Экономика требует срочных реформ
11 листопада 2015, 18:49
Як виглядає економічне диво для України?
На сайте "Ділова Україна" приведен интересный текст, анализ научной работы ученых-экономистов, которые благодаря острому уму и желанию помочь Украине выйте из кризиса, предложили механизм, по которому уже скоро мы и сами ощутим экономическое чудо, которое было в Японии.А кому интересен весь такст работы от группы ученых Академии Экономических Наук Украины, прошу перейти по ссылке .Авторы :Белопольский Николай Григорьевич – заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор экономических наук, профессор, вице-президент Академии экономических наук Украины.Волошин Вячеслав Степанович – заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор технических наук, профессор, академик Академии экономических наук Украины.Кленин Олег Владимирович – кандидат экономических наук, доцент, вице-президент Академии экономических наук Украины.Як виглядає економічне диво для України?Україна сьогодні стала не лише на шлях війни, а й на шлях миру та демократії. Незважаючи на воєнні дії, посягання на нашу свободу, ми все-таки підтримуємо вектор розвитку та економічного зростання. Звичайно, поки що це виходить доволі сутужно, однак ми не втрачаємо надії. Реформи, реформи і ще раз реформи… Майже два роки ми боремося проти корупції, проти олігархії, проти недбалості влади, а ще за свободу, за країну, за краще майбутнє.Зараз очевидно, що як і будь-якій країні нашій державі потрібне диво. А саме економічне.Група вчених Академії Економічних Наук України Микола Білопольський, В'ячеслав Волошин, Олег Кленін у праці «Концептуальні засади економічної програми щодо виходу України з кризи» говорять про те, що надстроковим завданням для держави є проведення економічних реформ, які на 80-90% розв’яжуть наявні проблеми країни. І результати цих реформ ми можемо відчути вже за 2-3 роки.Але як ефективно проводити економічні реформи та з чого почати?Не секрет, що розвиток держави базується саме на економічному потенціалі, який у свою чергу на науково-технічній базі. Україна для цього найкращий майданчик. З нашими природними та людськими ресурсами, вже найближчим часом країна може стати однією із провідних у світі. Та вся суть наших бід у тому, що ми не використовуємо власні можливості.У кожній політичній промові чуємо про необхідність розвитку малого та середнього бізнесу, подолання корупції та зниження рівня інфляції. Однак практичних кроків так і нема.Анатолій Кінах у статті «Фактор часу – вирішальний» («Дзеркало тижня») так визначає економічний розвиток країни на перспективу: «Ми повинні зробити акцент на розвиток промислової сфери, малого та середнього бізнесу, які є стрижнем економіки, які формують робочі місця і генерують податки до бюджету. Потребує вдосконалення фінансова, податкова, експертна політика. Це надзвичайно важливо в умовах економічної кризи та змін для українських підприємств, передбачених вступом в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС наступного року. Європа не повинна бути розчарована відсутністю результатів у боротьбі українців з корупцією, тіньовими схемами, нечесними судами, бюрократизованим підприємницьким середовищем, які блокують надходження інвестицій, не дають розвиватися вітчизняному бізнесу».Автори наукової праці звертаються до досвіду президента Рузвельта, який під час кризи 1930-х років зміг всього лише за три роки вивести країну з економічного дна. «Новий курс», який він тоді проголосив, базувався на простих і бажаних для населення речах: зниження цін на товари й послуги та підвищення зарплати й пенсії. Все це за рахунок власних резервів, без позичок та благань. І тоді американці відчули, що краще жити і працювати чесно.І до цих пір, у розмовах вже з американськими родичами, я бачу нерозуміння у їхніх очах. Як маючи такі природні багатства та людський потенціал, будучи найбільшою країною в Європі, українці не знають, що таке жити добре. Постає абсолютно закономірне запитання, кому невигідно створювати економічно вигідні умови для населення? Адже економісти як один сходяться у думці,що населення із високою платоспроможністю приносить у державну казну більше доходу. І не треба буде лізти у боргові ями МВФ чи «навколішках» просити чергового кредиту.Вчені-економісти Білопольський, Волошин і Кленін акцентують увагу на розвитку промисловості в Україні та підтримці товаровиробників. Адже власний товар не може бути вигнаним із вітчизняного ринку. За їхніми словами, країна, що імпортує 14% приречена на економічну деградацію. Сьогодні ж наша держава допускає імпорт у межах 70-90%.«Основна причина полягає в тому, що за 24 роки існування України підприємства, в основному, закривалися, і створювалася лише незначна кількість нових. А якщо немає підприємств-товаровиробників, то хто буде випускати продукцію», - пишуть автори.Порівнюючи цифри із європейськими країнами, де в середньому малих та середніх підприємств 7-8 мільйонів, в Україні всього 845 тисяч. Тільки за січень-лютий 2015 р. у м. Києві закрилося понад 4 тис. підприємств, а до кінця року в країні буде закрито 80 тис. середніх і понад 200 тис. малих підприємств.Керманичі наші повинні звертати увагу на ті сфери, де держава має переваги. І зараз кожному на думку прийде закарбована зі шкільної парти фраза «Україна – аграрна держава». Дійсно, у цей сектор можна інвестувати і розвивати. Однак, сільське господарство працевлаштує приблизно 17 мільйонів людей, а решта? Особливо сьогодні, коли війна на Донбасі дала Україні фізично підготовлених та озброєних людей.Тому автори праці вважають доцільнішим відродити промисловість. Як? Про це далі.По-перше, перебудувати роботу банків. Вони мають працювати на державу. Дуже просту схему окреслив академік НАН України В.М. Геєц: третина банків – державні, третина – національні приватні, третина – з іноземним капіталом. Якщо мудро провести роботу, то банківську систему можна привести до ладу і державними регуляторами. Хочеш працювати, підеш на будь-які умови. Також всіх українців хвилює доля офшорних рахунків наших олігархів. Повернути їх у країну означатиме підживити кровоносну систему держави – дати можливість працювати на розвиток економіки.По-друге, стимулювати розвиток товаровиробників. У державі має запрацювати механізм «гроші-товар-гроші». Але товар вітчизняний, кількість якого дорівнює грошовій масі країні. Адже хоч би скільки новенького взуття не виготовили на фабриці у Дніпропетровську, з пустим гаманцем я його не придбаю.Якби це звучало, але волю горілчаним та тютюновим виробам,а також різним «брюликам». Проте в межах державної монополії. Наприклад, у колишньому СРСР до 30% бюджету формувалося за рахунок цих товарів.Державі потрібно переглянути кількість торгівельних центрів на квадратний метр. Часами задаю питання, як власники цих мереж справляються з орендною платою. Краще б ці гроші пішли на розвиток виробництва.Так само у виробництво потрібно було б вкладати і іноземні кредити. Підійти до справи по-господарськи: взяв гроші, вклав, отримав відсоток, виплатив частину запозичень, вклав ще раз. Саме таким чином свого часу відроджували Західну Німеччину.А ще наші «розумні» олігархи повинні пам’ятати, що корисні копалини, а саме прибуток з їхнього виробництва належить кожному українцеві. Тому не високими податками потрібно поповнювати державну скарбницю, а доходом від корисних копалин.Науковці створили цілий алгоритм, як вивести Україну з економічної кризи, й таким чином підняти її потенціал та світовий рейтинг. Можливо вже час прислухатися до дійсно виважених, досліджених, апробованих порад фахівців?А ще українському народу слід підтримати правильні й розумні висловлювання Юлії Мостової у статті «Корсет для мрії» («Дзеркало тижня»): «МИ повинні змусити владу працювати, а не імітувати: боротися за країну, а не власні рейтинги та прибутки. Мовчати «тому що війна» – зрада. Ми не можемо дозволити, щоб на місці нашої країни з'явився надпис: «Загинула через недбалість і жадібність».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.