Які кризи чекають світ в майбутньому

9 октября 2020, 17:09
Владелец страницы
Голова політичної партії "КРАЇНА"
0
1184
Які кризи чекають світ в майбутньому
Віталій Скоцик

Навіть країни, об’єднані в Європейський Союз, сьогодні дійшли висновку, що потрібно кожному самостійно боротися зі своїми викликами

На світанку 1 лютого 1953 року стіна води у дев’ять метрів заввишки налетіла на узбережжя Нідерландів. Зламавши 50 потужних дамб, за кілька хвилин вона поглинула 133 населених пункти. Велика вода, проникнувши на шістдесят кілометрів углиб країни, піднялася до дахів міських веж. Ця трагедія, спричинена сильним штормовим припливом у Північному морі, забрала життя 1835 голландців. 

Нідерланди, як і сусідні держави, будувала свою систему дамб століттями, однак у 1953-му цей рівень «морської безпеки» уже виявився занадто низьким – море піднялося. 

Що, як у 21 столітті людство постане перед загрозою ще страшніших природних катаклізмів?
Що, як наша географія – обриси материків, держав і конкретних міст – залежить безпосередньо від кліматичних змін? 

Що, як наша політика й економіка вже зараз мусять рахуватися з впливом погоди, яку ми звикли вважати доволі невинним чинником?
Сполучені Штати Америки під керівництвом президента Дональда Трампа вийшли з Паризької кліматичної угоди. Нагадаю всім: принципом угоди було те, що всі країни згодилися між собою зменшити викиди вуглекислого газу з метою сповільнення потепління на планеті хоча б на 1,5 градуса за Цельсієм.

Тобто це великі зміни, які привели до того, що ми маємо низку природних катаклізмів у різних куточках світу нашої держави. Значно більше буревіїв, значно більше цунамі, значно більше затоплень і рекордне танення льодовиків в Арктиці. 

Донедавна людство дуже сміливо змінювало світ, подекуди бездумно руйнуючи довкілля. Ми не підозрювали, що настане час, коли за втручання в екосистему Землі треба буде платити. Цей час уже настав. Імовірно, що майбутні політичні й економічні кризи будуть пов’язані саме з кліматичними метаморфозами, які були запрограмовані нашою ж діяльністю на планеті. Можливі сценарії розвитку людства включають жорстку боротьбу за основні ресурси – їжу та прісну воду.

І ми зараз бачимо, що різні країни у процесі боротьби з коронакризою по-різному втілюють свою стратегію. Ми вже згадували про те, що навіть країни, об’єднані в Європейський Союз, сьогодні дійшли висновку, що потрібно кожному самостійно боротися зі своїми викликами.
Друга хвиля коронакризи викликала нечувані до цього часу локдауни, тобто обмеження в усьому тому, що звикло людство використовувати у своєму звичайному житті. Ми знову чуємо про те, що закриваються кордони, обмежуються в’їзди до деяких країни, але разом з тим з метою стимулювання економіки різні країни по-різному підходять до вирішення кліматичних проблем.

Керівництво Сполучених Штатів Америки віддає перевагу будь-якому типу зайнятості на сьогодні, аби зберегти робочі місця. Канада будує новий нафтовий водопровід.
На відміну від Маргарет Тетчер у Великій Британії розглядають можливість підтримки вугільних шахт. Тобто виклики сьогодення багатьох у світі, хто тримає владу у своїх країнах, примусили дивитися на ситуацію дещо інакше. Разом з тим усі сходяться на думці, що саме в коронакризу потрібно збільшувати фінансування проектів, які ведуть до зменшення викидів вуглекислого газу.

І ми бачимо, що такі компанії, як British Petroleum, Shell, великі нафтові магнати, які суттєво втратили свою ринкову вартість у процесі коронакризи і з різким падінням попиту на нафту і нафтопродукти, почали швидко реінвестувати у відновлювальні джерела енергії.
Чого вартий лише приклад корпорації British Petroleum, якій довелося тільки в першій половині 2020 року списати свої активи майже на $18 млрд і при цьому акції компанії різко впали. Коли ж компанія оголосила про те, що фінансує $5 млрд у відновлювальні джерела енергетики, акції компанії знову потягнулися доверху.

Уряди європейських країн і Європейський Союз в обмін на стимулюючий пакет порятунку для найбільших в Європі перевізників на тлі економічних збитків від коронавірусу ставили основну вимогу – зменшити викиди вуглекислого газу. Саме з такими інтервенціями зайшов уряд Франції у Air France, саме з такими інтервенціями уряд Франції підтримав Renault-Nissan-Mitsubishi Alliance, саме з такими інтервенціями уряд Німеччини підтримав авіакомпанію Lufthansa.

Ось такі сьогоднішні підходи говорять про те, що й уряди багатьох країн розуміють виклики і кліматичні загрози. Водночас розуміють, що потрібно рятувати свою власну економіку.
В Україні інфраструктура давно зношена. Ми сьогодні говоримо і про кліматичні виклики, і про техногенні. Бачимо останнім часом і лісові пожежі, які буквально накрили нашу країну, піщані бурі, яких до цього року не бачила наша країна (окремі райони м. Києва і області, особливо Макарівський район), а згодом і на Івано-Франківщині, що є дуже рідкісним явищем для цієї області.

І як тут не згадати страшні пожежі, що у 2020 році покрили понад 30 тис га територій лише Луганщини та Донеччини. 

Звичайно, можна розглядати різні причини виникнення цих пожеж, але ми прекрасно розуміємо, що не горіло б там, де не було б сухо, оскільки лісова підстилка зараз насправді набагато сухіша, аніж повинна бути.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.