Велика шахова дошка: хто претендує на світове лідерство

12 ноября 2020, 08:48
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
834
Велика шахова дошка: хто претендує на світове лідерство
Віталій Скоцик

Україна має знайти в собі сили уникнути долі, яку так вперто пророкують експерти з огляду на демографічні тенденції новітнього часу.




Україна має знайти в собі сили уникнути долі, яку так вперто пророкують експерти з огляду на демографічні тенденції новітнього часу. Якщо перейти до геополітичного прогнозування, то більшість аналітиків схиляються до того, що в міжнародному житті вже утверджується принцип багатополярності. 

Країни Північної Америки і Західної Європи втрачатимуть свій незаперечний вплив на світовій арені. Добре це чи погано, але американська, німецька чи російська домінанта вже не вирішуватиме долю всього світу. 

Війна в Сирії продемонструвала новий порядок денний: конфлікти доводиться вирішувати колегіально, за участі коаліцій держав, а одноосібні рішення не є ефективними.
Хоча і на сьогодні все-таки три основні гравці вирішують долю світу.

Про кінець політичного домінування Америки заявляла й американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor у своєму прогнозі на найближчі 10 років. 

Обережність президента Барака Обами, його принцип обмеженого втручання в справи інших держав, скоріше за все, став уже стандартом нової міжнародної політики США.Президент Дональд Трамп її також продовжив, хоча трішки в іншій формі. Його кроки і напрями в зовнішній політиці дуже часто переходили на другий план порівняно з внутрішніми питаннями, що виникали в США. 
Америка, як уже було сказано раніше, дещо втомилася від ролі всесвітнього поліцейського.

І президентські вибори 2020 року ще раз довели, що все ж таки новому американському президенту Джо Байдену потрібно сконцентруватися насамперед на внутрішніх проблемах. 

Можливо, за всю історію США не перебували в такому розхитаному стані, як бачимо зараз.
У будь-якому разі Сполучені Штати ще демонструють стійку модель економіки, не надто залежну від зовнішнього попиту. Америка експортує лише 9% свого ВВП, і 40% цього експорту йде в сусідні країни – Канаду і Мексику. Орієнтована на внутрішнє споживання, вона навіть в умовах всесвітнього хаосу не так то сильно похитнеться через втрату експортних позицій. Це дає США можливість залишатися самодостатньою і сильною державою, чиєї підтримки й надалі шукатимуть інші.

Проте події 2020 року дещо змінюють цю уяву. Тому що і США, і декілька інших держав, про які ми часто згадуємо в своїй аналітиці, цього року мають таке падіння економіки, якого не мали з часів Великої депресії минулого століття. 

Наскільки ефективно та якісно США зможуть вийти з цього непростого стану, нікому не відомо, багато що залежатиме від політики нової влади. Чи вдасться новообраному президенту налагодити знову систему балансу державних механізмів, балансу інтересів малого і середнього бізнесу в США і з великим бізнесом? Побачимо. Але це вже дуже не просто.

Те, що чітко зрозуміло, так це те, що за різними прогнозами найближчими роками Китай наздожене і пережене економіку США.
На початку року цей прогноз був на 2029 рік, а вже на кінець року стає зрозуміло, що китайська економіка пережене американську до 2025 року. За різним оцінкам економіка Китаю цього року виросте від 1,5% до 2%, тоді як американська економіка падає більше ніж на 9%. Наступного року, за прогнозами експертів, американська економіка може зрости на 2%, тоді як китайська на 8–9%.
Коли мова йде про трильйони доларів, то такі невеликі відсотки можуть бути свідченням дуже успішного страту в цій завершальній економічній гонці, а можуть бути і точкою провалу, для того, хто програє.

Агенція Stratfor також прогнозує поступову дезінтеграцію об’єднаної Європи. На тлі ісламістської загрози цей процес уже розпочався і буде прискорюватися: посилення прикордонного контролю і прагнення зберегти національну ідентичність повертає Європу до консервативних цінностей. Франція та Німеччина, які стали фундаментом Євросоюзу, проявлятимуть дедалі більше «євроскепсису» і націоналістичних настроїв, зазначають у Stratfor.

Ми прекрасно розуміємо, що приклад Великої Британії, яка, провівши референдум 23 червня 2016 року, щодо членства в Європейському Союзі, вийшла з ЄС. І на цей крок звертають тепер увагу й інші країни.

Політика підтримки або не підтримки ЄС чи НАТО серед членів цих організацій дуже різниться. Якщо говорити про такі країни, як Іспанія, Італія, Португалія, то в цих країнах євроінтеграційні інтереси значно менші, ніж, наприклад, у Франції, Німеччині чи Нідерландах.

Зрозуміло, чим більше буде викликів економічних, політичних, тим більше кожна країна намагатиметься закриватися в собі. 

Вибори в Німеччині 2021 року, на яких лідер точно зміниться, адже Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що не стане балотуватися на новий термін у 2021 році, коли закінчиться її повноваження голови уряду.

Вибори у Франції 2023 року, скоріше за все, будуть не простими для Макрона. Оскільки у другому турі місцевих виборів у 2020 році партія президента Франції Еммануеля Макрона «Республіка на марші» потерпіла фіаско у більшості міст.

Є всі шанси приходу до влади правих ультранаціоналістів, так і тенденції, що показують, що консервативні сили повертатимуться на свої дещо втрачені позиції. 

До 2030 року за обсягом ВВП, чисельністю населення, військовим бюджетом найсильнішим буде Азіатський регіон. Перестановка сил триватиме й по тому – протягом наступних 35 років.

США й Канада, Німеччина, Франція та Японія поступово втрачатимуть ролі лідерів. Такий висновок зробили аналітики консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC). Свій звіт PwC формує на підставі довгострокових прогнозів зростання ВВП у 32 найбільших країнах світу. Головний економіст PwC Джон Хоксворт стверджує, що Індія навіть має потенціал для того, щоб обійти Китай у змаганні за звання найбільшої економіки. 

Я добре знаю обидві економіки, не один раз був і в Китаї, і в Індії. І якщо ще декілька років тому я залюбки погодився б з думкою Джона Хоксворта, то сьогодні впевнено скажу, що Індії наздогнати сучасний Китай практично нереально.
Безумовно, індійці розумні та надзвичайно освічені, прагматики у веденні бізнесу і економіки своєї держави, але той хист і така хороша агресивність, яку має сьогодні Китай, це і дає їм можливість бути першою економікою світу. Але й Індія буде мати серйозні позиції.
За умови підвищення рівня освіти і проведення реформ індійці зможуть довести розмір свого ВВП до 10 трильйонів доларів США у 2035 році, припускає Джон Хоксворт. Думаю, що в реаліях сьогодення Індія може досягнути і більшого.

Ще декілька років тому здавалося, що Китай перестає бути економікою високого зростання і низьких зарплат, хоча й залишатиметься на перших позиціях за виробничою потужністю. У 2020 році все змінилося. Китай виріс настільки, що їхня система управління державою, плановий розвиток економіки на основі п’ятирічок давав можливість зростання свого ВВП не менше, ніж на 7% щороку, аби уникнути масового безробіття в країні.
Я думаю, що Китаю вдасться втримувати такі темпи ще довго. Якщо тільки не з’явиться якийсь непередбачуваний фактор, який зможе зрушити цю велику економіку з місця.

Можливо, Китай і далі буде проводити експансію, і далі буде переносити свої виробничі потужності по всьому світу, а особливо в країни, що розвиваються – Мексику, Нікарагуа, Домініканську Республіку, Перу, Ефіопію, Уганду, Бангладеш тощо.
Особливо вражаюча експансія спостерігається на територіях колишніх республік СРСР. Наприклад, в Узбекистані на початку 2020 року працювало вже понад 18 тис. компаній з китайськими інвестиціями.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.