Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації

22 октября 2014, 08:50
0
19

Трипільська культура як феномен

Трипільська культура – одна з найзагадковіших цивілізацій Східної Європи, відкрита у 1893 році українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою. Ми з самого дитинства чуємо про цю культуру як феномен розвитку суспільства у ті часи, але що саме визначає цей феномен?

Трипільська культура розвинулась в добу неоліту, датована вона  V-III тис. до н.е., була поширена на лісостепній території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на півд. Заході. За своїми ознаками ця культура споріднена з археологічними культурами Дунайського басейну, Балканів, островів східного Середземномор’я та Малої Азії. Отже, єднала вона Україну з могутніми культурами тодішнього світу. Розвивалась вона протягом 2-х тисячоліть, захоплюючи енеоліт, бронзову та залізну доби.

Дослідники виявили, що трипільці мали вищі форми громадського життя, жили великими родовими групами, об’єднані жінкою-матір’ю (чи бабоїр). Отже, трипільці правдоподібно практикували матріархат, мали свої вірування та ритуали поховань (тілопалень). У багатьох житлах трипільських протоміст знайдено добре збережені жертовники у формі рівнораменного хреста. Звичайно вони знаходились на підвищенні, а біля них знаходились антропоморфні фігурки. Це становило жертовні місця роду.

Інвазія кочових племен зі Сходу, що знищили трипільську цивілізацію, не могла знищити елементів цієї культури, зокрема в сфері релігійних культів. Ми можемо в цьому пересвідчитись, дослідивши релігійні обряди, наприклад, кіммерійців. Також згодом ці культи зберегли у своєму мистецтві слов’яни. Вони наявні також у релігії скитів та тракійців, що в 1-му тисячолітті заселювали сьогоднішню Галичину, південну Волинь та Поділля, як культ богині-матері, богині-землі.

Майже у кожному трипільському житлі археологи знаходять від 30 до 200 високохудожніх керамічних виробів. Це – мисочки, блюдечки, глечики, кубки, амфори, кратероподібні фруктів ниці і т.д. Щодо якості, то вона бездоганна: посуд тонкий, гладенький, майстерно розмальований у чорний, червоний, білий і темно-каштановий кольори. Ритміка орнаменту досконала, насичена різноманітними символами та знаками. Ймовірно, трипільці вкладали в нього певний магічний, сакральний зміст. З керамічним виробництвом пов’язана велика кількість глиняних зображень людини, що є предметами культу. Кількісно переважають антропоморфні статуетки, що передають жіночу фігуру. Ознаки статі іноді підкреслені врізаним трикутником. На ранньому етапі статуетки прикрашені врізаним спіральним візерунком, ромбами, квадратами, наколами, ямками, нерідко заповненими білою пастою. Звичайно вони зображують сидячу жінку з витягнутими ногами і відхиленим назад корпусом. Часто зустрічаються і невеликі глиняні крісельця з плоскою спинкою із сидячими фігурками. Чоловічі зображення зустрічаються дуже рідко. Великою кількістю матеріалів представлена зооморфна пластика – фігурки бика, кози, свині, птаха та ін.. Також знайдені глиняні дитячі брязкальця, наприклад, у вигляді яйця, заповненого глиняними кульками.

За етнографічними ознаками трипільська культура дуже близька і подібна до української. Зокрема, багато провідних мотивів трипільського орнаменту до сьогодні збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Житло трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату XIX ст. Нарешті, основним заняттям трипільців, як і українців, було землеробство. Все це дає підстави стверджувати, що населення трипільської культури стало праосновою українського народу.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.