Сирійський вибір Трампа

12 апреля 2018, 11:03
міжнародні відносини, безпека та оборона, трансатланичні відносини
0
25
Сирійський вибір Трампа

Путін із Сирії не піде. Іран із Сирії не піде. Хезболла із Сирії також не піде. Кого, напевно, викинуть, так це Туреччину. В таких умовах, Білий Дім повинен думати про три речі.

Дональд Трамп повинен визнати, що США зазнали стратегічної поразки в Сирії. Завдяки, в першу та головну чергу, Обамі та його адміністрації. Ми не знаємо, що робив би на місці Обами б інший президент США, але ми є очевидцями того, що страхітлива та свідома, тому ще більш страхітлива, політика Барака Хуссейна Обами призвела до нинішньої стратегічної кризи. Її зараз найбільш часто порівнюють із Карибською кризою, що, напевно, вірно. Але, зараз у Білому Домі Дональд Трамп, а не Джон Кеннеді.

Майже однозначно, що Трамп не буде вести військову кампанію проти режиму аль-Асада та його союзників – Путіна, Хаменеї, Ердогана та Хезболли. Максимум, що може статися, це повторення атак на зразок «6 квітня 2017 року». Та навіть такі удари, якщо вони трапляться, нічого у Сирії вже не змінять. Союз Москви – Дамаску – Тегерану – Анкари – Хезболли в Сирії переміг.

Кажуть, що рішення Трампа про потенційний вивід американського контингенту із східної Сирії надало сміливості Асаду та Путіну травити сирійців. Знову травити. А до того, присутність обмеженого американського контингенту не заважала травити сирійців, не заважала тисячами у місяць сирійців вбивати?

У Трампа не було й не має жодної стратегії щодо Сирії й не тільки щодо Сирії. Трамп хотів й, можливо, досі хоче, не чіпати режим аль-Асада, а продовжувати зосереджуватися на боротьбі проти радикальних терористичних  ісламістських груп. Майже не віддаючи звіту, що безумні режиму на кшталт асадівського і є ключовими чинниками породження радикального ісламістського тероризму.

Якщо Трамп тримав американський контингент у Сирії, він повинен був скеровувати його на підготовку для знищення режиму аль-Асада. Якщо Президент США вирішив вивести американські сили, тоді він, знову ж таки, повинен був думати про єдине: «Як знищити режим Асада та не дати заповнитися вакууму, який неодмінно утвориться після американського виходу, а точніше, втечі».

Путін із Сирії не піде. Іран із Сирії не піде. Хезболла із Сирії також не піде. Кого, напевно, викинуть, так це Туреччину. В таких умовах, Білий Дім повинен думати про три речі. Перша, як повністю забезпечити спокій Ізраїлю? Друга, як знищити іранський режим разом із іранської ядерною програмою. Третє, як не дати союзу Москви – Дамаску – Тегерану – Анкари встановити контроль над Каїром, або перетягнути Каїр на свій бік.

Кажуть, що Трамп хоче повторення того ж самого по відношенню до Сирії, що трапилося в результаті його стратегії щодо Північної Кореї. Якщо це так, тоді це призведе до зворотнього. Паралелі між Дамаском та Пхеньяном проводити, як мінімум, недоречно. А наслідки, можуть, й скоріш за все, будуть такими ж страхітливими.

Що реально побачив Трамп та світ, так це те, хто є хто. В першу чергу, це відкриття для самого Трампа. Хоча, дуже ймовірно, що він й так знав, хто є Меркель, Трюдо та інші прихильники «миру». А далі може трапитися ще більш жорстке відкриття, коли Дональд Трамп може залишитися один. Та, можливо, це буде найкращий варіант для Президента Трампа.

Коли той момент може настати, поруч із Трампом вже точно будуть Помпео та Болтон. Й, можливо, тоді народиться нова, справжня стратегія щодо Сирії. Питання в єдиному: «А в той момент, якою буде Сирія та де, окрім Сирії, можуть бути російські війська?».

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.