Час встати з колін і повернути свій гонор

17 февраля 2011, 18:54
журналіст
0
4279

Український народ забув, що він є роботодавцем усіх чиновників у державі.

Для такої амнезії чимало зусиль приклали сучасні політики. Людям постійно намагаються втлумачити у свідомість одне - вибору немає, шансів обрати інших немає. Кожного разу, як доводиться віддавати свій голос, громадянам підсовують пусті лозунги і нереальні обіцянки, а електорат і "ведеться".

Людей ставлять перед фактом, що ті не кращі за цих, але ці свої. Чи бува дають і вибір - мовляв, обери з двох зол менше. Проте, це все тільки бутафорія.

Народні обранці, отримавши посвідчення, забувають про своїх виборців, а також про данні їм обіцянки. 

Більше того, ці "мандати" вірять у свою винятковість і переконані, що після виборів мають діяти на свій розсуд. А електорат вже й сприймає це як належне. 

А ще "мандати" частенько "балуються" порушенням Конституції і створенням законів "на замовлення" Татка нації. І взагалі ці "нелюдипрості" іноді вірять у свою винятковість, а змусити їх працювати - ніхто не може.

Навіть прийти і особисто проголосувати, хоча б для годиться, за зміни до Конституції їм "в облом". 

"Мандати" навіть хочуть узаконити свою відсутність у Раді при голосуванні доленосних рішень, а також всіх інших. Бо як певен "регіонал" і голова! комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності ВР Володимир Макеєнко "нереально запустити систему особистого голосування в парламенті, адже вона працює тільки тоді, коли двома руками натискаються дві кнопки". Ну, натиснути двома руками на дві кнопки та ще й одночасно, особливо, якщо "пузо мандата" ніжить Сонце десь на Канарах - дійсно фантастика. 

А ось для європейських політиків, зокрема і тих країн, які "мали відносини" з СРСР, особисте голосування - обов'язок парламентаря.  

Більшості євродепутатам і в голову не приходить, щоб за нього хтось інший проголосував, а тим кому таке в голову приходить загрожує втрата мандата і навіть в'язниця.  

Але то в Європі, до якої ми тільки прагнемо долучитися. Проте наше прагнення і поступ у цьому питанні дуже малий, адже народ постійно обирає собі "мандатів", які, насправді, до Європи не хочуть - їм і тут добре. 

В принципі кожен такий "мандат" усвідомлює, що долучення до ЄС поставить хрест на його солодкому житті. І повірте, незважаючи на те, що вони обіцяють, "мандати" бояться ЄС, бо як можна жити без "відкатів" і корупції і т.д. 

Мені цікаво одне - чому ж українці знову і знову обирають тих самих, чому критику чути на кожному кроці, а дії немає. 

Критикує інтелігенція і прості селяни, критика лунає на кухнях і на гламурних шоу, журналісти "відкривають очі" в блогах і на сайтах, а віз знову ж там. 

Чому прості українці не можуть самоорганізуватися і взяти владу у свої руки, чому люди роблять простий вибір - лаяти владу на кухні, але нічого не робити задля її зміни? 

Більшість українців бачать, що країна йде не туди, але мовчить, чи то пак не мовчить, але висловлює свої протести тільки на кухні, за філіжанкою пива чи кави, а чи у своєму блозі. Це і є амнезія нації. 

Народ забув, що джерелом влади є він, а не навпаки. "Владна еліта" посіяла зневіру, відібрала гонор і спричинила падіння самооцінки народу. Багато людей хочуть змін, але вони не вірять у власні сили. А можливо варто було виправити цю ситуацію? 

У 2012 році в Україні відбудуться парламентські вибори, які можуть стати шансом на краще життя для кожного українця та його держави.

Наразі у нашій країні складається така ситуація, коли жодна партія не викликає повної довіри і схвалення людей. Але водночас є багато людей, які прагнуть змін і готові працювати задля цих зміни. Саме тому парламентські вибори 2012 року можуть стати хорошим стартом для партії, яку творитимуть прості люди для свого захисту. 

У 2012 вибори відбуватимуться і за мажоритарною системою - у цьому і полягає шанс українців. Люди, які дбають про Україну – звичайні патріоти, економісти, письменники, журналісти, місцеві активісти, вчителі, а також бізнесмени і керівники підприємств - матимуть змогу перемогти в мажоритарних округах і бути представленими у парламенті, щоб захищати права простих українців. 

Згуртувавшися у партію (об'єднання і т.д.) знизу і власними силами прості люди отримають шанс впливати на політику країни, скеровувати її в потрібне русло. Бо пусті балачки нічого не змінять, заради змін потрібно діяти і щось робити. 

Звісно, ідея може здатися трохи божевільною, а чи навіть авантюрною, але чого б не спробувати?  

 

Є пропозиції чи ідеї – пишіть: abel@mail.ua

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.