Української музики у XVI-XVIII століттях: відомі композитори, братські хори, розвиток музики
Протягом багатолітньої історії нашої України, музично-пісенна творчість завжди займала помітне місце. Музично-теоретичні дисципліни почали викладати ще в ХVI-XVII ст. у братських школах Львова, Луцька, Києва, а потім у Києво-Могилянській колегії. Нотну грамоту вивчали за рукописними і друкованими ірмологіонами (співацькі православні книжки). Перша така книга була видана у Львові в 1700 році. У церковній музиці того часу утвердився багатоголосий спів. Партесний спів під назвою "київський" поширювався і на території Росії. Теоретичні основи цього співу узагальнив український композитор микола Дилецький у "Граматці мусикійській" (1677). Це був найкращий музичний посібник тих часів.
Музичні осередки виникали в Чернігові, Львові, Харкові, Ніжині та інших містах. За часів гетьмування Кирила Розумовського, музичною столицею стало місто Глухів. Тут відкрилась спеціальна школа, де навчали вокальному співу, гри на скрипці, басах, гуслях, цимбалах. Також, при дворі гетьмана діяли професійний оркестр, оперний театр, основу репертуару яких становили найкращі зразки західноєвропейської музики. Поширення музичних знань сприяло становленню української професійної музики.
У XVII-XVIII ст. українських співаків часто кликали до патріаршого та царського хору, до придворних капел. Українці служили органістами при дворі царя Михайла Федоровича. Серед відомих українських постатей того часу, співав в хоровій капелі великий філософ Григорій Сковорода.
Значну увагу музичному вихованню наділяли в Києво-Могилянській академії. Ректор Л.Баранович в 50-х роках XVII ст. організував музично-хорову школу. Хор студентів налічував майже 300 душ. Академічний та братський (монастирський) хори були кращими в Києві, їхні свята щорічно відбувались на Контрактовій площі Подолу. Студентський хор і оркестр виступали під час літніх гулянь на Борщагівці, Шулявці, Глибочиці, біля Кирилівського монастриря, а взимку - у трапезній Братського монастиря.
Серед професійних композиторів провідне місце М.Березовський (1745-1777) та А.Ведель (1767-1808). Березовський вважається першим українським церковним композитором. Одна з найвідоміших його опер - "Демофонт". Ведель прославився більше як духовний композитор. Він переніс у церковні співи мотиви українських пісень - це "Літургії", "Всенощна", "Київські розпіви" та інші. Протягом кількох років Ведель керував хором московсього генерал-губернатора. Уславився як автор тридцяти хорових церковних концертів, з-поміж яких особливо вражали концерти на чотири голоси. Не менш значну працю ма Д.Бортнянський (1751-1825), автор опер "Креонт", "Алкід", "Сокіл", камерно-інструментальних творів, хорових церковних наспівів тощо. Протягом 30 років Бортнянський очолював придворну капелу. Яку б музику він не творив, вона завжди мала в собі українські мотиви.
Отже,українська музика залишила помітний вплив на розвиток української культури в цілому. Значну увагу на українську музику наділяла саме Києво-Могилянська академія. Великі композитори Артем Ведель та Максим Березовський навчались саме в академії.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.