«Руська трійця» як символ українського відродження в Галичині.

20 октября 2014, 23:47
0
264

„Руську Трійцю” (на чолі з Шашкевичем), – І.Франко назвав „будителями народного духу в Галичині”.

Маркіян Семенович Шашкевич, Іван Миколайович Вагилевич, Яків Федорович Головацьки склали товариство, яке в семінарії розмовляло виключно по-українськи, за що їх погордливо називали «Руською Трійцею», не сподіваючись, що це прізвисько пронесе їхню славу крізь віки. Вони вболівали за долю рідного народу, дбали про його освіту. Недаремно їх називають «будителями» Галичини. Етнографічні дослідження «Трійці» поклали початок українському карпатознавству, їм належать перші у Галичині твори з історії культурного розвитку рідного краю та бібліографічні видання.

 "Руська трійця" - це галицьке напівлегальне літературне об'єднання, таку назву отримали через те, що зановниками були троє звичайних друзів-студентів: М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький, а термін руський для галичан – це синоним слову український. Вони війшли в історію як перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях.  Мета гуртка – культурно-осітницька діяльність, пропаганда української мови та історії. Але мову вони хотіли позбавити штучної вишуканості, що на їхню думку дало б селенству поштовх до знань і полегшіло у мойбутньому долю. Центром діяльності був Львів, греко-католицька духовна семінарія. 

Керівником і організатором «Руської трійці» є Маркіян Шашкевич – талановитий письменник і громадський діяч, ім’я якого посідає одну з найважливіших ланок національного відродження на західних землях України середини ХІХ століття. Він був перший, хто почав використовувати та популярізовувати романтизм на західноукраїнських землях, також був перекладачем із сербської, чеської, польської та грецьких мов. Маркіян Шашкевич зробив перший відвертий виступ на захист народності літератури в Галичині.

Другий член «Руської трійці» Яків Федорович Головацький (псевдонім «Ярослав»). Немаожна недооцінити внеска Яков Головацького у написання, підготовку і видання першого галицького альманаху «Русалка Дністрова» за допомогою своїх друзів – чеських, словацьких та сербських славістів він зміг донести збірку до шірокої аудіторії. Його тритомна етнографічна праця «Народные песни Галицкой и Угорской Руси»і досі має популярність та цінність не лише серез українського народа.

Третій член «Руської Трійці» - Іван Миколайович Вагилевич (псевдонім – Далібор). Основна його мовознавча праця «Граматика малоруської мови в Галичині» відіграла помітну роль у лінгво-дидактиці краю. Іван Вагилевич до тогож і автор романтичних балад, поезій у прозі, перекладач «Слова о полку Ігоревім» українською і польською мовою. Він залишається для українців шанованою персоною як зачинатель українського руху просвітництва та першовідкривач багатьох українських тематик.

Повертаючись до діяльності “Руської трійці необхідно додати, що Галичина у ті роки була лише провінцією Австро-Угорщини українська мова, як національна була не зовсім зрозуміла всім прошаркам суспільства, вона не була для них ясною. Все це через те, що нею забороняли начатися, розмовляти, нею не писали книги, а всіх, хто порушував закон суворо карали. Члени саме "Руської трійці" йшли наперекір всьому цьому, вони прагнули розширити сферу використання української мови, зробити її мовою державних установ. Навколо Трійці об'єднувалася небайдужа молодь, яка розповсюджувала інформацію, що Галичина, Буковина й Закарпаття - частина українського народу, а тому і історія, і мова є однаковою. Утілювали у життя вони це такими спосібами: ходили у народ та записували всім відомий та улюблений галицький фольклор, який врешті решт вилився у збірку "Зорі", хоча вона й була заборонена цензурою, та не зберіглася до наших днів. На цьому вони не зупинились і згодом видали альманах "Русалка Дністрова”, який також був заборонен, тому видали вони його у Будапешті та привезли до Львова 1000 примірників 200 з яких не встигли конфіскували. За словами І. Франка «збірка була свого часу явищем наскрізь революційним».Все що робили трійчата було нове і незвичне. У своїх збірках вони не використовували книжної церковної вони, а навпаки хотіли впровадити живу народну мову.

 За діяльністю "Руської Трійці" пильно стежила австрійська влада, яка побоювалась, що Російська імперія використає український рух для  ослаблення австрійської влади в Східній Галичині. Але в 1843 році від туберкульозу помирає Маркиян Шашкевич. Після чого «Руська Трійця» розпалася. Іван Вагилевич переходить до польського національного руху, а Яків Головацький встає на москвофільські позиції.

Діячі «Руської Трійці» глибоко шановані в Україні. Їхніми іменами названі вулиці, ставлять меморіальні дошки та пам’ятники, науковими закладами вивчається їхня спадщина.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.