СВІТ СТАВ ІНШИМ!

6 ноября 2020, 16:12
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
1184
СВІТ СТАВ ІНШИМ!
Віталій Скоцик

Якось теплого осіннього дня в Берліні ...



Я знав і знаю багатьох людей у світовій політиці. Доля дарувала мені можливість спілкуватися з ключовими світовими гравцями в Західній Європі, США, Великій Британії, останнім часом у Китаї. Я зустрічав дуже багатьох яскравих, хороших людей, які мені розповідали неймовірні історії.

Якось теплого осіннього дня в Берліні я зустрівся з одним із спічрайтерів команди президента Рональда Рейгана, якого вважають і до сьогодні одним з найвидатніших державних діячів за всю сучасну історію Сполучених Штатів. Ми були знайомі й раніше, часто бачилися та спілкувалися на різні теми, але вони були більш загальними. 

І ось того вечора він мені розповів, як з’явилася та доленосна промова Рональда Рейгана біля Берлінської стіни 1989 року. Історія була неймовірна. 

В кожної промови президента є відповідна процедура погодження з багатьма інстанціями. Цього разу вийшло інакше. Один із спічрайтерів зробив так, що перед вильотом промова потрапила одразу до президента, а вже згодом йому дали зовсім інший текст виступу, що пройшов усі необхідні протокольні редагування. 

Президент не погодився і сказав, що хоче той, перший варіант. І його прес-секретар змушений був знайти той непогоджений виступ. Так з’явилась історична промова президента Рональда Рейгана біля Берлінської стіни перед Бранденбурзькими воротами, де він закликав генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова об’єднати Східну та Західну Німеччину. 


Мабуть, після Другої світової війни в Західній Європі, чи навіть на всьому європейському континенті, це був один із серйозних і ключових ходів, який не прораховували політтехнологи. Так сталося, що ініціатива одного спічрайтера змінила долю Великої держави, адже це був не просто кордон між двох держав, тоді за один день тисячі родин опинилися розділені, а сам мур став одним з найвідоміших символів Холодної війни та поділу Німеччини. А кількість убитих під час спроби перетнути кордон ніхто не рахував. Отже, бачимо, що це дало можливість відродити державу з найбільшою економікою європейського континенту. 

Нагадаю, що 1991 року Україна була другою після Об’єднаної Німеччини. За ці роки Німеччина стала найбільшою економікою Європи, а Україна – найслабшою економікою континенту.
Світ стає менш безпечним, ніж кілька років тому. Глобальними залишаються соціально-економічні проблеми, спровоковані нерівномірним розвитком країн світу. COVID-19 ще більше розшарував багатих на багатих, бідних на бідних, голодуючих і нужденних і на тих, хто заробляє на різних таких катаклізмах. 

Нещодавні теракти у Франції, Відні свідчать про те, що жодна країна не застрахована від викликів і потрясінь.

Європа відчуває потужний міграційний тиск, який несе з собою загрози добробуту громадян країн ЄС і не лише. Постійна напруга, відчуття загрози від терористичних актів у тих місцях, де раніше їх годі були й чекати, стали ознакою сьогодення.

Розстріли у Відні. Хто б міг подумати, що в столиці мирної Австрії посеред білого дня буде розстріляно терористом звичайного перехожого. 

Зрозуміло, що США поступово відмовляються від ролі «світового поліцейського», при цьому такі країни, як Японія, Бразилія, Індія і, звичайно, економічний Китай, хотіли б відігравати більшу роль у світовій політичній системі.

Події навколо президентських виборів у США у 2020 році ще раз це підтверджують, здавалось би, і це в державі зі сталою демократією. Події навколо Конституційного Суду в Україні говорять про те, що навіть в країні, яка одного разу згодилася жити за єдиним Законом, за Конституцією – Основний Закон держави України, можна побачити ось таке. 

Діяльність інституції «Конституційний Суд України» – органу конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність законів України Конституції України, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження згідно з Конституцією України, сьогодні піддається сумніву та критиці. 

Європейські держави під тиском проблеми мігрантів дедалі частіше починають задумуватися над обмеженням впливу наднаціональних структур. 

Сьогоднішні виклики, друга хвиля коронакризи у Європі, оголошений черговий локдаун у Великій Британії, Австрії, скоро і в Україні, доводять, що у виняткових ситуаціях великі союзи не працюють. На жаль, глобалізація, рівноправ’я народів відходять на другий план. На перше місце виходить бажання зберегти свої народи, свою ідентичність, традиції, власні правила побудови суспільства й економіки і, врешті-решт, життя своїх співгромадян.

Міжнародні організації розглядаються не більше ніж спосіб посилити взаємовигідну співпрацю. 

Згадаймо ситуацію із Всесвітньою організацією охорони здоровʼя та США, що офіційно повідомили ООН про вихід через залежність ВООЗ від Китаю. Це, можливо, і стало причиною того, що світ не зміг протистояти коронакризі.

Є різкий спротив будь-яким спробам збудувати нові наднаціональні структури. Знову ж – вони в більшості випадків дискредитовані. Хоч тут мова йде не про міждержавні структури. Скоріше, потрібно говорити про готовність світу до консолідації, кооперації і співпраці, завдяки якій людство, можливо, не отримало б такого потужного удару, як отримало від пандемії.

Європейці бажають скористатися економічними вигодами єдиної Європи, проте не бажають, щоб центр прийняття рішень перемістився з національного рівня на наднаціональний. Кожен хоче залишатися господарем у своєму домі. Очевидно, що ця тенденція буде посилюватися.
Знову ж, березень – квітень 2020 року довів, що кожна країна, яка входить до Європейського Союзу, а це 28 країн – членів, окремо і самостійно протистоїть коронакризі. І лише згодом Європейська рада, Рада Європи змогли консолідуватися у прийняті рішень на загальноєвропейському рівні. 

Засоби знищення та озброєння стають настільки доступними, що ними можуть послуговуватися навіть порівняно невеликі за фінансовими можливостями терористичні угрупування. Питання безпеки для розвинених країн виходить на перше місце. І не лише для розвинених. Звичайно, якщо останні роки мова більше йшла про ядерні загрози, то вже сьогодні ми зрозуміли, що є війни інші: гібридні, біологічні, хімічні. Можливо, вони не такі помітні, але шкоди завдають не менше. 

Світу доведеться шукати нову систему безпеки, де рішення прийматимуть не під тиском одного-двох-трьох головних гравців, а колегіально. Потрібно буде шукати механізми, які б гарантували виконання таких рішень. Раніше такий механізм базувався на застосуванні економічних і військових важелів найсильніших економік світу.

Питання, хто на сьогодні, яка держава, який лідер зможе за собою повести цю ідею. Найближчим часом такого лідера, мабуть, не спостерігатиметься. А дуже хочеться, щоб з’явився. Чи буде така людина, яку народить людство, та від якої залежатиме безпека та успішність безпекових інструментів світу.

Незабаром постане потреба у вирішенні соціально-економічних проблем у країнах, звідки походять мігранти. Зрозуміло, що в першу чергу потрібно буде вирішувати питання, куди прямують мігранти, де вони хочуть жити. І великим плюсом є те, що ці питання вже цікавлять Європу. У вересні 2020 року Європейська комісія представила проєкт Пакту щодо міграції та притулку (Pact on Migration and Asylum), який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку.

Адже не секрет, що тероризм, незаконна міграція є лише наслідком середовища, створеного в більшості країн Близького Сходу, Африки та Азії, де раніше тривали «гарячі» відголоски Холодної війни між СРСР і США. Вони і сьогодні не зупинилися.

Саме ці настрої разом з тотальною бідністю і неосвіченістю породили сучасні терористичні угрупування, які врешті стали масовими і вийшли з-під контролю. Лише забезпечення політичної стабільності та сталого економічного розвитку в країнах Азії та Африки дозволить вирішити проблеми безпеки розвиненого світу. 

Звичайно, в цьому аспекті важливе питання продовольчої безпеки і можливих заворушень при нестачі продуктів харчування.
Україна насправді лише починає робити перші, не завжди вдалі кроки на міжнародній арені. Зовнішня політика цього і попередніх років доводить, що Україна, на жаль, діяла навмання, без власної адженти. 

Ми були причетні то до одного скандалу, то до іншого. І часто від лідерів нашої держави звучали слова, які прямо чи опосередковано ображали лідерів інших країн, а так не можна робити. 

На такому рівні потрібно вибудовувати довготривалу зовнішньоекономічну, зовнішньополітичну стратегію, шукаючи своє місце у світі. А реально ми його знайдемо тоді, коли вирішимо свої внутрішні проблеми. Тоді зможемо задіяти ресурси і механізми для розбудови власної безпеки.

Ми вже не раз говорили про те, що інтеграція до світових безпекових структур допомагає і самій країні ставати цивілізованою та економічно самодостатньою, де не вона просить, а її просять приєднатися.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.