Ласкаво просимо! Або Боротьба з контрабандою по-українськи

Гігантські масштаби контрабанди бензину знищують українську економіку

За умови перманентного дефіциту втрата майже 2 млрд. гривень, що могли б «підлатати» соціальні діри бюджету країни, сприймається, як мінімум, приголомшливо. У той час, коли наші провладні мужі бідкаються через різноманітне «недо» - недофінансування, недонадходження, недоїмку тощо, з під носу уряду повз державну касу за перші п’ять місяців року «попливли» близько 1,75 млрд. гривень акцизного податку від продажу бензину і дизпалива.  Фахівці припускають, що без сплати податків на український ринок надійшло близько 1 мільйона тон нафтопродуктів, і якщо тенденцію не буде зупинено, держава не дорахується понад 8,4 млрд. гривень за рік. Оце-то НЕДОгляд!

На тлі цієї інформації з’являються також невтішні повідомлення про скорочення обсягів виробництва нафтопереробних заводів України – два працюючих з семи заводів за перше півріччя переробили лише 1,5 млн тон нафти, що на 43% менше ніж у січні-червні минулого року. І це при тому, що за твердженням експертів, українські НПЗ можуть переробляти від 34 млн до 51 млн тон за рік. Але сьогоденні показники – найменші за часи нашої незалежності. Навіть у 1999 році, що був кризовим для нафтопереробки, українські НПЗ за перші шість місяців переробили 2,5 млн. тон. Звісно, що скорочення обсягів виробництва має цілий «букет» негативних наслідків. Окрім масштабного підриву економіки страждають й пересічні українці . За останні 3 роки без роботи залишились 72 тисячі українців - 18 тисяч працівників з нафтопереробної галузі та 54 тисячі, що працювали у суміжних компаніях і підприємствах. Отже, криза у нафтопереробці очевидна, а її наслідки відчуває кожний з нас. Але комусь вигідно свідомо руйнувати і знищувати власну нафтопереробну галузь?

Вищенаведені цифри красномовно свідчать, що проблема нафтопереробної галузі не в жорсткій конкуренції з імпортом чи між собою, а в конкурентній боротьбі з контрабандою та фальсифікатом, в якій, на жаль, зазвичай переможцем виходять останні. І масштаби махінацій із ПДВ та акцизними зборами, навіть, не вкладаються у свідомість пересічного українця.

Чому так і хто винен – питання навіть не риторичні. Ми давно знаємо, хто стоїть за обкраданням держави та зубожінням її громадян. Ці люди відомі всім, окрім прокуратури та СБУ. Питання більш актуальне – що робити і до поки це буде тривати?  Адже державні органи лише фіксують факт контрабанди, і нічого не роблять, щоб спинити її. «Як повідомляло ZN.UA в розслідуванні "Хто вкрав дороги?", причиною зростаючої недоїмки паливних акцизів є поставки імпортних нафтопродуктів через систему ліцензійних митних складів компаній "Зовнітрансгаз", ПП "Фірма Армада Плюс" та ДП "Петрол-Форвардінг". У 2012 році через дані термінали було пропущено близько 700 тисяч тон бензину. Згодом ці нафтопродукти оформлюються як транзитні, тобто без сплати акцизу і ПДВ, хоча реалізуються покупцям на внутрішньому ринку через компанію "Газ України 2020". Остання набуває їх через систему підприємств, що володіють ознаками фіктивності, і формально не є імпортером даних нафтопродуктів. У 2013 році схема продовжує функціонувати. "Газ України 2020" входить до групи компаній "Газ України" Сергія Курченко, яка з 2013 року перетворена в групу компаній "ВЕТЕК".

Отже, всі знають, всі говорять, але, на жаль, контрабанда як той віз й нині там, а безкарні контрабандні надприбутки - в надійних руках «сім’ї».