Павло Шеремета про дерегуляцію економіки

25 апреля 2014, 17:30
обозреватель
1
109

Обговорення відбулося вчора в Науково-дослідному економічному інституті за участі народних депутатів, науковців та експертів з питань економіки та підприємництва.

24 квітня 2014 р. в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відбулося засідання «круглого столу» на тему «Інституційні та організаційні умови, принципи та обмеження процесу дерегулювання  національної економіки України».
У заході взяли участь представники органів державної влади, громадських обєднаньта неурядових організацій, провідні науковці-економісти, експерти аналітичних установ  та представники засобів масової інформації.
Питання для обговорення стосувалися проблем та пріоритетів дерегулювання економіки, антикорупційної складової перегулювання економіки, спрощення надання адміністративних послуг.
Відкрив засідання  Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. Він  наголосив, що сьогодні в світі конкуренція стає все жорсткішою. Тому допомога бізнесу полягає не в створенні штучних умов для його захисту, а в дерегуляції і, таким чином, забезпечення конкурентно-стимулюючих умов для інноваційного розвитку. "Світ конкурує за талант! На сьогоднішній день наша ціль -  домогтися успіху не в Силіконовій долині, а в Україні!".
Міністр  зауважив, що основною метою його участі в заході НДЕІ є прислухатись та почерпнути ідеї для подальшої роботи.
Директор НДЕІ Ігор Манцуров. Розпочинаючи дискусію, він відмітив надзвичайну актуальність теми «круглого столу» і наголосив, що однією з умов стабільного розвитку економіки України є пошук раціонального співвідношення державного регулювання і дерегулювання. Надмірне державне втручання в економічні процеси створює перешкоди в діяльності суб’єктів господарювання та гальмує їх розвиток. Виходячи з цього, ефективна політика дерегулювання виступає однією з найважливіших передумов активізації підприємницької ініціативи та створення привабливого інвестиційного клімату.
Ігор Манцуров наголосив, що основна місія науки на цьому шляху ­– бути комунікатором  між бізнесом і владою: обґрунтувати наукові засади для проведення інституційних, організаційно - правових, адміністративних та економічних реформ процесу дерегуляції економіки, сформувати наукові засади механізму впливу держави на діяльність підприємства, що забезпечить активізацію бізнесу, послідовне і суттєве збільшення частки ВВП, покращення інвестиційної привабливості і, як результат, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку.
В ході обговорення виступив  Заступник Голови Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Олег Шейко. Зокрема, він звернув увагу на те, що їх організація готова до співробітництва. Отримати відповіді на запитання, що турбують підприємців можна через офіційний сайт, сторінку у facebook.com та через особисті зустрічі з представниками об’єднань підприємців.
Активну дискусію викликав виступ Голови всеукраїнської спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», Президента української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційнх центрів Наталії Кожевіною щодо негативного впливу необґрунтованого та надмірного державного втручання на діяльність суб’єктів господарювання і необхідності зменшення корупційних ризиків.
Із презентацією основних положень доповіді «» Захарій Варналій, професор Київського університету імені Тараса Шевченка запропонував розглядати процес дерегулювання економіки як чинник зміцнення економічної безпеки України. Окресливши важливі акценти проблематики наголосив, що головними внутрішніми інституціональними загрозами економічній безпеці України на сучасному етапі є: корупція, тіньова економіка, рейдерство, непродуктивний відтік капіталу, однією із основних причин яких є надмірне втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання. Все це і є об’єктивною необхідністю посилення ролі і значення дерегулювання. Сформулював першочергові завдання державної політики в сфері дерегулювання.
До обговорення долучився ст.науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін.  У своєму виступі він наголосив про необхідність запровадження ключових індикаторів для оцінки ефективності процесу дерегуляції, виокремивши серед них традиційні (кількість нормативно-правових актів, які відмінено або скасовано; кількість створених суб’єктів господарювання; місце в рейтингах) та  запропонувавши нові адекватні, одним з яких має бути індикатор дерегуляції та нової державної політики: зменшення вартості витрат  на дотримання суб’єктами господарювання обов’язкових державних регуляцій.
Продовжив обговорення Заступник директора Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Юрій Іванов з презентацією на тему «Проблеми та пріоритети дерегуляції економіки», акцентувавши увагу на пріоритетних напрямах дерегулювання економіки України в сфері реєстрації, оподаткування, зовнішньоекономічної діяльності,  дозвільній сфері та ліцензуванні, в бюджетній сфері.
До дискусії приєднався професор, вчений секретар НДЕІ Сергій Дрига. Перш за все  доповідач зауважив про унеможливлення будь-яких спроб щодо ефективної державної політики регулювання та дерегулювання економіки без радикальної зміни політико-економічного устрою. Україна відноситься до країн чий тип суспільного устрою розбудований за класичною схемою системи обмеженого доступу. Тому вітчизняні еліти патологічно «загострені» на отримання величезної ренти виключно для особистого користування з безвідповідальною неповагою навіть до мінімального рівня добробуту громадян України. Правила гри, що ними встановлені, не є раціональними з точки зору пріоритетів суспільного розвитку. І на завершення зауважив, що тільки вільний доступ до ресурсів є цінністю ринкової економіки і забезпечується відкритою конкуренцію, свободою створення різноманітних підприємницьких форм і верховенством права. Майбутнє України лише у побудові такої системи суспільного устрою.
Підсумовуючи засідання, Ігор Манцуров подякував учасникам засідання «круглого столу» за змістовні виступи і наукові рекомендації що стосуються напрямів і ефективних інструментів дерегулювання національної економіки і висловив сподівання щодо  продовження аналітичної роботи і подальшої співпраці представників органів державної влади,  бізнесових кіл та науковців.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.