Гіпергідроз - не вирок

13 марта 2016, 16:48
0
268

Актуально напередодні літа


 Неприємний запах поту - що може більше докучати? Влітку ця проблема загострюється, і в боротьбі з надмірним потінням жінки готові на все: у хід йдуть дезодоранти і антиперспіранти, реклама яких обіцяє повне одужання. Але на жаль, часто все марно, бо гіпергідроз - це хвороба. За статистикою, гіпергідрозом страждає 1% населення земної кулі, Людині властиво потіти! При кімнатній температурі у нас виділяється близько півлітра поту на добу, а в спеку, особливо при поєднанні з фізичним навантаженням, ми потіємо в десятки разів сильніше. Ця здатність часом приносить масу неприємностей, хоча іноді, застудившись, ми кутається в ковдру і п'ємо чайочок з малинкою, аби пропотіти!

  Види гіпергідрозу
  Гіпергідроз - це надмірне (підвищене) потовиділення.
У нормі пітливість посилюється в спекотну погоду, при фізичному навантаженні, або при лихоманці. Надмірне потовиділення може виникати рефлекторно при емоційному збудженні, болю, прийомі гарячої або гострої їжі, алкоголю і ряду хімічних речовин. Потрібно враховувати, що носіння тісного одягу і взуття з синтетичних матеріалів, перебування в задушливих приміщеннях з підвищеною вологістю повітря, неправильний питний режим - теж приводять до підвищенного потіння. Все це - фізіологічний гіпергідроз, захисна функція організму від перегріву.

 Патологічний гіпергідроз - це неадекватне потовиділення, зумовлене рядом нейроендокринних порушень, яке посилюється під впливом зовнішніх факторів, або без них. При цьому потовиділення може збільшуватися тільки на окремих частинах тіла: обличчі, долонях, пахвових западинах, підошвах ніг. Такий гіпергідроз називається локальним (місцевим). Крім локального існує загальний (генералізований) гіпергідроз, при якому турбує пітливість всього тіла. Часто патологічний гіпергідроз виступає симптомом при різних захворюваннях. Тобто, підвищене потовиділення є одним з проявів основної хвороби.

Виліковується вона - проходить і пітливість. Це вторинний гіпергідроз.

 Однак зустрічається і первинний гіпергідроз. Це надмірне потовиділення без видимих причин.

 Причини захворювання

1. Ендокринні захворювання і стани: підвищення функції щитовидної залози (гіпертиреоз), феохромоцитома, цукровий діабет, акромегалія, диспітуітаризм, клімакс та ін.
2. Нервово-псизічні розлади: вегето-судинна дистонія, напади панічних атак, фобічні розлади, хвороба Паркінсона, полінейропатія, інсульт та ін
3. Інфекційні захворювання: туберкульоз, малярія, бруцельоз, гельмінтози, сепсис, СНІД та ін
4. Захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба та ін
5. Захворювання нирок
6. Пухлинні захворювання
7. Генетичні захворювання
8. А також алкоголізм, дія наркотичних речовин, отруєння грибами, фосфорорганічними сполуками.
9.Інше.

 При вторинному гіпергідрозі потіє все тіло, немає залежності від часу доби, зберігається чіткий зв'язок з активністю основного захворювання і, в міру одужання, потовиділення знижується.
  У тому випадку, коли при обстеженні не знаходять причин для розвитку пітливості, говорять про первинний гіпергідроз, як про самостійне захворювання.Для первинного гіпергідрозу частіше характерна локальна пітливість. Виникають скарги на постійне і рясне потовиділення на обличчі, долонях, стопах, в пахвових ямках. Піт стікає цівками по шкірі, призводить до її подразнення, сприяє приєднанню інфекції, розвитку грибкових захворювань. У людей виникають серйозні фізичні та соціальні проблеми, різко погіршується якість життя.Іноді первинний гіпергідроз успадковується і носить сімейний характер. Частіше буває симетричним і припиняється в нічний період.

 Діагностика.
 Для пошуку причини гіпергідрозу залучаються різні фахівці: ендокринологи, неврологи, інфекціоністи, гінекологи, онкологи і ін., включаючи низку відповідних лабораторних досліджень.
 Для оцінки гіпергідрозу запропонована величезна кількість методик. Більшість з них не мають практичного значення для діагностики, а існують лише для наукових досліджень, використовуються під час підготовки до хірургічного втручання і для підтвердження ефективності проведеного лікування. Ці методики можна звести до визначення втрати маси тіла за певні проміжки часу, абсорбції поту в спеціальних камерах. Застосовують електрометричні методи, засновані на зміні опору шкіри в процесі потовиділення. Застосовують здатність різних речовин міняти свій колір при з'єднанні з потом, що дозволяє якісно визначити розташування зон гіпергідрозу. Існують провокаційні тести з введенням різних речовин, що стимулюють або пригнічують потовиділення.

 Лікування гіпергідрозу

 На жаль, незважаючи на те, що сучасна медицина пропонує безліч рішень проблеми, відповідь на  питання про можливість вилікувати гіпергідроз буде прозаїчна. Вилікувати гіпергідроз можна, але ...
По-перше, лікування гіпергідрозу тривале. Виникає необхідність в повторних курсах.
По-друге, лікування дороге .
По-третє, серед багатьох  лікарів немає єдиної думки про пріоритетний спосіб лікування.

 Отже , лікування наступне.
1. Дієта
Необхідно виключити з раціону їжу, що містить кофеїн і теобромін - речовини, що стимулюють потовиділення. Такими продуктами є: чай, кава, какао, шоколад, кола, алкоголь та ін

2. Дотримання гігієнічних правил
Приймати душ бажано два рази на день. Слід носити зручний одяг, не сковує рухів, з натуральних або штучних (віскоза) волокон, шкіряне взуття за розміром. Не купуйте синтетичного одягу!

3. Щоденне використання алюмохлорідов
Таких, як «Дрісол», «Одобан», і ін.аналогів замість звичайних дезодорантів-антиперспірантів. Застосування цих препаратів істотно знижує потовиділення. Але, на жаль, у ряді випадків виникає подразнення на шкірі, і лікування доводиться припинити. Вартість антиперспіранти, зазвичай, висока..

4. Різні види електрофорезу
Сеанси проводяться раз на тиждень, ефект звичайно дуже хороший, настає після 8-9 сеансу. Можливі опіки, подразнення шкіри, почервоніння і свербіж. Необхідно постійно повторювати курси лікування. Слід пам'ятати, що електропроцедури мають і свої протипоказання. Ефект - не стійкий.

5. Прийом лікарських препаратів
Атропін, пропранолол, клонопін, прозак та ін . Лікування ефективними дозами препаратів часто супроводжується сухістю в роті, сонливістю, порушеннями зору, розвитком глаукоми, замками, нудотою, блювотою, тахікардією та ін. Всі ці препарати мають доволі серйозний системний вплив на весь організм, тому лікування гіпергідрозу в такий спосіб може принести більше шкоди ніж користі.

6. Використання ін'єкцій ботулотоксину А
Дає найбільш хороший і стабільний результат при пахвовому гіпергідрозі, а також долонь і стоп. Блокаду можна повторювати 1 раз на 6-8 міс, хоча практика показує, що достатньо і 1 разу на рік напередодні теплої пори року. Враховуючи високу ефективість, одноразове застосування і відсутність загального впливу на організм застосування Диспорта при лікуванні первинного гіпергідрозу є найоптимальнішим (ефект + тривалість ефекту + відсутність витрати часу на лікування + відсутність системного впливу на організм+фінансова доступність).

7. Різні види симпатектомії
Операції полягають в перетині (необоротна симпатектомія) або перетискання кліпсою (оборотна симпатектомія) нервів, що іннервують потові залози. Особливо кращий метод при поєднанні пахвового гіпергідрозу з долонним.
Покращення відзначають у 40-80% хворих. Ефект триває кілька років. Побічні дії: компенсаторне посилення потовиділення, пітливість при прийомі їжі, аритмії та ін Вартість операції висока.

8. Різні види кюретажа пахвової западини
Це вискоблювання шкіри зсередини через невеликий розріз. Показаний кюретаж при ізольованому пахвовому гіпергідроз. У більшості пацієнтів відбувається припинення, або значне зниження потовиділення. З часом (після 6 місяців) пітливість може відновитися. Ускладнення: рубцеві зміни шкіри, некроз (загибель) шкіри пахвової западини, недостатнє вискоблювання.

9. Видалення шкірного клаптя в зоні гіпергідрозу
Використовується при пахвовій пітливості. Дає стовідсоткові результати при великому висіченні шкіри. Але часто призводить до грубого рубцевого процесу і порушення рухливості верхніх кінцівок.

Висновок
1.Гіпергідроз - не вирок !

2.Гіпергідроз можливо перемогти !




Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
ТЕГИ: медицина,лікування
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.