Слава Піховшек продовжує "впихувати невпихуєме"

3 декабря 2012, 17:49
Тимчасово непрацюючий
0
8230

Зустрічна перевірка - 2

Вячеслав Піховшек продовжує "впихувати невпихуєме" (як казав "класик українського парламентаризму"). Працює по тій схемі, що її неодноразово вже використовували хлопці, яки замовили це дійство.    Спочатку вони реєструють сайт (бажано із гучною назвою, наприклад bachun.net). Потім скидають на нього заздалегідь "правильно підготовлений" матеріал, а потім починають обговорювати ці фальшивки в українських ЗМІ з використанням піховшеків (вибач, Слава).

Якщо "місцевої артилерії" не вистрачає, вони залучають "всесвітньовідомі ЗМІ" на кшталт «Berliner Tageszeitung»,   яку в самому Берліні може хто і знає, а може й ні.

Ось що написали про цю "газету" в "Шпігелі". Слава, ти ж "Шпігелю" довіряєш?

Це ж не Рейко Опітц, який хотів отримати гроші (як писали наші ЗМІ) з Саші Попової нібито за лікування в Німеччині?(http://nikvesti.com/news/public/31696).

 

       А хлопці-замовники давно відомі. Ніяка це не «Berliner Tageszeitung» (яка за визначенням "Шпігеля" та самого Опітца є звичайним таблоідом). Це конкретні хлопці із групи, яка називається "група Портнова", бо якось вже дуже тісний зв"язок проглядають незалежні українські ЗМІ між "активним борцем за правду" адвокатом Демченком та поки що депутатом Святославом Олійником  із вже згаданої групи. Та й методи тіж самі, без креативу.

19 березня 2008

Медійна війна у Берліні

Голіаф подає позов проти Давида

Торстен Дьортінг та Саша Клеттке

Дрібний видавець прагне змінити ландшафт преси у столиці своєю газетою «Berliner Tageszeitung» («Берлінер Тагесцайтунг»). Два великих видавництва тягнуть недосвідченого у журналістиці новачка до суду – атака, яка може обернутись помстою. 

Берлінські видавництва нібито й не потребують нової арени для війни. Редакція «Berliner Zeitung» («Берлінер Цайтунг») якраз бореться сама проти себе, точніше проти надмірних цілей щодо отримання відсотків та сумнівної кадрової політики їхнього власника. Крім того, ринок столиці в і без того все слабшому сегменті щоденних газет вважається особливо жорстко-конкурентним. Якісні видання на кшталт «Der Tagesspiegel» («Тагесшпігель») та «Berliner Zeitung» страждають, бульварні видання типу «B.Z.» стікають кров’ю. Але іноді ті, хто веде жорстку війну, розв’язують ще одну. Наприклад, коли вона пророкує легку перемогу, яка може підняти моральний дух – як у даному випадку.   

Цього разу два великих берлінських видавництва, що видають «Tagesspiegel» (Holtzbrinck) та «Berliner Zeitung» (Mecom) подали позов проти маленької фірми під назвою «German Solution Deutschland (GSD)». Підстава: GSD планує вивести на ринок газету під назвою «Berliner Tageszeitung», чия Інтернет версія вже існує. 

Шеф-редактором газети значиться чоловік на ім’я Рейко Опітц. Завдяки словам мера Веверайта про столицю, що вона є «бідною, але сексуальною», Опітц зрозумів, що серед населення столиці «вже не кожен може собі дозволити газету за 50 або 80 центів». Як він заявив SPIEGEL ONLINE, за допомогою «пари магазинів знижок, однієї мережі аптек та одного хлібокомбінату» він планує продавати газету у форматі таблоїду за ціною 10 центів і запланованим тиражем у горді 145 000 екземплярів. Це видання має стати «ліберально-консервативною щоденною газетою, а не дрібною рекламною листівкою», яку «фінансуватимуть не концерни, а приватний інвестор», якого він не називає. 

Але Опітц зробив одну помилку: він назвав свою газету «Berliner Tageszeitung – Берлінський щоденник (Berliner Tageblatt) – вперше з 1872». Згадана «Tageblatt» протягом довгого часу вважалася публіцистичною інституцією. Шеф-редактором там працював Теодор Вольф, Курт Тухольскі відповідав за гумористичний додаток до газети, яка у 1939 році була уніфікована нацистами і припинила своє існування. Права на назву були вільні, Опітц їх отримав. Вправний хід, адже така кількість «традицій» у назві впливає на читачів і, перш за все, рекламодавців, але також не сподобається конкурентам.

Тому видавці «Berliner Zeitung» та «Tagesspiegel» подали позови проти Опітца. Лише «Tagesspiegel» отримала три рішення про забезпечення позову, їх всі має у розпорядженні SPIEGEL ONLINE. У них зазначається, що Опітц «симулює традиції підприємства як ознаку ділових відносин»; а приписку «вперше з 1872 року» Опітц взагалі не має права використовувати у своїй рекламі. Але це не все: «Tagesspiegel» не сподобалось твердження Опітца про те, що назви «Berliner Tageszeitung» та «Berliner Tageblatt» захищені Європейським патентним бюро – і Опітц отримав ще два розпорядження суду про забезпечення позову. Але коли суд захотів доставити листа, виявилось, що адреса, яка зазначалась у даних про «Berliner Tageszeitung» Опітца «недійсна». Тому наслідком стало третє судове рішення через порушення припису про зазначення правильної адреси у даних.

Вічний плейбой столиці

Газета без правильної адреси? Це так само небагато говорить на користь цього проекту, як і його співробітники. Наприклад, серед них є такий собі виконавець шлягерів Енді Мур, який у даних про редакцію в Інтернеті вказаний як «керівник редакції Онлайн-ТБ бульвар та колонок». Мур – старий знайомий Опітца та експерт у зірках і зірочках, особливо місцевої ваги з району навколо бульвару дорогих магазинів Курфюрстендамм. Разом зі своїм товаришем по вечірках Рольфом Еденом, вічним плейбоєм столиці, він видав максі-диск з програмною назвою «Хтивий до вечірок» ("Partygeil").

Мур – не єдиний з оточення Едена найнятий на службу до «Berliner Tageszeitung». Колишня Міс Німеччина Івонне Вьолке відома читачам різноманітних видань столиці як подружка Едена. Протягом якогось часу вона вела відеоновини на веб-сайті «Berliner Tageszeitung». Між тим, вона зникла з даних про видання та з екрану. Замість новин останніми днями вони показують сюжет про «генеральний план залізниці, морських портів та транспорту у прилеглих районах». Але навіть ця новина не є ексклюзивною для «Berliner Tageszeitung»: відео походить з Bahn TV, рекламного каналу німецької залізниці. Все це вже можна було побачити там…з січня місяця.  

GSD, говорить Сімон Бергман з «Kanzlei Scherz & Bergmann», який представляє інтереси «Tagesspiegel» та «Berliner Zeitung», як підкреслює адвокат, незалежно одна від іншої, наразі є доволі дрібним конкурентом. Але ніхто не може гарантувати, що все так і залишиться. Тому вони і тиснуть. І досить успішно: у грудні мало вийти перше друковане видання Опітца, але до цього часу цього не сталося. Через дорогу та виснажливу судову тяганину, переконує Опітц і скаржиться, що йому ледве вдається втримати клієнтів і партнерів. Він вживе заходів проти судових приписів і хоче на додачу вимагати відшкодування збитків. 

«Але можливо,» - зазначає Опітц, - «до цього не дійде.» Він веде переговори з великим видавництвом, яке пропонує йому «велику шестизначну суму" за права на «Berliner Tageszeitung». За словами Опітца, зацікавлена особа володіє великою бульварною газетою та походить з німецькомовної сусідньої країни, де вітаються словами «Grüezi». Тобто мова може йти про швейцарське видавництво «Ringier», яке видає у Німеччині журнали «Cicero» та «Monopol». «Ringier» коротко повідомило SPIEGEL ONLINE, що «вони не коментують чутки», що, все ж таки, не можна назвати спростуванням.  

Якщо два великих берлінських видавництва своїми заходами проти Опітца мимоволі приведуть на ринок щоденних газет у якості конкурента могутнє видавництво «Ringier-Verlag», їхня легка перемога може виявитись набагато дорожчою. 

http://www.spiegel.de/kultur/gesellschaft/berliner-medienkrieg-goliath-verklagt-david-a-539182.html

 



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.