Мазепа: зрадник чи герой?

21 октября 2014, 22:56
0
132
Мазепа: зрадник чи герой?

«…Герой – це та людина, яка у рішучий момент робить те, що потрібно робити в інтересах людського суспільства» Юліус Фучик

            Для кожного з нас поняття «герой» має своє значення. Значною мірою це пов’язано з різноманітністю існуючих політичних поглядів та переконань. Але, як не крути, кожна нація має своїх героїв, без яких не існує їхньої історії, які пробуджують національну свідомість та є своєрідними Мойсеями для свого народу.

            Іван Мазепа – вже не просто загальновідоме імя, це назва епохи. Постать, що заслуговує звання найяскравішої та найсуперечливішої  в українській історії. Приятель царя Петра, один із перших кавалерів ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави. Будівничий величних соборів – і «Юда» та зрадник, відлучений від церкви, підданий анафемі …з амвонів тих самих соборів. Багато людей називають Мазепу героєм, інші звинувачують його у зраді. Але зразу ж напрошується запитання: кому зрадив гетьман – українському народу чи Московії? Часто російські історики та політики звинувачують Мазепу у зраді, але з іншого боку замовчують факти жорстокості Петра І та свавілля російської царської влади. Тож чи можемо сьогодні ми, українці, вважати його символом одвічної боротьби за визволення та незалежність?

            Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року. Про місце його народження та родинні зв'язки джерела подають різну інформацію. Наприклад, автор «Літопису Самовидця» зазначає, що Іван Мазепа був «роду шляхетського, повіту Білоцерковського, старожитной шляхти українской и у войску значной». А Самійло Величко у своєму «Літописі» писав, що батько його Степан Мазепа мешкав на Білоцерківщині в маєтності Мазепинцях. До речі, останнє джерело вважають більш правдивим, стверджуючи що с. Мазепинці – Батьківщина славнозвісного гетьмана.

       Іван Мазепа отримав хорошу освіту. Без сумніву, він був людиною-інтелектуалом, знав декілька іноземних мов та відмінно орієнтувався у політичному житті України та Європи. Тож не дивно, що Мазепа, потрапивши  до Івана Самойловича, діє як вже сформований дипломат, активний учасник змагань України за єдність та братерство.

            25 липня 1687 року козацька рада обрала собі нового гетьмана. Зразу ж після цього було підписано Коломацьку угоду, за якою ще більше «зв’язувалися руки» у гетьмана при виконанні своїх обов’язків. Тепер без згоди царя не можна було позбавляти старшину керівних посад, а старшина не могла переобирати гетьмана. Мазепа мав удаватися до особливих заходів, аби «…усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи». Звісно, такі факти засилля українського народу не могли не бентежити гетьмана. Найважливішою причиною, що спонукала Мазепу до переходу на бік Карла ХІІ під час Північної війни, було очевидне порушення Московською державою прав і вольностей Війська Запорізького у вигляді обмеження гетьманської влади, введення в українські міста московських військових залог, прагнення ліквідувати козацьке військо. Більш того, цілеспрямована політика царської влади на ліквідацію етнічної окремішності стала очевидною. У 1706 році за указом царя козацьке військо переходить під командування Москви. Петро І примушував козаків брати участь у всіх війнах, які він проводив. Військові походи, примусові роботи забирали життя багатьох українців.

            Не оминула царської колоніальної політики і культура України. Окремим указом 1709 року були заборонені українська мова, національне книгодрукування. Мазепа завжди розмірковував над тим, що ж буде, коли переможе король шведський, і що чекатиме наш народ у випадку перемоги царя російського. Обидві перспективи непривабливі. Тому він вирішує стати на сторону Швеції, щоб потім здобути кращої долі для України.

            Як палкий патріот України, Іван Мазепа, удаючи лояльне ставлення до царя, плекав надію на визволення своєї Батьківщини. Та все не так сталося, як гадалося. Розгром шведських військ під Полтавою перекреслив намагання Івана Мазепи звільнити Україну. Це була остання спроба відновити державну самостійність.

            Можна зробити висновок, що усвідомлення героїзму та суспільної корисності постаті Івана Мазепи в українській історії має допомогти нам та підказати, як правильно діяти сьогодні. Для нас Іван Мазепа – це безперечно герой українського народу. Недаремно ж нас називають мазепинцями, тобто людьми, які готові боротися, відстоювати свою думку, йти на смерть. Міф про те, що Мазепа зрадник – ніщо інше як політичний крок Російської держави, яка тільки й намагалася знищити наш бойовий дух. Навіть Меншиков стверджує, що «Мазепа сеє учинил для всей Украини». То про яку зраду може йти мова?

     Іван Мазепа наважився не закрити очі, а поставити питання незалежності України з відповідною гостротою для наступних поколінь, що є найголовнішим скарбом-заповітом для нащадків.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.