Історія одного рейдерства…

21 октября 2015, 15:28
0
631
Історія одного рейдерства…
Бізнесмен Іван ВОЛОШИН

Як Іван Волошин із кумом-прокурором Малиничем поглинули громадську організацію та її мільйонне майно у центрі Ужгорода під носом у влади й силовиків.

Як Іван Волошин із кумом-прокурором Малиничем поглинули громадську організацію та її мільйонне майно у центрі Ужгорода  під носом у влади й силовиків.

            Сьогодні поговоримо про бізнесмена і наразі першого заступника міського голови Івана Волошина та резонансну справу про рейдерське захоплення і привласнення ним у центрі Ужгорода історичної будівлі  під ресторан та парфумерний магазин. Тоді під носом у місцевої й обласної влади та силовиків Іван Волошин за сприяння свого кума і за сумісництвом тодішнього заступника прокурора міста Ужгорода Андрія Малинича захопив і зруйнував чималу історичну будівлю у центрі Ужгорода. Сьогодні на місці старовинної споруди стоїть триповерховий торгово-розважально-офісний центр того ж Івана Волошина, а проти членів «Школи здоров’я», котрі відстоювали будівлю порушено кримінальні справи. Як до такого дійшло — далі у матеріалі. 

«Ремонт», після якого тріснули стіни й осів фундамент…

Варто сказати, що рейдерська атака на ласі приміщення на площі Театральній 6, ціною у мільйони гривень готувалася ще з початку 2008 року за чітким планом. До того той же Волошин спочатку втерся в довіру до керівників громадської організації «Школа здоров’я», яка є власником будівлі, і попросив у замін на деяку фінансову підтримку у ремонті споруди здати йому в оренду частину підвалу і горище. До речі, об’днання громадян «Школа здоров’я» — добре відома в Україні і світі організація медико-просвітницького напрямку, яка діє з 1994 року. У складі цієї галузевої структури є академік, кандидати медичних наук, відомі лікарі громадські діячі міста. Об’єднання має авторитет і довіру міжнародної спільноти, що підтверджується наданням десятків грантових підтримок на роботу серед ромів, молоді, молодих сімей, жіноцтва, з питань протидії СНІДу, туберкульозу, наркоманії, розпусті, пияцтву, тютюнопалінню тощо.

Проте, змучені безгрошів’ям члени громадської організації втратили пильність і погодилися на з вигляду привабливу пропозицію. Тим більше, що Волошин також пообіцяв «школярам» два приміщення на вулиці Електрозаводській, 2, де вже зростав його готельно-ресторанний комплекс «Унгварський». Отож, у підвалі історичної споруди розмістився невеликий генделик та Інтернет-кафе Івана Волошина, а дах було розібрано і кинуто напризволяще.  

Відтак розпочався «ремонт» архітектурної пам’ятки, в результаті якого було просто розкопано внутрішній дворик будинку та обнесено  його ровом. Від такого «ремонту» старовинний фундамент під впливом дощів та снігів почав руйнуватися, а стіни — тріскати. Зі споруди стала осипатися штукатурка разом із цінними архітектурними візерунками та наліпками. На той час будинок уже справді потребував капітального ремонту. Нині вже не важко здогадатися, що до такого стану архітектурний комплекс був доведений свідомо, адже у той час, коли будівля вже почала розвалюватися Іван Волошин запропонував керівникам як «Школи здоров’я» так і ужгородської мерії провести реконструкцію аварійної будівлі. Взамін попросив продати йому за безцінь більшу частину згаданих приміщень. Нині немає жодних документів про купівлю цього майна у 2008 році, однак дозвіл на реконструкцію підвалу і частину горища Волошин таки отримав.

        Тим часом керівництву «Школи здоров’я» зробила не менш привабливу пропозицію підприємець Наталія Бігунець, котра володіє приватними медичними фірмами та розгалуженою мережею аптек. Жінка запропонувала викупити частину першого поверху будівлі аби організувати там сучасний фармацевтичний центр. Така пропозиція цілком влаштовувала медиків. Отож, дві колишні квартири на першому поверсі стали власністю пані Бігунець.

 

Післяінсультного екс-керівника «Школи здоров’я» «попросили» збрехати про втрату свідоцтва на майно і печатки організації

У свою чергу Іван Волошин, дізнавшись про те, що хтось посмів зазіхнути на омріяне ним майно, оголошує справжню «війну» як керівникам «Школи здоров’я» так і родині пані Н. Бігунець. Як результат, до різних правоохоронних інстанцій ( в першу чергу, до ужгородської прокуратури,  де тоді заступником міського прокурора працював його кум Андрій Малинич) летять гнівні заяви про «злочинні дії» керівництва обкому  профспілки медичних працівників, ГО «Школа здоров’я», підприємця Н. Бігунець та навіть її чоловіка – керівника одного з підрозділів ужгородської митниці. Тоді у гучних заявах Волошин звинуватив навіть тодішнього голову СБУ Валерія Хорошковського, який тоді керував Державною митною службою України, у «кришуванні» ужгородських «злочинців». А згодом під стінами Ужгородської міської прокуратури та Ужгородської митниці з’являються проплачені пікети «обурених» ужгородців, які нібито вимагали розправи над «кривдниками» пана Івана.  До пікетників з дверей прокуратури вийшов особисто кум Волошина прокурор А. Малинич і привселюдно пообіцяв виконати умови пікетувальників. Кум Волошина слово дотримав: прокурорсько-кримінальна розправа над «кривдниками» триває й донині. Відтак 15 липня 2008 року постановою старшого помічника прокурора міста Василенко О.Ю. на всі приміщення  ГО «Школа здоров’я» за адресою: м.Ужгород, пл.Театральна, 6 накладено арешт та заборонено (у тому числі КП«БТІ м.Ужгорода»)  вносити зміни у юридичні документи організації в тому числі міняти майновий статус.

Про далекоглядність ужгородського рейдера Івана Волошина свідчить і той факт, що паралельно з цими процесами у міській раді (нині відомо, що за спиною у мера) розпочато підготовку до виготовлення дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно (колишні квартири №№2,3,4 площею 434 кв. м. за адресою: м. Ужгород, пл. Театральна, 6. Тоді ж було розпочато створення підставної організації «Школа здоров’я №1».

Майже паралельно у керівника ОГ «Школа здоров’я» Миколи Колесника стався інсульт. Відтак 25 липня він  звільнився з посади директора організації за власним бажанням на підставі власноруч написаної заяви, яка донині зберігається у легітимних членів об’єднання. Із 26.08.08 по 04.04.09 тимчасово виконуючим обов’язки керівника організації був заступник директора Гончаров В.С. Однак, уже за кілька днів після цього, очевидно, під тиском того ж Волошина, Микола Колесник пише заяву у державну службу реєстрації, а також дозвільну службу УМВС із проханням виготовити нову печатку та перереєструвати «Школу здоров’я» через ніби-то втрачені установчі документи і печатку.

У той же час, у розмові з нашим кореспондентом член дирекції ГО «Школа здоров’я» Людмила Корольчук розповіла, що свідоцтво та печатка організації ніколи не втрачалися, не були пошкоджені та донині зберігаються належним чином. Жінка також пригадала, що тоді ж у регіональних засобах масової інформації ніяких повідомлень щодо втрати свідоцтва про реєстрацію «Школи здоров’я», а також про пошкодження чи втрати її печатки не було. Натомість відповідним службам Микола Колесник надав об’яву, розміщену  в газеті «Сегодня», яка до регіональних ЗМІ жодного стосунку не має. Відповідно, організація не могла вчасно спростувати неправдиві заяви екс-голови.

 

Погрози архітектору, напад на журналістів та вилучення справи з БТІ під патронатом кума-прокурора Малинича

 З іншого боку всіх цих перипетій уже повним ходом ішла «реконструкція» історичної будівлі на площі Театральній. Точніше, йшла повна і пришвидшена руйнація старовинної історичної споруди. У відповідь на свавілля, міськрада зібрала комісію,яка повинна була визначити, що ж то за будівельні роботи ведуться у центрі Ужгорода. Так начальником управління житлово-комунального господарства Георгієм Марущаком та начальником управління муніципальної міліції Миколою Дем’янчуком було зафіксовано, що демонтаж будівлі проводиться без затвердженого проекту та відповідних дозволів та з порушенням техніки безпеки у людній центральній частині міста поруч зі школою.

Тоді всі добре пам’ятають, як комісію до виконання своїх обов’язків навіть не допустив той же опальний Іван Волошин, пригрозивши тодішньому в.о. архітектора міста Олександрі Зотовій фізичною розправою Відтак розправа не забарилася. Пані Олександру згодом за допомогою щоденних прокурорських тяганин з боку того ж Андрія Малинича, було усунуто з роботи.

А вже за кілка днів на цьому будівництві травмувався робітник Горват О. Г. Однак забудовник змусив хлопця сказати, що він просто проходив повз будівлю і випадково перечепився. Так само забудовник відмовив держгірпромнагляду у Закарпатській області провести перевірку травмування працівника на виробництві. Справу просто спустили на гальмах.

За кілька днів після цього всі газети писали про ще один зухвалий факт, що мав місце на цьому ж об’єкті: прораб Волошина на будівництві напав на журналістів, пошкодив їхню техніку і пообіцяв їх «скинути униз головою зі споруди» якщо ще раз туди повернуться по інформацію. Згодом сам Волошин уже погрожував вбивством головному архітектору міста Олександру Довбаці. У той же час за всіма цими безчинствами просто спостерігала і прокуратура і міська міліція. Споглядаючи за такою активністю, окремі журналісти вирішили самі провести розслідування таємного будівництва у центрі міста. Однак, тоді розібратися у тому, що кому належить із залишків споруди, не вдалося. Чому? Тому, що той же заступник прокурора Ужгорода Андрій Малинич вилучив інвентарну справу з БТІ Ужгорода, ніби для власного розслідування…

Паралельно у людей, які мали якесь відношення до будівлі на Тетральній, 6 дивним чином  палають машини  або на повному ходу відвалюються гальмівні шланги. Так, наприклад, раптово згоріли автівки у родинах Н.Бігунець та одного з керівників «школи здоров’я В.Гончарова, а  у машині  журналіста Миколи Кошути, котрий висвітлював крадіжку історичного приміщення, хтось підрізав гальмівний шланг. Наш колега не загинув лише дивом. Звісно, Микола Кошута також подав офіційну заяву про замах на його життя. І, звісно ця заява також щезла у «чорній дірі» прокуратури.

           «Клерки» міськради за спиною у мера допомагали рейдеру

Проти бізнесмена-лихача став виступати і тодішній міський голова Сергій Ратушняк. Однак, за його спиною окремі «клерки» міськради у той же час допомагали Волошину у напів-законний спосіб заволодіти такими бажаними приміщеннями. Особливо постаралися державний реєстратор міськвиконкому Марина Куберка та начальник юридичного відділу ради Олександр Дрюченко. Не без їхньої допомоги 1 жовтня 2008 року рейдерам попри заборону прокуратури робити маніпуляції зі спірними приміщеннями, видано дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно (зареєстрований в КП «БТІ міста Ужгорода» за №1283 у книзі дод. №7, реєстраційний номер 15169914, видано дублікат свідоцтва про реєстрацію організації (ОГ «Школа здоров’я») № 72 серія А0 1598632 від 25.02.09.        Хоча оригінал свідоцтва ніколи не губився і зберігається належним чином по сьогодні. Згодом, 15 березня 2009 року рейдерам було видано дублікат печатки ОГ «Школа здоров’я» дозвільною службою Ужгородського МУ ГУ МВС у Закарпатській області. При чому, міліціонери-дозвільники забули з’ясувати, що ОГ «Школа здоров’я» первісну печатку ніколи не губило. Її оригінал зберігається належним чином та постійно використовується у поточній діяльності організації по сьогодні.

Вже за кілька днів липову печатку пустили в хід. Відтак було сфальсифіковано Протокол №1 Загальних зборів ОГ «Школа здоров’я» від 29.03.09. Головуючим на зборах був уже нелегітимний директор організації Колесник М.К., секретар зборів – невідома громадянка Мацапура Д.Г., яка не мала права бути секретарем загальних зборів ОГ «Школа здоров’я», оскільки не була членом організації. Дублікатною печаткою також проштампували і витяг із протоколу та сам протокол, завірений підписом Мацапури Д.Г. При чому, ніхто з липових членів не задумався над тим, що збори організовано та проведено без відому легітимної більшості дійсних членів організації. На цих же зборах було прийнято зміни до статуту об’єднання, що спрощують процедуру управління та розпорядження майном організації та внесено пункт про передачу майна іншім організаціям в якості благодійного внеску.

У відповідь на відкрите рейдерство легітимне керівництво ОГ"Школа здоров'я"  неодноразово зверталося до начальника юридичного відділу Ужгородської міськради О. Дрюченка з вимогою не реєструвати зміни до статуту, а коли статут все ж було зареєстровано, то скасувати  розпорядження № 76 від 15.04.09 щодо реєстрації Статуту. Тим більше, що ще з 15.07.08 постановою ст. помічника прокурора  міста Василенка О.Ю. заборонено вносити будь які зміни у юридичні документи ОГ «Школа здоров’я» та накладено арешт на все нерухоме майно організації.

           

Мільйонне майно передали «лівій» фірмі… у пожертву

Попри все, рішенням липових зборів нерухоме майно ОГ «Школа здоров’я» (колишні квартири №№2,3,4 площею 434 кв. м. за адресою: м. Ужгород, пл. Театральна, 6)  на підставі незаконно виданого 29.09.08 дублікату Свідоцтва про право власності  передано в пожертву громадській організації «Школа здоровя №1». ( Договір про пожертву №609 від 06.05.09 між ОГ «Школа здоров’я» та ГО «Школа здоров’я 1»). Відповідний договір від ОГ «Школа здоров’я» укладено громадянкою Мацапурою Д.Г. (зазначена як фінансовий директор-бухгалтер організації) та завірено незаконно виготовленим дублікатом  печатки організації. Від ГО «Школа здоров’я 1» договір укладено громадянином Малик Ю.М. (заступник директора організації) із зареєстровано приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. у державному реєстрі правочинів за №3431320 від 06.05.09.     

            Таким чином, заблокувавши за допомогою прокуратури та «своїх» окремих чиновників міськради легітимних членів ОГ «Школа здоров’я», майно медиків перейшло до інших рук.

            До слова, юрист КП БТІ м. Ужгорода А. Німенко починаючи з осені 2008 року та в продовж весни – літа 2009 року особисто завжди був присутнім, як третя сторона, на засіданнях в Ужгородському міськрайонному суді за позовом рейдерів до ОГ «Школи Здоров’я» із заявою про спільну власність на перший поверх будівлі. За увесь цей час цей юрист жодним словом не обмовився, що майно яке розглядає суд, уже тричі змінило власників. Натомість КП «БТІ м. Ужгорода» видає довіку «Школі здоров’я 1», згідно з якою, вартість майна становить 138011,00 грн. (До слова, лише за приблизними підрахунками, така споруда у центрі міста коштує більше мільйона доларів…). Через деякий час з’являється договір про передачу  нерухомого майна (ГО «Школа здоров’я 1») до ТОВ «Нова парадигма», в особі директора Мартинюка І.В. (наб. Незалежності, 1). Договір зареєстровано тим же приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. БТІ вчергове видає свідоцтво про право власності на згадані приміщення ТОВ «Нова парадигма» і, для заплутування кінців, реєструє їх за адресою: м.Ужгород, пл.Театральна, 6. А 16 листопада ці ж приміщення продані з торгів: ТОВ «Волиньзовнішторгхліб» (м.Луцк, вул. Карбишева, 1). Юрист підприємства стверджує, що його фірма на прилюдних торгах придбало приміщення: колишні квартири №№2,3,4 площею 434 кв.м. за адресою: м.Ужгород, пл.Театральна, 6, що належалі ТОВ «Нова парадигма» (продані за борговими зобов’язаннями перед ТОВ «Укрзовнішконтракт») за  510 000,00 грн. Як бачимо адреса будинку замість Театральної №6 значиться наб. Незалежності №1- тобто один і той же будинок має дві адреси. Відтак такому собі ПП «Кросмарк», яке дивним чином теж зареєстроване в Ужгороді на Набережній Незалежності, 1, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області видано дозвіл на реконструкцію власного вбудованого приміщення під торгово-офісні приміщення без надбудови та розширення. Нині так звану надбудову вже важко не помітити…

           

Замість обміняних приміщень в «Унгварському» Волошин запропонував хлів з коробок…


У той же час члени дирекції легітимного ОГ «Школа Здоров’я» Олександр Шандровський  та та ж Людмила Корольчук. розповідають ще одну серію із фільму про показове рейдерство у центрі Ужгорода. Нагадаємо, що з самого початку «добродій» Іван Волошин обіцяв в обмін на дах та підвал приміщення на вулиці Електрозаводській, 2 у тоді ще недобудованому готелі «Унгварському». Зі слів членів дирекції, коли приміщення з оздоровчими кабінетами у комплексі готелю були вже готові, на їх відкриття приїжджали перерізати стрічку колеги з Києва та медична еліта краю. Однак, одразу після відкриття приміщень «Школи здоров’я», той же Волошин робить ще один фокус. Спочатку він збиває з коробок приміщення, схоже на хлів і каже представникам об’єднання, що це і є їхнє майно, а потім у міськрайонному суді з’являється заява громадської дружини Івана Волошина про те, що він ніби вчинив процедуру обміну приміщень без її відома. Тому вона просить суд позбавити «Школу Здоров’я» права власності на приміщення в «Унгварському» і разом з тим, не повертати їм приміщення верхнього поверху на Набережній Незалежності, 1. Звичайно, що наш «гуманний» суд, стоячи на сторожі захисту інтересів держави і громадян, прислухався до жінки бізнесмена, а не до звичайних медиків. Таким чином нинішній депутат ужгородської міськради від ЄЦу присвоїв собі і приміщення, на місці яких нині хизується його «Апріорі» та парфумерна з майбутніми офісами і «Школу здоров’я», перетворивши її у так званий Інститут здоров’я, який він нині очолює…

 

300 заяв і 11 томів справи про рейдерство досі не помічає ні обласне ні всеукраїнське керівництво…

З часу рейдерської атаки й донині ОГ «Школа Здоров’я» направила до вищих інстанцій більше 300 заяв і звернень, включаючи Генеральну прокуратуру, Верховний суд, Верховну Раду. Однак усі вони завжди поверталися для розгляду на місце, де успішно блокувалися на користь рейдерів під шапкою відкритої у червні 2008 року кримінальної справи за фактом  нібито незаконного отримання ОГ «Школа Здоров’я» ще у 1994 році нерухомості на  пл. Театральній №6. Натомість нині у судах різних інстанцій за надуманими позовами рейдерів розглядаються різні справи з метою морального терору керівників організації. Разом з тим визнавати не легітимність клону відносно ОГ «Школа здоров’я» не збирається і міська влада. На свої численні листи до мера Віктора Погорєлова та його заступниці пані Геворкян, «школярі» отримували лише відписки, що все (тобто рейдерство із захоплення організації та майна) було зроблено згідно з чинним законодавством і визнавати нову «Школу здоров’я 1» нелегітимною наразі немає жодних підстав. 

—Нам із боєм удалося зберегти усі оригінали документів і печатки організації, але тепер із-за цього ми піддаємося смертельній небезпеці, та нам заявлено, що через силові структури та суди ми усе одно віддамо документи  через узяття під варту та відкриття сфабрикованих кримінальних справ, — розповідає член дирекції ОГ «Школа здоров’я» Людмила Корольчук. — Із Закарпаття в усі вищі інстанції з прокуратури, судів, служби безпеки, міліції ідуть у Київ відписки, що права громадської організації не порушені, про що нам уже сьомий рік поспіль повідомляють. Ми  також зверталися в усі «гарячі лінії» Верховну Раду, Кабміну, Мінюсту, ДВС та усі можливі обласні та національні антирейдерські комісії, однак жоден з епізодів усього комплексу рейдерської атаки ніким належним чином не розстежено. Нині у нас є  зібрані усі докази цього, що уклалося в 11 томів справи…

А тим часом, Іван Волошин спокійнісінько організував у відібраній і вже реконструйованій будівлі ресторан, магазин та інші офісні приміщення, а для справжніх власників вже зруйнованої будівлі — вирок найгуманнішого Ужгородського міськрайонного суду за наклеп, обман і так далі. Паралельно пан Іван пішов у велику політику, ставши першим заступником міського голови й очоливши в Ужгороді місцеву організацію «Народного фронту». Зараз Волошин балотується у мери Ужгорода від Європейської партії…

Артур Коломийський 
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Ужгород,корупція в Україні,дом Волошина
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.