"Весь мир-Театр", а люди в ньому -інфозомбі.

...необхідно зрозуміти, що інформаційна злочинність, інформаційна агресія й інформаційна війна — це вже не метафори футурологів, а наукові терміни, що позначають цілком конкретні нові явища в житті ..

доктор політичних наук, професор, професор кафедри управління суспільним розвитком НАДУ, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспопдент Української академії політичних наук (матеріали круглого столу з нацбезпеки, березень 2012)

Інформатизація суспільства породила комплекс принципо­во нових проблем, з якими протягом усієї історії свого розвитку людство не зустрічалося. Йдеться про проблеми забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства, держави й усієї біо­сфери життя нашої планети. Вивчення цих проблем почалося прак­тично лише в останні десятиліття XX ст.

Однак уже отримані в цій сфері результати досліджень да­ють змогу говорити про те, що тут ми маємо справу з новим і багато-аспектним феноменом розвитку суспільства, який, безумовно, буде мати досить істотні наслідки для цього розвитку.

Сутність цих проблем коротко можна охарактеризувати в такий спосіб. Багато найважливіших інтересів людини суспіль­ства, держави, та й усієї світової цивілізації вже в даний час знач­ною мірою визначаються станом навколишньої інформаційної сфери. Тому цілеспрямовані або ненавмисні впливи на інформа­ційну сферу з боку зовнішніх або внутрішніх джерел можуть зав­давати серйозної шкоди цим інтересам і, отже, являють собою за­грози для інформаційної безпеки людини, суспільства, держави.

Під інформаційною безпекою в більшості випадків розуміється стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує її формування й розвиток в інтересах людини, су­спільства, цивілізації й біосфери нашої планети. А під інформа­ційними загрозами — фактори, що створюють небезпеки для нор­мального розвитку й функціонування інформаційного середови­ща. У тому, що такі загрози сьогодні реально існують, уже немає ніяких сумнівів.

Усвідомлення зв’язку між: станом інформаційного середови­ща суспільства й можливостями досягнення найважливіших цілей і інтересів людини, держави й суспільства відбулося зовсім недав­но, практично на інтервалі останнього десятиліття. І, проте, бага­то держав світу, у тому числі й Україна, уже розробили й прийня­ли свої національні доктрини у сфері інформаційної безпеки, які є основою їх державної політики в даній сфері. Крім того, наприкінці 90-х pp. було розпочато дослідження щодо підготовки проекту міжнародної концепції з інформаційної безпеки. Рішення цієї важ­ливої проблеми, безумовно, зажадає координації зусиль різних країн світового співтовариства, оскільки багато аспектів проблем інформаційної безпеки є загальними для всіх жителів нашої пла­нети, тобто являють собою глобальну проблему.

Одна з них полягає в небезпеці деформації традиційних куль­тур суспільства під впливом глобального процесу інформатизації, який стимулює дедалі більше поширення у світі низькопробної масової культури. Як наслідок, вже сьогодні в багатьох країнах світу руйнуються духовні цінності, характерні для традиційних культур, а замість них насаджуються цінності споживчого су­спільства. Цей процес є вкрай небезпечним для майбутнього всієї цивілізації, однак, на жаль, у даний час ця небезпека ще належ­ним чином не усвідомлена.

Друга проблема пов’язана з необхідністю забезпечення енергоінформаційної безпеки біосфери планети, в умовах швидко зростаючої напруженості енергетичних і інформаційних полів, що мають техногенну природу. Сьогодні вже експериментально вста­новлено, що ці поля можуть виявляти руйнівні впливи на гено­фонд біосфери, а також на процеси розвитку живих організмів і рослин. Однак припустимий рівень цього впливу на людину поки що не відомий, а необхідних досліджень у цій сфері практично не проводиться.

Для вирішення глобальних проблем забезпечення інформа­ційної безпеки людству потрібно буде сформувати нову систему правових відносин в інформаційній сфері суспільства, нову інформа­ційну культуру й інформаційну етику. Найголовнішим тут с те, що усвідомити сутність і актуальність цих проблем необхідно якнай­швидше і до того ж вирішувати їх треба цивілізованими методами.

Нам необхідно зрозуміти, що інформаційна злочинність, інформаційна агресія й інформаційна війна — це вже не метафори футурологів, а наукові терміни, що позначають цілком конкретні нові явища в житті нашого суспільства, з якими нам доведеться мати справу, прагнемо ми цього чи ні.

Проаналізуємо тепер деякі причини, які роблять людину основним фактором ризику в інформаційному суспільстві. Для цього перелічимо й коротко охарактеризуємо ті нові проблеми, загрози й небезпеки, які чекають людину в інформаційному суспільстві й з якими вона починає зустрічатися вже сьогодні.

Одна з них — це проблема інформаційної нерівності. Її суть полягає в тому, що далеко не всі члени суспільства надалі зможуть практично використовувати ті нові можливості, які воно може на­дати людині. Причому обумовлене це не тільки економічними й інструментально-технологічними факторами, пов’язаними з мож­ливістю забезпечення доступу тих або інших користувачів до за­собів інформатизації й інформаційних ресурсів суспільства, тоб­то, головним чином, гуманітарними факторами, які залежать від особистих якостей самої людини. До таких факторів належать: інформаційна, у тому числі лінгвістична культура особистості, інформаційна компетентність, освіченість, а також мотивація лю­дини, її прагнення до пізнання й самонавчання, розвитку своїх інтелектуальних здібностей. Адже якщо в самої людини немає ба­жання бути активним членом інформаційного суспільства, то ніяка техніка їй не допоможе.

Друга й досить серйозна небезпека для людини в інформа­ційному суспільстві пов’язана з тим, що розвиток глобальних мереж телебачення, комп’ютерних комунікацій, радіозв’язку й інших інформаційних систем створюють широкі можливості для впливу на суспільну свідомість і маніпуляції цією свідомістю.

За своєю психічною сутністю люди, що дуже піддаються навіюванню (гіпнозу), легко піддаються цілеспрямованому пси­хологічному впливу. Про його ефективність переконливо й наоч­но свідчать, наприклад, результати виборчих кампаній у різні орга­ни влади, а також широке використання досить дорогої реклами в програмах телебачення.

Результати досліджень показують, що найбільш сильний психологічний вплив на людину справляє саме телебачення. При­чина тут у тому, що відеоінформація, крім впливу на свідомість людини, прямо проникає також і в її підсвідомість. Причому, сама людина цього не усвідомлює й, отже, захиститися від цього впли­ву не може. На цьому значною мірою й будується сучасна методо­логія: маніпуляції свідомістю.

Ще одну, поки ще маловивчену небезпеку для людини в інформаційному суспільстві являє психологічний феномен, назва­ний віртуалізацією суспільства. Його суть полягає в тому, що ре­альні фізичні об’єкти, процеси і явища підмінюються їхніми вірту­альними образами, які дуже схожі на відображення об’єктивної реальності, але такими не с. Саме ці властивості, а також висока динамічність інформаційної сфери суспільства й дозволяють ство­рювати в ньому віртуальну реальність, яка й сприймається люди­ною поряд з реальністю фізичною.

Характерним прикладом тут можуть слугувати так звані деривативи, тобто цінні папери на фондових ринках. Спекулятивні маніпуляції з акціями промислових корпорацій, штучне підвищен­ня або зниження курсів валют на фінансових ринках — усе це ши­роко використовується сьогодні у світовій економіці й, як показа­ли останні події на фінансових ринках, являє собою серйозну за­грозу для сталого розвитку суспільства.

Глобальна фінансова криза, що почалася в 2008 p.. являє собою яскравий приклад одного із проявів процесу віртуалізації суспільства, який усе більш активно розвивається в останні деся­тиліття.

Принципово нову небезпеку для людини в інформаційному суспільстві являють собою так звані кіберхвороби. До них відно­сять психологічну залежність людей від телебачення, яке вже в сучасному суспільстві стало для багатьох своєрідним наркотиком.

Викликає тривогу й маніакальне захоплення деяких моло­дих людей комп’ютерними іграми, у яких пропагуються жор­стокість і насильство. Ці явища найбільше поширені сьогодні в інформаційно розвинених країнах і є одним з негативних резуль­татів процесу інформатизації суспільства. Можна припустити, що в міру подальшого розвитку цього процесу ці явища також будуть прогресувати.

Становлення інформаційного суспільства відкриває широкі можливості й для розвитку інформаційної злочинності, яка може бути спрямована проти особистості, суспільства й держави. Сюди відносять так звані комп’ютерні злочини, спрямовані, головним чином, на несанкціонований доступ до баз даних автоматизова­них інформаційних систем органів державної влади, фінансових організацій і промислових корпорацій.

У цих системах у процесі інформатизації суспільства нако­пичується велика кількість конфіденційної інформації не тільки про діяльність відповідних організацій, але й даних персонально­го характеру про громадян країни, їх адреси, телефони, майно, доходи тощо. Ця інформація, звичайно ж, становить значний інте­рес для злочинних угруповань, багато з яких уже сьогодні при­бігають до послуг фахівців у сфері інформаційних технологій.

Зосередження інформації в автоматизованих банках даних, що забезпечують дистанційний доступ користувачів, є одним з важ­ливих напрямів процесу інформатизації суспільства, тому що саме концентрація інформації в просторі й часі істотно підвищує ефек­тивність її використання. Однак разом із цим зростають і ризики, пов’язані з можливістю несанкціонованого доступу до цієї інфор­мації, а також її розкрадання й навіть навмисного викривлення.

Новим явищем у сфері інформаційної злочинності є інфор­маційний тероризм, у результаті якого функціонування тієї або іншої інформаційної системи може бути практично паралізовано. Найчастіше це відбувається в результаті спеціально організова­них масованих мережевих атак, що спостерігалися неодноразово в останні роки, з використанням можливостей мережі Інтернет.

Таким чином, інформаційне суспільство, найімовірніше, буде суттєво більш уразливим стосовно деструктивних інформа­ційних впливів, чим індустріальне. І до цієї перспективи потрібно заздалегідь готуватися.

Особливе місце серед загроз інформаційного суспільства займає інформаційна війна, методи й засоби якої вже достатньо добре розроблені як у теоретичному, так і в прикладному аспек­тах. Інформаційні війни вже сьогодні є досить поширеним і ефек­тивним способом протиборства у сфері політики, економіки й куль­тури. Можна прогнозувати, що надалі, по мірі розвитку засобів і інститутів інформаційного суспільства, інформаційні війни одер­жать ще більше поширення як у локальному, так і в глобальному масштабі.

Проведений вище аналіз основних рис нової інформаційної реальності, що вже формується, показує, що зміни, які відбува­ються сьогодні в інформаційній сфері суспільства, не тільки спри­чиняють радикальні зміни в соціально-економічній структурі су­спільства й організації суспільного виробництва, а також зміню­ють увесь життєвий уклад людей в XXI ст.

Потреба розглянути зміни в суспільному розвитку, які по­в’язані з інформаційною безпекою, зумовлена формуванням но­вих засобів впливу на свідомість людини і суспільства через роз­виток мережевих структур в управлінні суспільством. Вони за­сновані на принципово нових технологіях використання глобаль­них інформаційно-комунікаційних мереж і мережевих інформа­ційних технологій. Інші аспекти нової інформаційної реальності (нова структура зайнятості населення, зміни в організації науки, освіти й культури) потребують більш детального вивчення.

Хотілося б особливо відзначити, що заходи щодо забезпе­чення інформаційної безпеки повинні бути комплексними й місти­ти не тільки інструментально-технологічні заходи, потрібні захо­ди ідеологічного або виховного характеру, які б були спрямовані на відповідну орієнтацію суспільної свідомості людини і суспіль­ства. Тому для обґрунтування проблем інформаційної безпеки не­обхідно вже сьогодні здійснювати відповідну орієнтацію системи поведінки людини в умовах розбудови інформаційного і грома­дянського суспільства, науки, освіти і, безумовно, діяльності за­собів масової інформації.

Наприклад, автором справжньої роботи вже більш десяти років здійснюється розробка науково-освітнього проекту, метою якого є впровадження в систему утворення нового загальноосвіт­нього курсу «Фундаментальні основи інформатики». Значне місце в цьому курсі приділяється соціальним аспектам інформатизації суспільства, у тому числі проблемам забезпечення інформаційної безпеки людини, держави й суспільства.