Охоронний ринок: анамнез та ліки

25 мая 2016, 14:40
Государственный уполномоченный Антимонопольного комитета Украины
0
25

Безпека… Відчуття безпеки суть базове відчуття кожного організму. Саме відчуваючи себе у безпеці організм чи то біологічний чи то соціальний має можливість переорієнтовувати свої сили на ...

Безпека… Відчуття безпеки суть базове відчуття кожного організму. Саме відчуваючи себе у безпеці організм чи то біологічний чи то соціальний має можливість переорієнтовувати свої сили на вдосконалення себе та свого середовища існування.   Напевно ніхто не буде заперечувати, що держава, країна це також організми, що складаються, як й людина, з безлічі органів. «У кожного органу своє власне задоволення і страждання, своє становище, своя функція, свої випадкові і спадкові хвороби, свої антипатії і симпатії, свої ліки, свої відчуття, своя воля, свої рухи, своє харчування, свої збуджуючі засоби, своє народження, свій розвиток» (с)Так ось, кожен орган, проживаючи своє життя й, одночасно, підтримуючи життя організму, вимагає відчуття безпеки.Така аналогія, такий вступ до ситуації з ринком охоронних послуг. Ринку, який по суті є органом соціального організму, що забезпечує існування базового відчуття безпеки, а, відтак, й розвитку організму.Ринки послуг, як знаєте, бувають різні: монополізовані та конкурентні. В кожного є свої «рro et contra». Однак, буває й тільки «рro», буває й тільки «contra».   Що ж є ринок, на якому діє єдиний надавач послуг, тобто монополізований ринок?Основна відмінність, негативна ознака, цього ринку, його «contra»: на ньому припиняють свою дію ринкові механізми. Наприклад, єдиного надавача послуги визначено на нормативному рівні державою - й споживачі ринку, поза свого бажання, потреби, оцінки якості й вартості послуги, зобов’язані купувати послугу у цього єдиного, «для всех врем ён и народов», надавача…   Й не треба цьому надавачеві а ні розвиватися, а ні оптимізувати системи управління, а ні здійснювати контроль за якістю, а ні перейматися проблемою задоволення максимальних потреб споживача. Конкурентної боротьби за споживача ж не має… Пасивність, стояча вода, стагнація цього ринку. Й, з часом, держава вимушена встановлювати свої правила функціонування ринку, на заміну конкурентним механізмам, які нею ж штучно усуненні з ринку.Результат: на заміну ринковому регулюванню приходить державне.   А що таке державне регулювання ми з вами вже повною мірою навідчувались за радянських часів… Зарегульований державою ринок практично не має жодних шансів на розвиток, активність атрофується та замінюється на виконання державних приписів, які не здатні швидко та дієво реагувати на розвиток сфери. Приписи, які станом на сьогодні є застарілими вже на вчора. Й стає цей ринок атрофованим органом, який намагаються відновити простроченими ліками.   Певно, що є ринки, які по своїй суті не можуть бути конкурентними, але ринок охоронних послуг жодним чином, жодним боком цієї категорії не стосується.  епер детальніше. 11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 937 «Деякі питання охорони об’єктів державної та інших форм власності», якою затверджено перелік об’єктів (а, фактично, суб’єктів) охорона нерухомого майна яких здійснюється виключно органами поліції охорони.  Наша країна (характерно та перевірено) має імунітет, має «лімфоцити» та «фагоцити» - громадян та компаній з активною громадянською позицією, яким небайдуже майбутнє й всієї держави, й її складових, й звичайно їх особисте. Останні, одразу після прийняття Постанови 937, реалізували свою захисну дію через звернення до Антимонопольного комітету України: суб’єкти господарювання – охоронні компанії приватної форми власності - звернулись до АМКУ.  Звернення стосувались негативних наслідків для конкуренції за результатом прийняття Постанови 937, штучного усунення компаній приватної форми власності з ринку, формування на ринку охоронних послуг відповідного «монопольного утворення» «під єдиного» надавача послуги – поліції охорони.  Хворобу легше попередити ніж лікувати, й 23 травня 2016 року, на засіданні Комітету, АМКУ розглянув та схвалив Звіт за результатом дослідження з відповідними пропозиціями Кабінету Міністрів України. Тобто, було проведено обстеження, зважено на стан «пацієнта», надані рекомендації й виписано рецепт, щоб запобігти «хворобі» ринку охоронних послуг.Попередити хворобу можливо на підставі анамнезу здорової людини, а в нашому випадку – анамнезу нинішнього ринку охоронних послуг, опитування майбутнього (як пише Постанова 937) надавача та споживача послуги. Попередити хворобу можливо скликавши консиліум фахівців для розгляду анамнезу.  Ринок охоронних послуг, як й інші ринки надання послуг, в Комітеті закріплені за мною, як державним уповноваженим. Саме тому, збирати «анамнез» почали ми зі співробітниками відділу адміністративних та загальних послуг. Йшлося не тільки про збір інформації у відкритих джерелах або за допомогою запитів. Йшлося й про безліч робочих зустрічей, консультацій, аналітичних висновків, пошук шляхів вирішення ситуації – всебічний збір «анамнезу» та проведення «консиліумів».Чимала кількість наших зустрічей з представниками поліції охорони, їх фаховість, захопленість своєю справою, їх бажання позитивних змін у правоохоронній системі й намагання створити нове обличчя правоохоронного органу, якому довірятимуть люди, вельми посприяла розумінню майбутнього ринку охоронних послуг. Та й саме спілкування, дійсно, було незрівнянно цікавішим та продуктивнішим ніж з їх «папєрєдніками», щодо яких маю багатий досвід.  Наші зустрічі висвітлили й низку проблем, які стосуються системи управління, відмінності вартості послуг приватного сектору цього ринку та вартості послуг поліції охорони, що пов’язані з різними системами оподаткування, не завжди законними механізмами оптимізації… Проблем вистачає. А ще, поліція охорони, яка є державним органом у складі Національної поліції України, не фінансується з державного бюджету. Така собі особливість… Всі кошти, що витрачаються на утримання поліції охорони та виконання нею певних функцій держави, вона сама й повинна заробити. Заробити, надаючи охоронні послуги. Ось якось так…Чи не вбачається обґрунтований сумнів та суперечності з базовими правилами функціонування державної системи в необхідності державному органу «заробляти собі на життя»?Але ж до суті першопричини.Постановою 937 було визначено перелік з 72 юридичних осіб, охорона нерухомого майна яких здійснюється виключно органами поліції охорони. Що це означає на практиці?  Сам по собі ринок охоронних послуг є висококонкурентним й налічує 5454 суб’єктів, які отримали відповідні ліцензії. У 2014 році 3357 суб’єктів вели господарську діяльність - надавали охоронні послуги. Однак, Постанова 937 цей конкурентний ринок юридично розділено й та виокремлено з нього частину споживачів (72 компанії). Тобто ці 72 споживача мають споживати охоронні послуги виключно у єдиного учасника ринку – поліції охорони.  Що, внаслідок реалізації цієї Постанови, матиме Україна взагалі та ринок охоронних послуг зокрема?  Ось це вже питання «консиліуму», заснованого на світових тенденціях ролі держави, як учасника ринку охоронних послуг. Організму, який обирає певний спосіб свого забезпечення (ну, як, наприклад, система харчування: вегетаріанці та м’ясоїди – або їдять м’ясо або не їдять).У розвинених країнах держави притримуються піходів:Перший: держава взагалі відмовляється від ролі учасника ринку. Навіть якщо охорона, зважаючи на стратегічне значення, важливість та небезпечність об’єкту, має бути забезпечена виключно державною інституцією, держава не надає зазначеному явищу поняття договірних послуг. Охорона такого об’єкту – це виключне виконання функцій держави за рахунок державного бюджету, оскільки держава визначає неможливість та недоцільність забезпечення належного рівня конкуренції на ринку, на якому одночасно діють приватні компанії та державний орган, в якості їх конкурента.  Другий: держава максимально відмовляється від охоронних функцій (в тих межах наскільки це не зашкодить національній безпеці, життю та здоров’ю громадян) з передачею їх на так званий аутсорсинг приватним охоронним компаніями. Така позиція держави, перш за все, дозволяє скоротити видатки держави на утримання відповідних органів, підвищити якість послуг (за рахунок конкурентної боротьби між учасниками ринку) та, відповідно, збільшити податкові надходження до бюджету, внаслідок розвитку ринкових механізмів.  Чи готова сьогодні Україна обрати ці апробовані підходи? Риторичне запитання.  В «анамнезі» ми маємо: тисячі господарюючих суб’єктів з ліцензіями, відсутність ефективного механізму контролю за їх діяльністю та відсутність потужної протидії втягування цих суб’єктів в організовану злочинність. Маємо збройні конфлікти на Сході України та відсутність належного досвіду приватних охоронних компаній у співпраці з державою щодо особливо важливих об’єктів…  Маємо обґрунтовану на сьогодні «монополію» поліції на користування вогнепальною зброєю, суттєву відмінність професійної підготовки та й ще багато іншого, що визначає побоювання держави на здійснення сьогодні кардинальних кроків.Маємо бажання приватних охоронних компаній надавати державі на договірних засадах певні охоронні послуги одночасно з відсутністю з боку держави бажання отримувати ці послуги.  Такий «анамнез» охоронного ринку України. Ми маємо попередити будь-яку його «хворобу» й вибудовувати далі здорове конкурентне середовище Сильний ринок охоронних послуг: з якісним послугами за економічно обґрунтовану вартість, з дієвими механізмами контролю та відповідальності – шлях який доведеться долати не один місяць, й, навіть, не один рік. Ми ще не починали його долати, а з огляду на Постанову 937 почали рух у зворотному напрямку.Зміцнення ринкової влади та ролі держави на окремому сегменті за рахунок визначення нею єдиного надавача послуг охорони - поліції охорони не вирішить проблем з неготовністю державних органів та приватних компаній до охорони стратегічних та особливо важливих об’єктів.У «анамнезі»: безліч законів та підзаконних нормативно – правових актів, яким суперечить Постанови 937;дублювання повноважень низки спеціальних суб’єктів (відомча воєнізована охорона, Національна гвардія України тощо) щодо охорони одного й того самого об’єкту;перевищення (іноді в кілька разів) вартості послуг поліції охорони у порівнянні з іншими суб’єктами;включення вже більших витрат на охорону споживачем в вартість та тарифи його продукту;перевага учасника на ринку не внаслідок власних здобутків, а внаслідок втручання держави…«гарантований» державою стабільний попит на послуги й прибуток для одного учасника…  Й це не повний обсяг «анамнезу»...«Рецепт», який надає Комітет, містить перелік неприємних та гірких ліків. Їх застосування вимагає ретельного виконання приписів «рецепту», системності та інтенсивних зусиль.  Так ось, кожен орган, проживаючи своє життя й, одночасно, підтримуючи життя організму вимагає відчуття безпеки.Така аналогія, такий вступ до ситуації з ринком охоронних послуг. Ринку, який по суті, є органом соціального організму…На разі, наслідки такого державного рішення поодинокі та некритичні. Ринок охоронних послуг ще не «інфікований», не зазнав патологічних змін. Цілком можливо запобігти «хворобі» обравши «здоровий спосіб існування» й не мати в майбутньому навіть гадки про «ампутацію».  Для ринку охоронних послуг мріємо маємо сприятливий прогноз – ринок може бути зразковим, з розвиненою конкуренцію, високою якістю послуг за обґрунтовану вартість й здатністю виконувати найскладніші державні завдання. Чи не зміниться прогноз на сумнівний коли не виключається несприятливий перебіг хвороби залежить від нас…На сьогодні Кабінету Міністрів України запропоновано здійснити моніторинг нормативно-правової бази, яка регламентує особливості охорони певних важливих об’єктів; розробити єдині критерії віднесення об’єктів до тієї чи іншої категорії; переглянути характер відносин між поліцією охорони та споживачами з переліку Постанови. Й, звісно, переглянути саму Постанову 937.  Всебічний збір «анамнезу» та проведення «консиліумів» з представниками поліції охорони призвів до мого бажання підтримати їх ентузіазм та, чисто по-людськи, порадити не складати крила, бо будь-який шлях змін та реформ оповито помилками, проблемами й завадами. Подолання будь-якої проблеми починається з її визнання. Разом ми зробили перший крок – визнали існування проблеми. Далі – більше. Попереду – подолання шляхів, різних й довжиною, й складністю. Не треба складати крила…Насамкінець, зичимо державним органам, які будуть задіяні у процесі реалізації пропозицій АМКУ, натхнення, мудрості й, головне, бажання здійснення позитивних змін (бажання одужання ринку), а приватні охоронні компанії - «лімфоцити» та «фагоцити» імунної системи ринку - просимо максимально долучатись та допомагати державі і самим собі здолати шлях до здорової конкуренції, здорового суспільства та здорової економіки.  
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: АМКУ
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.