разом (майно і вклади) Росія вкрала в українців 218 млрд. американських доларів!

   Вдумайтеся в дану цифру! І ось ці наші гроші Росія не хоче нам повертати. Та навіть якщо йти за компромісною формулою Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21. 11. 1996 р., який гарантує нам компенсацію грошових заощаджень, вкладених до 02. 01. 1992 р. в Сбєрбанк СССР, Госстрах СССР, державні цінні папери СССР, за курсом 1 рубль = 1, 05 грн, то виходить 122, 3 млрд. грн. (сюди включено і 0, 42 млрд. грн. за сертифікатами Сбєрбанка СССР), що складає за нинішнім курсом 15 млрд. амер. дол. Але навіть і цю занижену суму Москва нам не повертає. Хоча за вкрадені у нас Росією гроші в цінах 1991 р. українці могли б тоді купити 13 млн. легковиків «Лада» (9 модель) або 7 млн. «Волг». А російські можновладці ще щось торочать про наші борги за енергоносії та «дотування» нашої економіки, про «дружбу і братерство», намагаючись різними способами затягти Україну в «мутний тайожний союз» під московську імперську парасольку. Такого «щастя» в «русском мірє» разом з його апологетами нам більше не треба. Ситі по горло. Досить!


Крємль, мір, вєсна. Владімір Манюхін.

   Тому ми маємо змусити Москву виконати те, що вона зобов’язалася зробити ще 1991 р. – повернути незаконно вилучені вклади українців. А оскільки Парламент України не ратифікував нульовий варіант розподілу активів і пасивів СССР, тому Україна зберігає всі претензії до Росії, як правонаступниці СССР, щодо всіх фінансових і майнових активів та зобов’язань СССР.

   І ось є перша ластівка. Львівський громадський активіст Ростислав Новоженець звернувся до суду з позовною заявою до української філії Сбєрбанка Россіі. Типовий її зразок:

           «До ______________ районного суду.

            Позивач: ______________ (Прізвище, імя, по – батькові, адреса)

            Відповідач: Публічне Акціонерне Товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії»,        

           01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, тел.: (044) 354 15 15, (0800) 50 30 33.

 

                                                Позовна заява

                 про визнання боргу і повернення банківського вкладу,                                         

                     виплату відсотків, інфляційних, 3% сплати неустойки,

                               відшкодування збитків та моральної шкоди

     __________ (число, місяць, рік) у __________ (назва населеного пункту) (тоді – УРСР) в Державній Трудовій Ощадній касі № ________ (тодішня і нинішня адреса) Державного (згодом – Ощадного) Банку СРСР, правонаступником якого на території України є Публічне Акціонерне Товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (надалі – Відповідач), я __________ (Прізвище, імя, по – батькові) (надалі – Позивач) відкрив (відкрила) особовий рахунок № __________ на суму __________ радянських карбованців.

   Останній запис у моїй ощадній книжці здійснено __________ (число, місяць, рік), де на рахунку залишалась сума в розмірі __________ рад. крб. Ця сума еквівалентна _________ американських доларів (офіційний курс на __________ (число, місяць, рік) становив 1ам. дол.  = ___ рад. крб.). Ці кошти мені досі так і не вдалося зняти з рахунку.

   Як відомо, Російська Федерація стала спадкоємницею Радянського Союзу, а Ощадбанк РФ успадкував всі вклади Ощадбанку СРСР. Нещодавно у __________ (назва населеного пункту) відкрилося відділення Ощадбанку РФ під назвою «Сбербанк Росії» (вказувати тільки у випадку відкриття).

   __________ (число, місяць, рік) я звернувся (звернулася) до __________ (назва управління (відділення) ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» з вимогою повернути належні мені кошти. Листом за № ____ від __________ (число, місяць, рік) начальник __________ (назва управління (відділення) __________ (Прізвище, ініціали) відмовив мені у поверненні коштів, що суперечить п. 2 ст. 1064 і п. 2 ст. 1060 ЦКУ.

   У відповідності до п.п. 5 і 7 ст. 110 ЦПКУ ця справа є підсудною __________ (назва районного суду), оскільки я проживаю у ___________ (назва населеного пункту, району), тут знаходиться (вказувати, якщо знаходиться) __________ (назва відділення) Сбербанку Росії ( _________ (адреса), яке є найближчим  до колишньої ощадкаси ( __________ (адреса) і донедавна було регіональним.

   З огляду на п. 2 ст. 268 ЦКУ позовна заява подана з дотриманням процесуальних термінів.

   Вважаю ПАТ «ДБ Сбербанку Росії» належним відповідачем. Це підтверджується і даними з офіційного сайту Банку www.sberbank.com.ua Тут зазначено, що Державні трудові ощадні каси СРСР були реорганізовані у Сбербанк СРСР, а згодом у Сбербанк РФ, який заснував Відповідача – ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що є його 100% дочірнім банком.

   А те, що Російська Федерація і, зокрема, Ощадбанк Росії заборгували Україні вилучені у 1991 році заощадження громадян України, випливає з листа від 07 липня 2003 року на ім’я Голови Верховної Ради України Володимира Литвина від Голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань фінансово – економічного обґрунтування джерел і механізму відновлення заощаджень громадян України народного депутата України К. О. Фоменко.

   Банківський вклад мною було здійснено у неіснуючих нині радянських карбованцях . Тому вважаю, шо виплата заборгованості має відбутися в американських доларах за діючим на той час ( _____ (число, місяць, рік) офіційним курсом: 1 ам. дол. = ___ рад. крб.

   У моїй ощадній книжці вказано, що вклад є терміновим, а на термін понад 5 років встановлено 9 відсотків річних. Так як з моменту вкладу минуло _____ (вказати кількість років) – за весь цей період слід нарахувати відсотки по максимальній, а саме 9% ставці.

   Оскільки радянські карбованці знецінювались, то за весь період користування коштами Відповідачу слід нарахувати і виплатити мені грошову компенсацію з врахуванням рівня інфляції.

   Вся сума банківського вкладу є заборгованістю і вважається простроченою з моменту проголошення Незалежності України, тому Відповідачу слід розрахувати і виплатити мені передбачені Законом 3% річних від простроченої суми.

   У цьому випадку нараховується ще й пеня за невиконання зобов’язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен рік.

   За неповернуті мені кошти я зазнав (зазнала) збитків, адже міг (могла) використовувати їх увесь цей час на власний розсуд, зокрема, для купівлі автомобіля, будинку тощо. Я оцінюю завдані мені збитки у розмірі __ тис. дол. США.

   Усі ___ (вказати кількість років) я зазнавав (зазнавала) нервових стресів, переживань через неповернення заощаджень, що негативно відбивалось на моєму здоровї. Завдану мені моральну шкоду я оцінюю у розмірі ___ тис. дол. США.

   Згідно з п. 1.17 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору. Закон звільняє від сплати судового збору позивачів – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами грошових внесків, залучених до банків, що залучають кошти громадян. Прошу взяти до уваги ту обставину, що це і є суть мого позову. Від сплати судового збору звільняються також споживачі за подання позовів щодо порушення їхніх прав (п. 1.7 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»), що також безпосередньо стосується і мого позову. На підставі викладеного й у відповідності зі статтею 55 Конституції України, ст.ст. 549 – 552, 610 – 612, 614, 621 – 625, 1058 – 1060 Цивільного кодексу України, керуючись статтею 110 ЦПК України

                              прошу постановити рішення, згідно з яким:

    1. Визнати за Відповідачем заборгованість переді мною з боку Державного Банку СРСР щодо неповернутого грошового вкладу в сумі __________ рад. крб.

    2. Зобовязати Відповідача повернути мені банківський вклад в сумі ___________ рад. крб. у перерахунку на американські долари по курсу 1 рад. крб. = _____ дол.. США , а саме – _____ дол. США.

    3. Зобов’язати Відповідача виплатити належні мені відсотки від суми банківського вкладу ( _____ дол. США) з розрахунку 9% річних за період _____ (вказати кількість років), а саме _____ дол. США.

    4. Зобовязати Відповідача сплатити мені нарахування на прострочене грошове зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції.

    5. Зобовязати Відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, а саме ______ дол. США.

    6. Стягнути з Відповідача на мою користь неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен рік.

    7. Зобовязати Відповідача відшкодувати мені збитки у розмірі __________ дол. США.

    8. Стягнути з Відповідача на мою користь суму завданої мені моральної шкоди у розмірі __________ дол. США.

     Додатки:

    1. Копія позовної заяви – ___ арк.

   2. Копія сторінок ощадної книжки – ___ арк.

   3. Копія листа Сбербанку Росії – ___ арк.

   4. Копія листа народного депутата України К. О. Фоменко – ___ арк.

 

     Підпис ___________ (Прізвище, ініціали)

    «____» ___________ 20___ року».

     Хоча окремі спеціалісти радять позиватися безпосередньо до правонаступника Сбєрбанка СССР, яким є АО «Сбєрбанк Россіі», зареєстрований за адресою: Россія, Москва, 117997, ул. Вавілова, д. 19. А наше процесуальне законодавство дозволяє зробити «український» Сбєрбанк в особі його представництва чи філії співвідповідачем. Також, на їхню думку, позовні вимоги мають виражатися не у доларах США, а у гривнях, бо спірні правовідносини мають місце в Україні, і сама заява має бути стилістично більш «строгою», а не «розповідною» (газета «Експрес», №114, 17 – 24 жовтня 2013 р.).

   Тільки таким чином можна відстояти свої права, адже і нинішній окупаційний режим України, і його «папєрєднікі» боялися бодай слово сказати Москві щодо повернення нам вкрадених Росією українських грошей, які працюють на її потреби, а не на економіку України та добробут наших громадян. Тому масове подання подібних позовів змусить Росію виконати взяті на себе зобов’язання, а український владний режим – не діяти супроти своїх громадян, блокуючи прийняття позитивних рішень українськими судами, оскільки правова правда є на нашому боці. Якщо суди таки не прийматимуть рішень на користь українців, обстоюючи московські інтереси (не без вигоди для самих суддів, що, на жаль, зустрічається дуже часто), то наше суспільство повинно заставити їх це зробити. А проти народної сили ніхто не встоїть! Крім того, подача позовів в Україні відкриває нашим громадянам перспективу звернень до Європейського суду з прав людини, в якому вже тисячі українців відстояли свої права, оскільки він керується правом, а не приватною вигодою суддів всупереч нормам законодавства. Європейський Союз з його верховенством права та високим рівнем життя громадян – наша перспектива і цивілізаційний вибір! Набуття Україною повноправного членства в ЄС – стратегічне завдання української влади і українського суспільства. Тільки тоді з Росією налагодиться конструктивний діалог. Адже вона вважає інші країни дружніми лише у тому випадку, коли вони виконують будь – які її накази і забаганки. А якщо, не дай Боже, вони тільки загикнуться про свої національні інтереси, то одразу зараховуються до ворогів. Москва діє за принципом «Нам нужєн мір, жєлатєльно – вєсь!» і зважає лише на силу та опір.

   Тому українцям треба діяти так само адекватно, реагуючи на заборону Росією ввозити на свою територію ту чи іншу українську продукцію. Бойкот російських товарів в Україні стане належною відповіддю наших громадян на ворожу, імперську і хамську поведінку  Росії у відносинах з Україною. Наші товари нічим не гірші за російські аналоги. А в багатьох випадках – і кращі, і дешевші. Не дозволимо Москві поставити нас на коліна!

   Ніколи не буде Україна рабою чужинських катів!





Купуймо українське!

   Підтримуймо українських товаровиробників!

Захищаймо Україну!

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.