Україна в умовах незалежнсті.

14 декабря 2014, 20:03
2
41
Україна в умовах незалежнсті.

.

До своєї незалежності Україна йшла довгим, тяжким, жертовним шляхом і дорого за неї заплатила. В основі української державності — століття боротьби наших предків, у якій формувалася ідея самостійності, і втілена передусім в іменах Шевченка та Франка титанічна робота великих просвітителів, діячів культури й науки, котрі створювали гуманістичний потенціал нації, і сама колективна душа українського народу, яка вперто противилася знеособленню, зберігаючи найцінніші якості своєї самобутності.
У середині січня 1992 року президія Верховної Ради прийняла указ "Про Державний Гімн України".Приймалася музична редакція національного гімну "Ще не вмерла України і с лава, і воля...", автором якої був композитор М.Вербицький. 28 січня, коли почала роботу п'ята сесія Верховної Ради 12 скликання, національний синьо-жовтий прапор був затверджений як Державний Прапор України. 
19 лютого після тривалих дебатів парламент затвердив тризуб як малий герб України. У постанові зазначалося, що тризуб є головним елементом майбутнього великого Державного Герба України. 
24 серпня 1992р. Л.Кравчук зробив останній крок у переосмисленні історичного минулого: прийняв від президента Державного центру УНР в екзилі(вигнанні) атрибути державної влади- клейноди гетьмана І.Мазепи, а також Грамоту про припинення повноважень Державного центру УНР.
У березні і квітні 1994 р. відбулися вибори до Верховної Ради. Вони вперше проводилися на багатопартійній основі, але за мажоритарною системою. Половину місць у парламенті здобули позапартійні кандидати. 
У червні і липні 1994 р. відбулися вибори Президента України. Президентом став Леонід Кучма. 
6 грудня 1991р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про Збройні Сили України". Проголошувалося, що Україна як незалежна держава і суб'єкт міжнародного права створює власні Збройні Сили: війська наземної оборони, війська оборони повітряного простору і військово-морські сили. 
Щодо економічної політики,то Україна успадкувала економічну кризу від радянських часів. Однак тяжкий стан народного господарства зумовлювався й власними невдачами молодої держави.
По-перше, українська управлінська еліта була недосвідченою. Вона несміливо приймала рішення, тому що раніше її привчали тільки виконувати вказівки союзного центру. По-друге, навіть вдалі рішення важко втілювалися в життя. Виконавська вертикаль радянскьких часів була зруйнована, а створення нової постійно натрапляло на перешкоди, викликані політичною боротьбою. По-третє, після зруйнування попередньої системи управління економіка перестала бути командною, але не стала ринковою. Вона перебувала в хаотичному стані. 
Повноцінну національну валюту-гривню- передбачалося запровадити ще в 1992р. Але ситуація в економіці невпинно погіршувалася, курс купоно-карбованця стрімко падав. У листопаді 1994р. в обігу з'явилася 500-тисячна купюра, реальна вартість якої не перевищувала чотирьох доларів.
конституційний процес розпочався з Декларації про державний суверенітет України. Після президентських виборів 1994р. була створена нова Конституційна комісія з двома спіголовами- Л.Кучмою і О. Морозом. 4 червня 1996р. Верховна Рада ухвалила в першому читанні доопрацьований проект нового Основного закону. 27 червня  Верховна Рада почала своє історичне засідання, присвячене розглядові Конституції. Постатейне узгодження проекту тривало день і ніч. Остаточне голосування відбулося вранці 28 червня.  Відпрацьований узгоджувальною комісією М. Сиротиі вже  прийнятий постатейно проект напбрав при голосуванні 314 голосів. 

Незалежність України — заслуга не лише певних політичних сил та рухів, а й усього народу, багатьох його поколінь. За нею — і три роки національної революції та драматичної самооборони Української Народної Республіки, і десять років національно-культурного будівництва часів «українізації», і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, і тяжка праця народу в післявоєнній відбудові та у створенні індустріальної потуги сучасної України…

Тож не варто сьогодні вираховувати, хто більше, хто менше поклав на терези української долі, — це зробить історія.

Здобутки безсумнівні: широке міжнародне визнання; серія політичних і економічних угод із сусідніми і далекими державами, що визначає наше місце у світовому співтоваристві; конструювання структури державності. І головний наш здобуток — збереження міжнаціонального спокою, завдяки чому Україна залишається однією з небагатьох мирних зон не лише в Співдружності Незалежних Держав, а у в усьому нинішньому світі.

Колись один з філософів людства сказав, що ідея завжди була зганьблена, коли вона протиставляла себе інтересові. Історія підтвердила це як незаперечний закон. Отже, варто подбати про те, щоб для всіх громадян України Україна стала не лише життєвим інтересом, а й ідеєю.

Що ж до людей, які присвячують себе справі розбудови України, то серед них дедалі міцнішає переконання, що сьогодні мірилом громадянськості є не патріотичні промови, не войовничість, не вміння гостро висловитися на адресу політичних противників, а здатність робити конкретні справи або принаймні запропонувати конструктивну думку для розв’язання суспільних проблем.

МИ можемо довго сперечатися між собою, але повинні забувати всі незгоди й образи, коли треба об’єднатися в дії дня України. Нашим девізом мають стати слова одного з найкращих синів України: хай згине моє ім’я, але хай живе і благоденствує Україна!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Україна,Історія України,незалежність
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.