Ніхто, крім нас

26 марта 2015, 13:17
Голова Правління ГО "Перспективи Києва"
0
38

Зниження інтенсивності боїв на Донбасі вперше за останній рік дозволяє будувати хоча б короткострокові прогнози. Питання, яке хвилює зараз всіх, - як буде жити країна протягом цього року?

Ціни

За минулий рік, згідно з офіційними даними, інфляція склала близько 25%. Але будь-яка домогосподарка посміється над цією цифрою і скаже, що все подорожчало мінімум на 30-40%. У 2015-му підвищення цін буде набагато серйознішим.

По-перше, курс долара з початку року вже виріс більш ніж на 50% і відкату хоча б до 16-17 гривень не передбачається. Значить, як мінімум наполовину подорожчає весь імпорт. Подорожчання палива також відіб'ється на цінах, у вартості кожного товару є значна транспортна складова. Особливо це стосується товарів продовольчої групи.

По-друге, Національний банк ввів космічну ставку рефінансування -30%. Це вартість тих грошей, якими він кредитує комерційні банки. Відповідно, банки не видаватимуть кредити дешевше цього рівня. З одного боку, висока ставка сприяє стабілізації гривні, з іншого - боляче б'є по бізнесу: не кожен підприємець може в нинішніх умовах брати в борг більш ніж під 30% річних. А ті, хто змушений кредитуватися, просто включать вартість кредиту в ціну своїх товарів і послуг. А як тільки Нацбанк знизить ставку, знову почне падати гривня.

По-третє, населення за минулий і початок цього року зняло з депозитів понад 150 мільярдів гривень. Частина цих грошей була переведена в долари, а частина - виходить на споживчий ринок, стимулюючи зростання цін.

Нарешті, тривале збереження високої ставки за кредитами призведе до зниження виробництва, яке орієнтоване на внутрішній ринок. А дефіцит товарів означає нове підвищення цін.

Всі перераховані чинники дозволяють експертам говорити про зростання цін у поточному році на 50-60%. Ціни б виросли і більше, але подорожчання основних товарів в поєднанні з замороженими пенсіями, зарплатами та соціальними виплатами сильно обмежить купівельну спроможність українців. Слабкий попит повинен пригальмувати інфляцію.

Робота

За 2014 Україна втратила більше мільйона штатних робочих місць. Якщо два роки тому в країні працювало понад 10 млн. «штатників», то на сьогодні - 8,1 мільйона. Це, звичайно, не означає, що два мільйони людей поповнили армію безробітних. Багато знайшли роботу в неформальному секторі економіки, багато хто виїхав на заробітки. Але загальна тенденція проглядається чітко: війна і зниження виробництва швидко скорочують робочі місця. У свою чергу, збільшена конкуренція серед претендентів не стимулює роботодавців до підвищення зарплат: на одну вакансію сьогодні претендують 12-13 чоловік. Держава фактично заморозила зарплати бюджетників і соціальні виплати на цей рік (незначне, в порівнянні з інфляцією, підвищення в грудні ні на що не вплине). Приватний сектор також переживає не найкращі часи, скорочує персонал і вже точно не буде підвищувати зарплати. Реальні доходи населення таким чином за рік знизяться не менше ніж на 30%.

Високий рівень безробіття змусить більшість українців дбати про підвищення власної конкурентоспроможності на ринку праці і одночасно загострить соціальні проблеми. Згідно з прогнозами, зростаючі ціни і тарифи на комунальні послуги змусять звернутися до держави за допомогою близько 4 мільйонів сімей - чверть їх загальної кількості.

Відповідно, все більше наших співгромадян будуть шукати роботу за кордоном. Зараз там стабільно працюють (офіційно і нелегально) близько 2 мільйонів українців. Очікується, що в поточному році до армії трудових мігрантів додасться до 200 тис. наших співгромадян. Правда, європейські країни, стурбовані масовим напливом згодних на будь-яку роботу українців, вже починають посилювати умови в'їзду. Але візові обмеження не зупинять людей, які багато років регулярно виїжджають працювати в Польщу, Чехію, Іспанію, Італію та інші країни ЄС. І 5-7 млрд доларів, які щорічно надсилають трудові мігранти своїм сім'ям, залишаться серйозною допомогою для української економіки.

Нарешті, істотно пом'якшить наслідки обвалу на ринку праці неофіційна зайнятість. Тіньова економіка пилососом втягує кадри, вивільнені на офіційному ринку праці. Так, вона не платить податки і соціальні платежі. Але в кризу неофіційна зайнятість стає порятунком для сотень тисяч, якщо не мільйонів українців, а держава позбавляє від жорстких форм соціальних протестів. Влада неодноразово заявляла про намір легалізувати зайнятість. За останні чотири роки були створені мінімум п'ять відповідних законопроектів. Насправді не зроблено нічого. Навіть хороша ініціатива про зниження єдиного соціального внеску прийнята у свідомо непрацюючому вигляді. Спеціально?

Соцвиплати

Цього року на збільшення пенсій, допомоги по малозабезпеченості та інших соціальних виплат розраховувати не варто. Очікуване грудневе підвищення буде з запасом з'їдено інфляцією. А от кількість людей, які залежать від державних виплат, значно виросте.

По-перше, передбачається, що не менше 4 млн сімей (13-15 млн чоловік) будуть отримувати субсидію на оплату комунальних послуг.

По-друге, зростаюче безробіття, як мінімум, подвоїть кількість претендентів на виплати по малозабезпеченості.

По-третє, значно більше людей, ніж раніше, звернуться в органи служби зайнятості за виплатою допомоги по безробіттю та іншими послугами.

Війна і важка економічна криза поступово перетворюють українців у суспільство утриманців. Вже зараз з більш ніж 20 млн. працездатних штатно працює лише близько 8 мільйонів чоловік. Решта або зайняті в неофіційній економіці, або сидять на грошовій допомозі і соцвиплатах. Це - шлях в нікуди. Тим більше, що субсидії та інші виплати для наших непрацюючих співгромадян виплачуються з позик МВФ та інших зарубіжних кредиторів - у бюджеті коштів на це вже не вистачає. Корупція і громіздка, далека від справедливості соціальна система перетворили Україну на країну-банкрота, яка не може прожити без зовнішньої допомоги. Якби не війна, нинішня криза проходила би в більш м'якій формі і не зараз, а через 2-3 роки. Але вона неминуча при тому векторі розвитку, який обрали українське суспільство і держава. Патерналізм, при якому в обмін на гарантовані соціальні виплати суспільство дозволяє владі красти і брехати, більше нежиттєздатний ні з політичної, ні з економічної точок зору. А запит на нього залишається. І політики, відповідаючи на цей запит, продовжують обіцяти, брехати і красти...

Виходу з такої ситуації всього два. Перший - визнати Україну проектом, що не відбувся, з усіма витікаючими звідси наслідками. Так вже зробили жителі Криму, повернувшись у відносно ситий патерналізм з мінімальним набором громадянських прав і свобод. Пенсіонери задоволені, але їхні онуки приречені або на виїзд з Криму, або на животіння на невизнаній території, де роботи стає все менше.

Другий вихід - формування нового суспільного запиту на реформи і знищення корупції, реальна децентралізація влади, прагнення людей самим облаштовувати своє життя. Врятувати країну може тільки ініціатива знизу. Сподіватися на те, що країну поміняє яка-небудь влада, безглуздо. Як не банально звучить, але успішна країна розпочнеться з відповідальності кожного за свій будинок, двір, вулицю, район.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,кризис,политика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.