Пам'ять героям битви за Севастополь

15 декабря 2014, 18:07
0
41
Пам ять героям битви за Севастополь

А ви пам'ятаєте?

Травень ... Які асоціації виникають у нас при цьому слові? Звичайно ж, свято 9 травня - перемога у великій вітчизняній війні. Напевно, у кожного з нас є родичі, які воювали за наше життя, воювали у важких боях, і виживши, принесли нам розповіді про жахливу, злощасну війну. Моя ж сім'я не виняток. Мій прадід Сидорченко Олександр Кузьмич служив на фронті. Повернувшись з війни, він не обмовився ні словом. Лише трохи випивши, він міг розповісти про воєнні події. Звичайно, війна, про яку ми чуємо по телебаченню і читаємо в книгах істотно відрізняється від тієї війни, яку бачив солдат своїми очима. Місиво з бруду, м'яса і крові, міни, котрі вибухають під ногами, свистячі над головою кулі, мертві товариші, частинки гранат в тілі - ось що таке війна!
На травневі свята я зі своєю сім'єю поїхали відпочивати до Криму. І, звичайно ж, щоб не сидіти вдома, ми вирішили поїхати і подивитися всі кримські пам'ятки. Проїжджаючи по трасі Ялта-Севастополь, я побачила дорожній покажчик з написом «Сапун-гора». Відразу ж я згадала історію мого діда Олександра. Адже саме він стояв на цій землі, воював за наше майбутнє, саме він зміг протистояти величезній кількості нападників тут, на цьому місці. Я відразу ж попросила батьків згорнути за вказівником.
Піднявшись на гору, мені стало видно високий меморіал - символ доблесті героїчних учасників штурму Сапун-гори і звільнення Севастополя. Зведений він був у листопаді 1944р. Золотими літерами на лицьовій стороні пам'ятника написано: "Героям битви за Севастополь".
Підійшовши ближче, я побачила безліч військових реліквій: частини кораблів (гвинтові двигуни, всілякі установки), велика різноманітність військової техніки, такий як торпедний катер, катюші, самохідна техніка, гармати різних розмірів (від 37мм зенітки до 153мм дивізійної гармати). Вся ця експозиція знаходилася біля входу в так звану Діораму. Так само з цього місця відкривається панорама на Золоту балку, протяжність якої близько 7км. Ставши біля бетонної огорожі, ти ніби бачиш весь Крим. З одного боку виднітися блакитне море з високими гострими скелями, а з іншого пологі схили і височини. Кілька сіл притулилися під схилом гори, а там далеко, в серпанку сонячного дня, виднітися обсерваторія, яка перебуває з протилежного боку гори Ай-Петрі. А адже колись саме тут проходив бій, бій не на життя, а на смерть, бій за нову весну, саме завдяки йому я стою тут і дивлюся вдалину.
Спустившись на нижню оглядовий майданчик, ти починаєш перейматися війною. По всій оглядовому майданчику стоять військові реліквії, вже поржавіли і такі старі. Серед зелених галявин вириті окопи, в яких солдати ховалися від ворожих куль. Коли я дивлюся на них, мене охоплює страх. Я уявляю себе на місці бойових дій. Я уявляю, як я бачу солдатів, що ховаються в дотах і стріляють по ворогам, я ніби чую свист куль над своєю головою. Мені страшно просто уявити цей «пекло», а як було солдатам? ...
Сама ж діорама складається з екскурсійного залу, який в свою чергу ділитися на кілька частин: воскресіння подій воєнних років за допомогою реліквій (листів., Особистих речей солдатів, їх бойового арсеналу) і звичайно ж живописне полотно, через якого це місце і отримало свою назву. На полотні, розміром близько метрів у висоту і 6 в ширину, зображені військові дії 7 травня 1944р, а саме штурм Сапун-гори. Дивлячись на полотно, я ніби перенеслася у воєнні роки. Там вдалині видніються б'ють по ворогах катюші, воронки від бомб і мін, оборонні укріплення, а на передньому плані, з сумними втомленими обличчями, але повними ненависті і прагненню до перемоги очима, солдати йдуть у наступ, прекривая звий грудьми спини товаришів. Огнеметчики випалюють з дотів солдатів ворожої армії, поливаючи все яскравою хвилею вогню. А ось і командир загону прикрив своїми грудьми друга, з яким пройшов весь довгий шлях 51 стрілецької дивізії.
Все побачене на Сапун-горі, вразило мене до глибини душі. Перед моїми очима ніби пронеслося все, що відбувалося в 1944р при обороні Севастополя. Мені стало сумно від того, що багато хто загинув тут, за наше життя, а ми навіть і не знаємо всієї історії страшних, кровопролитних боїв ... Уже 65 років минуло з дня перемоги у великій вітчизняній війні.

Ще нещодавно над нами було чисте небо. Тієї миті, коли я стояла на Сапун-горі я і подумати не могла, що через пів року почую вистріли градів і опинюся у зоні бойових дій. Хочеться, щоб нашим хоробрим солдатам не довелося бачити жахи війни. І щоб так, як наши прадіди перебороли фашистів у 1945 році, так і сьогодні ми, справжні українці, перемогли нову «рашистську чуму».

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.