Як чиновники дерибанять гроші на «засоленому» Калуші. Екологічна епопея триває

12 сентября 2011, 22:37
журналіст
0
2430

Журналісти українських та молдовських мас-медіа мали унікальну нагоду побувати у зоні "засоленого" Калуша" та на власні очі побачити реальні загрози екологічної ситуації.

У рамках прес-туру з екологічної журналістики, який тривав протягом шести днів, завдяки міжнародній ініціативі “Навколишнє середовище й безпека”, Організації з безпеки та співробітництва в Європі у співробітництві з ГО “Зелений хрест ” (Україна), журналістам України та Молдови, було організовано в перший же день прес-туру відвідування зони екологічного лиха у місті Калуш Івано-Франківської області.

Делегація журналістів України та Молдови побувала  у місті Калуш Івано-Франківської області  у  зоні екологічного лиха, де мала можливість «прогулятися» прилеглими територіями екологічної зони. Зустрів журналістів екс-депутат районної ради, голова громадської екологічної організації Зелений рух Карпат Михайло Довбенчук, який веде не рівну боротьбу з місцевими чиновниками. Саме через байдужість чиновників і не вирішення проблем Калуша у зоні екологічного лиха можуть опинитися десятки населених пунктів України та Молдови. Екс-депутат наголосив на тому, що через екологічне становище у зоні діяльності ДП «Калійний завод», ВАТ «Оріана» місцевим жителям та прилеглих до цього району річок відбувається хімічне забруднення річки Сівка, Дністер та Лімниця, частини сіл Калуського району найближчим часом можуть опиниться під землею. Такі непоправні наслідки виробництва калійного родовища, яке почали розробляти у Калуші ще за Австро-Угорської імперії, згодом за Польщі та Радянського Союзу. Небезпеку для жителів Калуша і навколишніх сіл становлять практично всі об’єкти колишнього виробництва на «Калійному заводі». 1). Якщо не витримає гребля хвостосховища, яка вже не відповідає нормам безпеки, відходи хімвиробництва, потраплять до Дністра. 2). На полігоні зберігається близько 12 тис. тонн гексахлорбензолу, третина усіх токсичних відходів України (єдине в Європі сховище токсичних відходів). 3), недостатнє фінансування «Калійного заводу» не сприяє проведенню природоохоронних робіт, адекватних рівневі загрози. 4). На території Калуш-Голинського родовища калійних солей почала провалюватися земля. В небезпечній зоні руйнуються будинки та комунікації, засолюються водойми в місцевих селах. У цьому районі зберігається половина вітчизняних відходів першого класу небезпеки. 5). Проблема Калуша – просівання земної поверхні над шахтними виробками, на яких стоять сотні житлових будинків (відселенню підлягає десятки мешканців міста).

Де «загубилися» небезпечні токсичні відходи по дорозі до Великобританії?

Розпочнемо з того, що після оголошення Калуша зоною екологічного лиха була створена обстежувальна комісія, яка відповідно до розпорядження Івано-Франківської облдержавадміністрації від 17.12.2010 року № 869 «Про створення комісії»  склала акт обстеження місць захоронення відходів гексахлорбензолу на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» в місті Калуші Івано-Франківської області з метою визначення площі та обсягів захоронення гексохлорбензолу.

В результаті обстеження було встановлено, що загальна площа захоронення токсичних відходів становить 19365 м2. На підставі результатів комісійного обстежування було зроблено висновок у якому зазначається, що на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» в місті Калуші залишається невиділеними орієнтовно 22,5 тис. тон небезпечних відходів, які ускладнюють екологічну ситуацію у Калуші.

«Проте внаслідок не завершення робіт зберігаються ще токсичні відходи на бетонному майданчику та на ґрунті, і вірогідність проникнення гексахлорбензолу у водоносні шари зростає. При підвищенні температури повітря відбувається випаровування та збільшується концентрація парів гексахлорбензолу і розсіювання токсичних речовин, що призводить до погіршення екологічного стану у регіоні. Таким чином люди можуть залишаться без прісної води, адже у криницях  вода стає подекуди солоною» - зазначає критичну ситуацію екс-депутат Михайло Довбенчук.

Згодом, у висновку обстежувальної комісії також зазначається Указом Президента України від 10.02.2010 №145, у повному обсязі потрібно завершити видалення та утилізацію відходів гексахлорбензолу з полігону промислових відходів, для чого необхідно виділення додаткових коштів з державного бюджету у 2011 року.  

Зокрема, за інформацією Івано-Франківської ОДА на виконання Указу Президента України від 10.02.2010 р. № 415 „Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації ” у 2011 році передбачено виділити ще 265 млн. грн. на видалення, перевезення та утилізацію відходів гексахлорбензолу, накопичених на полігоні токсичних відходів ТОВ „Оріана-Галев” у                     зоні надзвичайної екологічної ситуації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р.  № 268-р  та від 06.06.2011 р. № 496-р – копії додаються). Чи не розкрадуть і ці кошти?

Щодо запиту  екс-депутата М. Довбенчука Івано-Франківська ОДА відповіла, що роботи передбачені у 2010 році обсягах були завершені у кінці 2010 року. З полігону було видалено на цей час 8514 тонн небезпечних токсичних відходів та відправлено морським транспортом на утилізацію до Великобританії. Та далі стає цікавіше…  Згідно документом, який пред’явив Михайло Довбенчук журналістам, виявляється, що посадові особи не володіють інформацією чи небезпечні токсичні відходи були доставлені до спеціалізованого підприємства в Великобританію, а також чи є в наявності відповідні документи про фактичну переробку відходів гексахлорбензолу, а також яку суму було перераховано за утилізацію. Так,  де ж «блукають» небезпечні токсичні відходи?

Через ось такі  дії жителі Прикарпаття та Придністров’я стали занепокоєні, адже було створення секретності про надання правдивої інформації про екологічний стан довкілля після виконання робіт по вилученню, перевезенню, складанню токсичних відходів та відсутності розроблених заходів по не допущенні попадання токсичних речовин в оточуюче середовище.

Чиновники продовжують дерибанити гроші на «засоленому» Калуші 

 При цьому Мінприроди, на яке, власне, покладено здійснення знешкодження отруйних речовин на території України, у 2010 році не забезпечило використання 70 млн. грн. коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для закінчення робіт з утилізації гексахлорбензолу на полігоні токсичних відходів на території міста Калуш через зволікання з їх виділенням.

Згідно  документів, в яких вказано, що гроші були виділенні для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної екологічної ситуації на території міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району було «вимито» чиновниками. Свідченням неефективного витрачання державних коштів також є придбання медичного обладнання для Калуської районної лікарні, на яке було витрачено 90 млн. грн. Однак, як встановлено аудитом, більше ніж половина закупленого унікального обладнання до теперішнього часу не введена в експлуатацію. 

Цього року Михайло Довбенчук  відправив звернення до Розрахункової палати з проханням пояснити використання коштів державного бюджету. Згідно отриманої відповіді від Розрахункової палати від 12.04.2011 № 03-744 вказано, що Колегія Розрахункової палати зробила висновки, що організаційне забезпечення ЗУ від 12 лютого 2010 року № 1885 – 6 «Про затвердження Указу Президента України «Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» у 2010 році було незадовільним, оскільки не забезпечило на належному рівні захисту життя та здоров’я людей, не досягнено нормалізації екологічного стану на території міста Калуш, а кошти резервного фонду державного бюджету в сумі 398 млн.грн., виділені на вказану мету, використані неефективно та з порушенням чинного законодавства. Внаслідок неефективних управлінських рішень посадових осіб щодо управління коштами державного бюджету, незважаючи на вжиті заходи, не забезпечено покращення екологічної ситуації. Натомість, як показали результати аудиту Рахункової палати, через відсутність комплексного підходу до вирішення існуючих проблем та неефективне використання державних коштів вжиті заходи не забезпечили досягнення покращення екологічної ситуації. Із 13 заходів, визначених указом Президента України, фінансувалися та виконувалися за рахунок державного бюджету лише три.

 

 Навіть прийти на зустріч з  журналістами  України та Молдови  міський голова Калуша відмовився.  Невже побоявся зайвих запитань від журналістів?. Додзвонитися до мера теж не можливо. Чому міський голова ухиляється від інтерв’ю з журналістами?

 Українсько-китайські підписані Угоди є конфіденційністю 

Цього року, 18-20 червня в Україні з офіційним візитом перебував голова Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао.

Відповідно до програми цього державного візиту відбулася зустріч Глав держав України та Китайської Народної Республіки під головуванням Віктора Януковича та Ху Цзіньтао відбулися українсько-китайські переговори у розширеному форматі на, яких були підписані двохсторонні документи.

20 червня, цього року, головою Івано-Франківської ОДА паном Михайлом Вишиванюком була підписана Угода разом з офіційними представниками КНР на будівництво у Калуші заводу без хлорних калійних добрив з іноземними інвестиціями в 1,5 мільярда доларів, які надає державі Україна Китайська Народна Республіка. 

 Відповідно до візиту представників КНР, Михайло Довбенчук, як голова громадської екологічної організації «Зелений рух Карпат» після цих переговорів надіслав запит на інформацію до голови Івано-Франківської ОДА з проханням надати вичерпну достовірну, правдиву інформацію про підписані документи під час українсько-китайських переговорів, залучивши до запитів і ксерокопії документів. У запиті також проситься надати копії Рамкової угоди підписаної 22 квітня 2011 року з віце-прем’єром Державної Ради КНР Чжан Децзяна про спільне фінансування проекту з виробництва без хлорних калійних добрив у місті Калуші з китайською інженерною компанією «Ухунь» та Експортно-імпортним банком Китаю. Надіславши інформаційних запит пан Михайло Довбенчук через декілька днів отримав відповідь на нього. 

«За дорученням обласної державної адміністрації на Ваш запит щодо документів підписаних за результатами українсько-китайських переговорів, повідомляємо, що статтею 3 підписаної 20 червня 2011 року в місті Києві Угоди про співпрацю з реконструкції Калуського калійного заводу передбачено, що сторони повинні суворо дотримуватися конфіденційності всієї інформації, пов’язаної з іншою стороною, і не розкривати інформацію без попередньої згоди іншої сторони. 

З огляду на те, обласна державна адміністрація зможе проінформувати Вас про зміст зазначеної угоди після отримання згоди сторони, які її підписали.» - ось таку відповідь отримав  Михайло Довбенчук.

У свою чергу вирішую перевірити чим все таки українсько-китайські Угоди являються конфіденційністю. Отож, телефоную до Івано-Франківської ОДА. Перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Василь Плавлюк у розмові зазначає, що  відповідно до підписаних угод про співпрацю між Міністерством екології та природних ресурсів України, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, підприємством з іноземною інвестицією „КИТПРЕД”, Експортно-імпортним банком Китаю та Китайською державною корпорацією „Wuhuan Engineering Co. Ltd.” (укладена 20.04.2011 р.), і між Китайською державною корпорацією „Wuhuan Engineering Co. Ltd.” та Івано-Франківською обласною державною адміністрацією (укладена 20.06.2011 р.), передбачено реалізацію інвестиційного проекту щодо реконструкції, відновлення виробництва безхлорних калійних добрив і вирішення екологічних проблем в зоні діяльності калійного заводу.

«Згідно статті третьої цих угод кожна зі сторін зобов’язується дотримуватися конфіденційності всієї інформації і не розкривати її без попередньої письмової згоди іншої сторони. Оскільки такої згоди китайська сторона не надавала, конкретний зміст угод є конфіденційним і відповідно до статті 7 Закону України „Про доступ до публічної інформації ” вищезазначені документи публічному розголошенню не підлягають.»  - повідомив у ході розмови Василь Плавлюк.

Отже,  повного роз’яснення угоди я не отримав.

Ще одна проблема – Домбровський кар’єр та хвостове господарство

Серед найнебезпечніших об’єктів Калуша відноситься і відпрацьований Домбровський кар’єр та хвостосховище №2.
«З Домбровського кар’єру добували сировину, яка одночасно йшла на калійний та магнієвий заводи. Від добування таких дій на місці утворилась величезна яма, що нагадує місячний кратер, довкола якого мертва зона». – розповідає Михайло Довбенчук. 

Сьогодні Домбровський кар’єр самозатоплюється. Через це є загроза критичного рівня, адже до основного водоносного горизонту залишилось кілька метрів. Недалеко кар’єру і протікає обвідний канал річки Сівка, що розмиває північний борт кар’єру і посилює небезпеку його затоплення та засолення водосного горизонту.

Після того як до йде до  критичної позначки, тобто водоносного горизонту, суміш цих розсолів потрапить у водоносний горизонт у напрямку річки. Лімниця, а відтак і в Дністер. «Вода на всій цій території буде непридатна для жодного використання, оскільки окрім засолення відбуватиметься формування хлорорганічних сполук, які шкідливі не тільки і не стільки для людства, як для водної флори і фауни. Жодного методу впливу для покращення ситуації не відомо, а самоочищення відбуватиметься багато років» - говорить Михайло Довбенчук.

Цього року від 4 квітня Кабінет міністрів України видало розпорядження № 286-р «Про виділення коштів для здійснення у 2011 році невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу». В розпорядженні йдеться, що б  виділити Міністерству екології та природних ресурсів кошти у сумі 115000 тис. гривень(!) за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився на 1 січня 2011 р., для здійснення у 2011 році невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні у зоні консервації Домбровського кар’єру в Калуському районі Івано-Франківської області.

Також у розпорядженні підписаним прем’єр-міністром України Миколою Азаровим прописано, щоб Міністерство екології та природних ресурсів забезпечило використання виділених коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для комплексної реалізації державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 16, ст. 651). Згодом подати до 20 січня 2012 р. Міністерству фінансів та Державній казначейській службі звіт про використання зазначених коштів.

   Після Домбровського кар’єру ще одною важливою проблемою Калуша являється хвостове господарство. На даний момент хвостосховище №1 знаходиться в критичному стані. Зокрема, там на поверхні якого утворились і невпинно збільшуються площі просадочних виїмок, дощові і талі води поступово проникають у тіло греблі хвостосховища; крізь бокові стінки виносяться висококонцентровані розсоли, як наслідок — втрата сировини, що приводить до інтенсивного засолення прилеглої території.
Щодо хвостосховища №2 та шламоуловлювач (шлаконакопичувач) то тут вони  переповнені розсолами до критичної відмітки, що може привести до прориву греблі хвостосховища та руйнування навколишніх об’єктів, катастрофічного стану приток Дністра та й самої головної артерії регіону, мінералізації вод, що невпинно зростає внаслідок вимивання розсолів з вказаних об’єктів.

Михайло Довбенчук, говорить, що може навіть повторитись катастрофа стебницького калійного комбінату 1983 року, коли тоді в річку Дністер потрапило 5 млн. кубометрів солено-токсичних розчинів.

Наразі жодне із хвостосховищ не має дренажної системи для поверхневих вод. Верхні частини берегових дамб майже горизонтальні й атмосфері опади наразі збираються в басейнах на її поверхні. Ця вода в подальшому  збігає вниз по крутому зовнішньому відкосу через довільно побудовані канали, без будь-якої належної боротьби з ерозією. В результаті, існують чисельні ерозійні рубці на відкосах хвостохранилищ.

У ході розслідування, вдалося отримати документ, в якому зазначається, що завдяки реалізації у 2010 році низки заходів за проектом «Консервація Домбровського кар'єру з рекультивацією зовнішніх відвалів № 1, № 4 та хвостосховищ № 1, 2», вдалось дещо нормалізувати екологічну ситуацію в районі міста Калуш. Однак, про повну ліквідацію негативного впливу на довкілля екологічно небезпечних об’єктів колишнього калійного виробництва можна буде стверджувати тільки після виконання всього комплексу робіт, передбачених вищезазначеним проектом. У зв’язку з цим на даному етапі формується уточнений план заходів з виконання вищезгаданого Указу Президента України, який передбачає продовження робіт за проектом «Консервація Домбровського кар'єру з рекультивацією зовнішніх відвалів № 1, № 4 та хвостосховищ № 1, 2», а також низку заходів соціального характеру.»

Чи підуть ці гроші знову на вирішення екологічної  проблеми? Чи знову чиновники їх «вимиють». Адже як свідчать попередні факти, чиновники полюбляють «ласий кусень». Поки ті «ласують» державними коштами, екологічна проблема набирає масштабної дії і небезпеки оточуючого середовища. До її вирішення ніхто й не береться. А варто.

В результаті прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування та експлуатації хвостосховищ, відвалів, що акумулюють ємність й способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися внаслідок господарської діяльності хімічних підприємств в Калуському районі Івано-Франківської області, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Горинського родовища калійних солей. Це призвело до численних провалів в земній поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і провалів в земній поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів в місті й селах Кропивник та Сівка-Калуська.

Підсумовуючи «подорож» «засоленим» Калушем можна зробити висновок, що екологічна ситуація у Калуші залишатиметься вічно. Адже реальних кроків вирішення екологічних проблем не має. А якщо і є, то тільки на папері і на слові чиновника, а на ділі його аж ніяк не видно. Чи довго триватиме екологічна епопея Калуша? Чи довго ще на екологічній проблемі чиновники продовжуватимуть дерибанити державні кошти?

Роман Матвіюк. 

Знімки автора

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Калуш
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.