Вдаримо утилізаційним збором по нашому бездоріжжю!

Закон про утилізаційний збір - це чергова спроба власників автомобільних заводів збільшити статки, і ще одна ініціатива влади, що боляче вдарить по кишенях пересічних громадян.

Ось і набув чинності славнозвісний закон про утилізацію транспортних засобів. На жаль, навіть негативна реакція з боку Європейського Союзу та заступництво з боку Януковича-молодшого не зупинили його батька, що підписав документ, завдяки якому в черговий раз зросте вартість імпортних автівок. І, як виявляється, найбільш значного подорожчання зазнають саме бюджетні автомобілі, а сума, що підкосить сімейний бюджет теж чимала – від 5500 до 9900 гривень в залежності від моделі автомобіля та міцності його двигуна.  Хоча особисто для мене незрозуміло, яким чином об’єм двигуна впливає на процес утилізації, й чому ж тоді ставка збору має залежати від цього показника. Пояснити відсутність логіки можна тільки бажанням влади зібрати якомога більше надходжень до бюджету, а ті, хто обирають потужніший автомобіль, на думку можновладців, апріорі є заможнішими, тож і взяти з них можна більше. Але, зрозуміло, що подорожчання іноземних автівок ланцюжком потягне подорожчання й вітчизняних «залізних коней». А що може протиставити український автопром своїм закордонним колегам? Тут навіть відомий на всю країну автолюбитель Янукович-молодший не втримався й заступився за поціновувачів якісних машин – пересісти через брак коштів на українське авто після комфортної іномарки для декого буде психологічною травмою.

Навіть не буду приводити приклади цивілізованої Європи, де кожний власник, який утилізує своє авто обов’язково має преференції при купівлі нового, візьмемо Росію, де вже застосовується утилізаційний збір. За утилізоване авто росіянину видається сертифікат на 1500 євро у середньому. На знижку такого розміру він може розраховувати при придбанні нової машини в автосалоні. І тільки в Україні утилізація має обернутися додатковим фінансовим навантаженням.  Також із сумішшю почуттів суму й заздрощів пригадую статистику тих же благополучних європейців – дозволяти собі нове авто вони можуть кожні 3 – 5 років, уточнюю – з автосалону, звісно. А що ж ми? Для більшості українців перспектива мати власне авто завдяки утилізаційному збору стає дедалі примарною.   

Новий закон має вступити в дію з 1 вересня, але останні повідомлення у пресі дають надію, що його відтермінують. Проте на вартості вживаних автомобілів поки що віртуальний утилізаційний збір вже позначився – ціна на них стрімко росте. Про те, що утилізаційний збір жодним чином не покращить довкілля, а це одна з озвучених підстав його введення, сумнівів немає. Та й взагалі, хтось бачив в Україні звалища старих машин? При нашій бідності автолюбителі до останнього шурупчика продають «автохлам» на запчастини, непридатні кузови здають на металобрухт. В Україні немає необхідності утилізувати старі автомобілі – в такому розумінні як в Європі, в нас вони не існують. Закон про утилізаційний збір - це чергова спроба олігархів, які мають  автомобільні заводи,  збільшити власні статки, і ще одна підтримана владою ініціатива, що боляче вдарить по кишенях пересічних громадян.