Недобросовісність окремих представників вітчизняної журналістики завжди допомагає ставити клеймо на публічних діячах. Фраза “Добрими намірами вимощена дорога в пекло”, яка має чи то біблійне коріння, чи то належить письменнику Семюелю Джонсону, яскраво характеризує сприйняття деякими українськими журналістами та окремими виданнями.

Осягати науки і вивчати життя краще не через нудне менторство, а у формі гри. І це один із базових підходів Нової української школи (НУШ), яка запроваджується зараз по всій Україні, зокрема і в Ірпені

На моє глибоке переконання, сила, про яку йтиме мова далі, не зважаючи на складності, з якими вона стикається і до цього часу, в змозі блокувати всі незручні для неї теми навіть зараз.

Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний в останні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жодних перспектив.

Днями Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко озвучив головні завдання уряду у напрямку децентралізації на 2017 рік. Та поки уряд планував, Ірпінь вже успішно працював над цим.

Ніколи не втрачав віру у людей. А завдяки ірпінчанам це почуття тільки міцніє. Серед ідей, які обрала громада для Громадського бюджету, особливо вражає проект підтримки дітей з особливими потребами.

Майстер-різьбяр, член Всесвітньої асоціації художників Халід Масуд Гул уже півроку як ірпінець.

Кожен ірпінчанин пам’ятає той час, коли чи не щодня, найчастіше зранку, місто окутував їдкий торф’яний дим. Багато мешканців тікали з Ірпеня, вивозили дітей. І прогнози на майбутнє були невтішними.

У дитинстві сніг завжди приносив мені радість. Як і хлопчик Джим, герой всесвітньо відомого роману американки Харпер Лі, я був упевнений, що по ньому краще не ходити, адже від цього він тане.

Дороги в Ірпені виглядали не краще, як у більшості невеликих містечок України: вибоїни, зношене покриття, калюжі після дощу і лише натяк на тротуари. Так було менше двох років тому.