ПОЧИНАТИ ПОТРІБНО З СЕБЕ

28 сентября 2015, 13:21
аудитор, налоговый консультант
0
197
ПОЧИНАТИ ПОТРІБНО З СЕБЕ

Постанова Кабінету Міністрів України №390 не на жарт сколихнула професійне середовище аудиторів. Більшість представників професії побачили у ній приховану загрозу розвитку професії.

Навіть голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко на одному з круглих столів, де обговорювали нагальне питання, наводив дані, що, виходячи з затверджених згаданою постановою критеріїв, до роботи може бути залучено менше одного відсотка від кількості аудиторських компаній, які нині функціонують в Україні. Нині народний депутат, член Комітету з питань податкової та митної політики Олександр Кірш, який також має безпосереднє відношення до аудиту, і навіть в назві аудиторської фірми «Сейя-Кірш-Аудит» фігурує його прізвище, бідкався, що цією постановою преференції даються представникам «Великої четвірки», які в Україні представлені сумнівними фірмами, що придбали франшизу у всесвітньо відомих аудиторських компаній.

Водночас деякі вітчизняні компанії, які, на їхнє переконання, відповідають визначеним критеріям, вирішили не пасти задніх, і наввипередки почали пропонувати свої послуги суб’єктам господарювання державного сектору економіки. Ні для кого не є секретом, що співпраця з державними підприємствами залишається найбільш привабливою. Саме тому низка аудиторських фірм, не чекаючи довго, відправила листи-пропозиції щодо співпраці крупним підприємствам державного та комунального сектора з рекламними пропозиціями.

Зокрема, ПрАТ Аудиторська фірма «Де Візу», власником якого є заступник голови Аудиторської палати України, голова Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів, член Дисциплінарної комісії АПУ Олександр Бойко, звернулося до голови Державного космічного агентства України Любомира Сабадоша з листом, у якому висловлено готовність «долучитися до проведення аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) за 2014-2015 роки суб’єктів господарювання, які входять до сфери управління Державного космічного агентства України». Фірма позиціонує себе як така, що має досвід надання аудиторських послуг підприємствам різних галузей економіки і має щорічний дохід впродовж останніх трьох років не менше трьох мільйонів гривень.

Державне космічне агентство, у свою чергу, «доводить до відома» лист «Де Візу» до керівників підпорядкованих підприємств з рекомендаціями щодо забезпечення аудиту річної фінансової звітності. Якщо припустити, що деякі керівники підприємств сприймуть рекомендації вищестоящої структури як спонукання до дії, зрозуміло, що таким чином компанія зможе забезпечити себе роботою на тривалий період. А як у такому випадку розцінювати постулати про принципи конкуренції та ринкові підходи?

На сайті компанії «Де Візу» також розміщена інформація рекламного характеру: вона є постійним аудитором великих національних та міжнародних компаній різних секторів економіки, товаровиробників, експортерів, імпортерів, органів державної влади, фінансових та банківських установ, страхових та інвестиційних компаній, професійних учасників ринку фінансових послуг та ринку цінних паперів, які складають фінансову звітність як за національними стандартами бухгалтерського обліку, так і за МСФЗ». Там же оприлюднений вагомий список «підприємств різних форм власності та галузей діяльності», які скористалися послугами компанії. Серед них у числі перших вказаний «Нафтогаз України».

У переліку аудиторських фірм, які проводили аудит «Нафтогазу» впродовж останніх років, згадки про «Де Візу» знайти не вдалося, отже, можна припустити, що вона надавала не аудиторські, а, приміром, консультаційні послуги. Проте, мабуть, тільки лінивий не обговорював проблеми, пов’язані з аудитом «Нафтогазу» і те, куди поділися гроші, витрачені на цю обов’язкову для державної компанії процедуру, якщо міністр фінансів Наталія Яресько навесні цього року заявляла, що «Ніхто не проводив аудит «Нафтогазу». Ми випустили доповідь з аудиту компанії за 2012 та 2013 роки. Аудит за 2014 рік буде готовий упродовж кількох місяців».

Не будемо зупинятися на компаніях «Укртрансгаз», «Чорноморнафтогаз», «Вугілля України» чи «Одеський припортовий завод», які серед інших вказані в рекламному переліку. Одразу перейдемо до ознайомлення з установами фінансової сфери, де фірма «Де Візу» також надавала послуги. На сайті фірми йдеться: «Ми добре знайомі з вимогами Національного банку України, а також державних органів, що здійснюють регулювання ринків цінних паперів та фінансових послуг». У переліку – Державна іпотечна установа, Державна інноваційна компанія, Страхове товариство «Іллічівське», Страхова компанія «Провідна» і… знайомий усім банк «Надра», який на початку лютого цього року Національним банком України віднесений до категорії неплатоспроможних. Впритул не помічали проблем?

Водночас в оприлюдненому переліку НБУ cтаном на 14.09.2015 щодо заходів впливу до аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, є повідомлення про надіслане попередження (лист від 02.0 4.2015 № 47 - 412/ 2 2108). Причина – «неповідомлення ПрАТ АФ 5 «Де Візу» Національного банку України про зміни, які відбулися в документах, що подавалися для включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, у встановлені строки».

Знову ж таки невідомо, які послуги надавала фірма «Де Візу» ще низці компаній з рекламного списку, однак лише побіжне ознайомлення з ним спонукає до постановки більше питань, аніж відповідей. Морський торговельний порт «Южний», Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух», Укрзалізниця, Іллічівський морський торговельний порт, «Хліб України», «Київмлин», «Укрмедпром», «Експоцентр України», Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів, «Київреклама», «Укроборонсервіс» – практично всі з них публічно згадувалися у зв’язку з проблемами, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

Знову ж таки, лише побіжне ознайомлення з діяльністю компанії також іноді викликає здивування – чим же займається компанія насправді і як регламентує свою фінансову діяльність? В оприлюдненій інформації про річну діяльність, у тому числі, на власній сторінці в мережі Інтернет, знаходимо дані про те, що «Де Візу» за звітний період має чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 13млн 501,5 тис. грн., що на майже 5,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому вказана нульова собівартість! Чим же тоді займалася фірма впродовж минулого року? Якщо аудитом, то мали б вказати іншу цифру, адже, наприклад, витрати на зарплату працівників включаються в собівартість. Зрозуміти такий пасаж важко, бо на сайті сказано, що у фірмі працюють сертифіковані аудитори, а з документів виходить, що їх або нема, або трудяться на волонтерських засадах, тобто не отримуючи зарплати. Чи, може, вони отримують винагороду за свою працю іншими шляхами? Крім того, судячи зі звітності, недоплачено податок на прибуток. Тобто, роблячи висновок про фінансову діяльність інших, фірма не спромоглася навести лад у своїх документах?

Фахові аудитори в інформації про річну діяльність фірми «Де Візу» бачать ще більше суперечностей. Зокрема, вони звертають увагу на те, що у звітності компанії, яка працює на єдиному податку, є «дебіторка», а єдиний податок платиться за касовим методом. Тому невідповідність у тому, що в ФЗ, розміщеній на сайті, жодного співробітника немає, а доходи – мільйони. Але ж аудит – винятковий вид бізнесу, там інших доходів не може бути (за принципом роялті). Крім того, на сайті йдеться про те, що у компанії є представництва, зокрема, у Сумах, Кіровограді, Одесі, Львові, Сімферополі, Харкові, Дніпропетровську. Судячи з оприлюдненої інформації, там також немає працівників. Постає питання – як же вони змогли 13.07.2015 пройти успішно контроль якості? І хто його тоді проходив?

Аудиторський висновок про діяльність «Де Візу» робила ТОВ Аудиторська фiрма «Професiонал». При ближчому ознайомлені з функціонуванням цього ТОВ, яке визначило думку аудитора стосовно «Де Візу» як «умовно-позитивну», одразу впадає в око спільна риса обох компаній – більшість зазначених на їхніх сайтах клієнтів – одні й ті ж. Принаймні «Професіонал» вказує Морський торговельний порт «Южний», «Украерорух», комунальне підприємство «Київреклама» як своїх клієнтів, «успіхами яких пишається».

На більш ніж жалюгідному сайті «Професіонала» вдалося довідатися, що фірма працює з 2000 року, її директором є Поляк Тетяна Владиславівна, там же оприлюднені номери в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та реєстрі аудиторських фірм та аудиторів. Там є патетичні слова про місію компанії та її цінності, а також високий професійний рівень працівників, однак жодної інформації ні про кількість персоналу, ні про їхню кваліфікацію знайти не вдалося. Така засекреченість схиляє до думки, що, мабуть, і в цій фірмі немає співробітників…

Чи, може, приховують щось інше? Тим паче, що злі язики подейкують, що Аудиторська фiрма «Професiонал», як і ТОВ «Ділер-Аудит» та Аудиторська фірма «Бізнес-консультант» є неофіційною власністю Олександра Бойка. На роздуми наштовхує факт, що дві останні фірми зареєстровані за тією ж адресою, що й «Де Візу», і навіть контактні номери телефонів мають однакові, тільки номер офісу вказаний інший. Простіше кажучи, в сусідніх кабінетах.

Непокоїть і наводить на роздуми ще один факт. При ближчому ознайомленні з трудовою діяльністю керівника та власника групи компаній «Де Візу» виявляється, що Олександр Бойко декілька років працював у Міністерстві фінансів, зокрема з 2008 по 2010, на посаді директора департаменту фінансів підприємств державного сектору економіки, майнових відносин та підприємництва, а згодом – у Міністерстві аграрної політики, знову ж таки директором департаменту економіки та управління державною власністю. Чи не тому фірма «спеціалізується на обслуговуванні підприємств державного сектору економіки», як це підкреслюється у листі до Державного космічного агентства України? Тобто, можна припустити, що в нинішній діяльності власник комерційної структури використовує багатий досвід управлінця державною власністю. А може минулі посади відкрили для нього дещо інші можливості?

У своєму блозі президента Асоціації консалтингових фірм Олександр Бойко 9 квітня минулого року розмірковував про актуальність питання притягнення до відповідальності тих осіб, які були причетні до корупційних схем та незаконної діяльності, перебуваючи на посаді. «Покарати винних, в першу чергу, для того, щоб люди понесли відповідальність, а новообрані чиновники зрозуміли: за незаконні дії їх чекає те саме. При цьому важливим є застосування єдиного підходу до перевірки осіб, які вже були при владі, і котрі тільки-но збираються туди», – наголошує він, додаючи, що «кожен має розуміти – починати потрібно з себе».

З цього приводу подумалося – чи готовий заступник голови Аудиторської палати України Олександр Бойко почати з себе і продемонструвати аудиторській спільноті діяльність, яка має стати прикладом фаховості, чесності й відповідальності?
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: бизнес,законодательство,аудит,аудитор
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.