Кому шкодить шкідливе самолікування?

З великою вірогідністю можу припустити, що кожний другий з нас хоч раз «купувався» на рекламу медичних препаратів з телевізора.

По «ящику» побачили яскравий відеоролик, так би мовити, «з життя», в якому суперзасіб врятував від болю, проносу чи запору, і – гайда у аптеку за коробочкою, що закарбувалася у пам’яті після перегляду.От тільки вже після покупки, вдома, якщо ви зрештою подолаєте довгу й нудну інструкцію, виявиться, що складові препарату можуть викликати особисто у вас алергію, або ж побічні його ефекти замучать більше ніж першоджерело проблеми. Наприклад, «Нурофен» не тільки позбавляє від болю, але і викликає виразкові процеси в шлунково-кишковому тракті. Та про це ніхто не говорить.  «Ксенікал» кілька років тому був лідером серед засобів для схуднення, продавався в аптеках без рецепта. У рекламі ні слова не говорилося про побічні ефекти: ІХС, хронічна судинна недостатність, порушення функції печінки, нирок. І подібних прикладів чимало.

Отже, як лікар я виступаю проти реклами медичних препаратів, що направлена безпосередньо на споживача. І знаю, що я не один у своїх поглядах - майже всі, хто має відношення до медичної галузі, погодяться зі мною. Звісно, крім фармакологів…  

Безконтрольне й безсистемне вживання ліків може призвести до трагічних наслідків – цю аксіому підтвердить будь-який фахівець. Але саме рекламні запевнення пересічних споживачів у швидкому «хеппі енді» усувають компетентну пораду лікаря взагалі. Людям хочеться мати результат без зайвих «тілорухів» - консультація в лікаря вимагає часу, для більшості з нас – саме робочого часу. А це вже додаткові проблеми – відпроситися у керівництва, підлаштуватися під робочий графік, домовитися з колегою про заміну тощо. Звісно, шлях до аптеки без заходу до лікарні значно коротший і простіший. Але, повторюсь, небезпечний.

Отже, стаття 21 Закону України «Про рекламу» регламентує питання реклами  лікарських  засобів,  медичних  виробів,  методів
профілактики,   діагностики,   лікування  і  реабілітації. У пункті 4 цієї статті законодавець закріпив вимоги до такої реклами, яка  повинна містити:

     «об'єктивну інформацію  про лікарський засіб,  медичний виріб,
метод  профілактики,  діагностики,   лікування,   реабілітації   і
здійснюватися так,  щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є
рекламою,  а рекламований товар  є  лікарським  засобом,  медичним
виробом,    методом    профілактики,    діагностики,    лікування,
реабілітації;

     вимогу  про  необхідність  консультації   з   лікарем   перед
застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;

     рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на
лікарський засіб;

     текст попередження такого змісту:  "Самолікування  може  бути
шкідливим для вашого здоров'я", що займає не  менше  15  відсотків
площі (тривалості) всієї реклами».

Про яке дотримання до вимог Закону можна впевнено стверджувати, так це про фразу «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я», яка зазвичай з’являється внизу кадру. Чи звертають на неї увагу глядачі, спостерігаючи за цікавою історією, наприклад, рудоволосої родини, що від мала до велика, мелькаючи у ролику, користується пігулками від печії «Печаївські»?  Не впевнений. А от взяти «Мезим» - чи скаже хтось з потенційних споживачів про шкідливість самолікування після чергового перегляду? Ні, всі як один повторять на іноземний манер «Ай, маладець!» і з посмішкою згадають пригоди ненажерливої української родини в умовах турецького ALL INCLUSIVE. А в той самий час хтось з наших співвітчизників шкодує про самолікування, але тоді, коли вже становиться, на жаль, запізно.

Звісно, реклама ліків – то добрий куш серйозних людей, тут й надприбутки виробників, постачальників й фармацевтів. Але де у цьому ланцюзі ми з вами – пересічні українці, яких зомбують і використовують?

Як лікар і фахівець у своїй галузі, хочу закликати кожного: ні під чиїм впливом ніколи не втрачайте  здоровий глузд і ставтеся відповідально до здоров’я свого і своїх близьких.