Державна афера на фондовому ринку

10 октября 2011, 08:16
Директор юридичної консалтингової компанії "САЛЕКС"
0
1877

Кілька слів про одну аферу

Вже кілька років над фондовим ринком України літає привид Фонду гарантування інвестицій. Ось нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив відповідний законопроект. Мета законопроекту благородна – посилення захисту інвесторів – фізичниих осіб на фондовому ринку. І розроблений він на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Співтовариства (переважно Директиви 97/9/ЄС від 03.03.97. щодо схем компенсації інвесторам). Аж хочеться уявити, як досі не навчені грошовими реформами та всілякими «МММ» інвестори, виймають свої «кровнозароблені», збираються в черги перед офісами вітчизняних торговців та КУА. 

Як юрист завжди думав, що назва правового акту повинна відображати сутність явища, процесу, що регламентуються ним. Вже сама назва «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» є невірною в силу двох причин.

По –перше, не можливо в межах одного акту охопити всі інвестиції на фондовому ринку. По-друге, можна гарантувати лише компенсацію збитків від інвестицій, а не самі  інвестиції. Чи може хтось думає інакше? Так, сторони правовідносин з управління ІСІ розраховують на приріст його активів. Величина приросту наперед не відома. КУА не вправі гарантувати інвесторам майбутню дохідність ІСІ. Вартість цінних паперів ІСІ залежить від ринкової вартості його активів. Відсутність гарантованості доходів інвесторів ІСІ обумовлюється насамперед ризиковістю спільного інвестування. Про важливість принципу розподілу ризиків свідчить його закріплення в європейському законодавстві. Зокрема,  ст. 1(2) Директиви Ради 85/611/ЄЕС «Про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу (ICI)», визначаючи поняття інвестиційного фонду, прямо вказує на принцип розподілу ризиків.

 Враховуючи конюктуру фондового ринку, на даний час чимало КУА змушені постійно зменшувати розмір винагороди за управління активами ІСІ. Адже крім, неї за рахунок активів ІСІ ще сплачуються винагорода зберігачу, реєстратору, аудитору, оцінювачу майна, торговцю цінними паперами; операційні витрати, пов'язані із  забезпеченням діяльності ІСІ, у тому числі: реєстраційні послуги, виготовлення бланків цінних паперів, розрахунково-касове обслуговування  банком, нотаріальні послуги, послуги депозитарію, оплата вартості публікації  обов'язкової інформації щодо діяльності; інформаційні послуги; фонд оплати  праці  членам наглядової  ради; рекламні послуги, пов'язані з розміщенням цінних паперів та інші витрати. Всього близько 20 позицій. Ці витрати поступово «з’їдають» прибуток інвесторів.

Незабаром до цього списку може добавитись регулярний внесок КУА до Фонду гарантування інвестицій. Звичайно, неформально. КУА не залишають іншого виходу як збільшити винагороду за управління активами, щоб за рахунок цього збільшення сплачувати вступні і поточні внески до Фонду гарантування інвестицій.  Так, згідно із Законопроектом КУА, в управлінні яких перебувають активи ПІФ, емісія інвестиційних сертифікатів якого була здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення, сплачуватимуть поточні внески в розмірі 0,1 відсотка чистої вартості активів ПІФ, емісія інвестиційних сертифікатів якого була здійснена шляхом їх публічного (відкритого) розміщення. КІФ, емісія акцій яких була здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення, — 0,1 відсотка чистої вартості активів КІФ, емісія акцій якого була здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення.

Законопроект пов’язує гарантування інвестицій акціонерів (учасників) ІСІ  із способом розміщення цінних паперів. Адже гарантуються лише інвестиції в цінні папери, емісія яких здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення. Однак при приватному розміщенні також може заподіюватись шкода інвесторам. В основу концепції компенсування збитків від інвестицій має бути покладено поділ інвесторів на кваліфікованих та некваліфікованих. Кваліфіковані інвестори в силу своїх професійних якостей, досвіду і т.д. повинні передбачати ризики інвестування в цінні папери ІСІ. Захист від інвестицій мають отримати насамперед некваліфіковані інвестори (незалежно від способу розміщення придбаних ними цінних паперів).

Наразі КУА та торговці цінними паперами переживають далеко не найкращі свої часи.  Їм потрібен їм такий Фонд гарантування інвестицій, коли навіть на зарплату працівникам не завжди вистачає? Їм більше потрібна  Тим більше, що в  них передбачено створення  резервних фондів, існує механізм диверсифікації діяльності ІСІ, контроль збоку зберігача активів ІСІ та інші речі. . Буде ефективніше посилити державний контроль, ввести механізм дискваліфікації управлінців, вдосконалити систему рейтингування КУА і торговців цінними паперами, впровадити страхування їх професійної відповідальності. Врешті-решт, запустити інститут фінансового омбудсмена, який успішно функціонує у багатьох європейських країнах.

Тут є ще один пікантний момент. Уявіть собі ситуацію, коли Ви всім під’їздом, будинком  або всією вулицею регулярно оплачуєте «провтики» одного свого сусіда.  Чим не Фонд гарантування інвестицій. То ж не дивуйтесь, якщо згодом активи окремих ІСІ будуть падати не на 30, а на всі 50% продовж одного дня. Фонд (ринок) за все заплатять. Професійних КУА та торговців цінними паперами хочуть змусити платити за своїх недолугих колег, які не здатні забезпечити нормальний рівень ризик менеджменту.

Щодо виплат інвесторам, то максимальний розмір компенсаційних виплат інвестору становитиме 20 тисяч гривень за кожним фактом недоступності інвестицій. Шалені гроші. Ще би прописати в Законопроекті чіткий і прозорий механізм гарантування інвестицій, порядок подачі постраждалим інвестором документів, необхідних для компенсації. І не забути би виключити із переліку об’єктів інвестування активів Фонду гарантування інвестицій облігації українських емітентів (п. 3  ч. 2 ст .20 Законопроекту), бо не буде чим «здачі давати». Всі ми добре знаємо, як емітенти вітчизняних облігацій регулярно і дружно «кидають» інвесторів.

Не потрібен такий Фонд гарантування інвестицій  і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Адже його впроваджують з 2007 року. Була би гостра необхідність, то давно би запровадили. Невідомо, хто знов реанімував ідею Фонду гарантування інвестицій. Та дуже вже комусь захотілось створити структуру за рахунок коштів учасників фондового ринку. Але одне очевидно - хтось підсунув ще одного «хряка» Президенту з його економічними реформами. Адже ще пару таких новацій законодавця і офіційними гімном українського «публічного» спільного інвестування можуть стати слова однієї із улюблених пісень автора: «Жека!? Чего? Мы сдохли давно. Вот наши могилы, а на могилах кресты!».

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fsalex-lcc.com.ua%2fpraktiki-ta-poslugi%2fsudova-praktika%2fstyagnennya-zaborgovanosti.html

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.